
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/396/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Жигилія С.П.
суддів: Перцової Т.С. , Сіренко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2018р. (суддя Супрун Ю.О.; м. Харків; повний текст рішення складено 19.03.2018) по справі № 820/396/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУПФУ в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати бездіяльність відповідача щодо не перерахунку невірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті пенсії позивачу з 16.09.2017 року в розмірі який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в розмірах зазначених у довідці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 року по 31.08.2017 року - протиправними;
- зобов'язати відповідача з 16.09.2017 року перерахувати та виплачувати позивачу пенсію в розмірі який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в розмірах зазначених у довідці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 року по 31.08.2017 року, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 16.09.2017 року.
- зобов'язати відповідача подати протягом 15 днів, з дня набрання судовим рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено у повному обсязі.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року від 12.03.2018 по справі № 820/396/18 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує на помилковість висновку суду першої інстанції стосовно того, що щомісячна додаткова грошова винагорода має тимчасовий характер, її виплата не є щомісячною, а тому вона не входить до складу грошового забезпечення для нарахування пенсії, оскільки згідно із довідкою Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 по 31.08.2017, позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду щомісяця у складі грошового забезпечення з моменту запровадження зазначеної винагороди до дня звільнення. Також позивач не погоджується із посиланням суду першої інстанції на ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як на підставу відмови в перерахунку у спірних правовідносинах, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом про перерахунок пенсії не у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а у зв'язку із невірним обчисленням позивачу розміру пенсії при її призначенні. Посилаючись на висновки Верховного Суду України, які висловлені в постановах від 10.03.2015 року (справа № 21-70а15), від 20.10.2015 року (№21-2942а15), вважає, що отримані суми щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 60 % грошового забезпечення та одноразова грошова допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зокрема, зазначив, що правових підстав для включення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % грошового забезпечення до розрахунку пенсії немає, оскільки зазначені виплати є одноразовими та не мають постійної виплати, а їх розмір та можливість виплати залежить від певних обставин.
З огляду на приписи ст. 311 КАС України, справи підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 14.04.2015 року видано посвідчення серії НОМЕР_1, згідно з яким позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно з наказом від 15.09.2017 року № 483-ос позивача виключено із списків особового складу регіонального управління та всіх видів забезпечення.
Адміністрацією Державної прикордонної служби України 25.10.2017 року за №11/ПВ-7641 складено подання про призначення пенсії для позивача. При складанні подання серед інших документів враховано зміст грошового атестату № 42, довідки до грошового атестату № 42 від 15.09.2017 року про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії полковнику ОСОБА_1
Згідно з протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.11.2017 року позивачу призначено пенсію у розмірі 6866,86 грн., пенсія у зазначеному розмірі не була визнана з боку позивача такою, що призначена у відповідності до положень законодавства.
Позивач із заявою від 11.01.2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 15.01.2018 року в якій просив здійснити перерахунок пенсії у зв'язку із невірно обчисленим розміром при призначенні пенсії та наданні пенсіонером нових документів.
До заяви з боку позивача надано довідку Східного регіонального управління прикордонної служби України про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 року по 31.08.2017 року про додаткові види грошового забезпечення за період з 01.09.2015 по 31.08.2017 (а.с. 25).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.02.2018 року за вих. № 308/Б-14 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що додаткові одноразові грошові виплати, встановлені наказами Державної прикордонної служби України, а саме: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні тощо, до додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсій, виключно законами України, не відноситься.
Не погоджуючись із бездіяльністю ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на перерахунок пенсії, а відмова ГУ ПФУ в Харківській області є правомірною.
Колегія суддів не погоджується з даним рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 43 Закону №2262-ХІІ).
Згідно зі статтею 41 Закону №1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294), до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, що затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228 (надалі по тексту- Інструкція № 425), Так, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Особам офіцерського складу, прийнятим на військову службу із запасу, та військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, допомога для оздоровлення перший раз надається в календарному році, у якому вони стали до виконання обов'язків за посадами, на які призначені. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно із п. 3.6 Інструкції № 425, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) на підставі рапорту, який подається по команді. Питання виплати матеріальної допомоги розглядається комісією, склад якої затверджується наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Рішення комісії оформляється протоколом, який затверджується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, і разом з рапортами військовослужбовців, наявними підтвердними документами передається до фінансово-економічного підрозділу для виплати матеріальної допомоги. Матеріальна допомога військовослужбовцям надається за місцем штатної служби. Розмір матеріальної допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день звернення. Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників (командирів), розмір матеріальної допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, яке отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.
Отже, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Щодо врахування до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (з наступними змінами) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 року № 889 та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.02.2016 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 217/28347, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
Відповідно до зазначеної вище Інструкції з 01 січня 2016 року військовослужбовцям Державної прикордонної служби України нараховується щомісячна додаткова грошова винагорода, яка складає до 60 відсотків місячного грошового забезпечення. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Зі змісту вищенаведених норм вбачається, що єдиною умовою для включення відповідних виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з розміру якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Інструкцією № 425 визначено, що грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як вбачається з довідки Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29.12.2017 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 року по 31.08.2017 року, позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду щомісячно протягом лютого 2016 - серпня 2017 рр.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що вказана винагорода мала несистематичний характер, і не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який враховується при обчисленні пенсії.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Вищезазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.10.2015 року у справі №21-2942а15.
За приписами ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У свою чергу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, як суб'єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів наявності підстав для відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % грошового забезпечення, в розмірах, зазначених у довідці від 29.12.2017 Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 року по 31.08.2017 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, відтак позивач має право на перерахунок та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення, до якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60 % грошового забезпечення, з яких нараховано і сплачено страхові внески.
Таким чином, ГУ ПФУ в Харківській області протиправно не здійснено позивачу перерахунок пенсії на підставі поданої довідки Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29.12.2017 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 року по 31.08.2017 року.
Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлену судом апеляційної інстанції неправомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі поданої довідки, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з 16.09.2017 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірах, зазначених у довідці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29.12.2017 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 року по 31.08.2017 року, здійснити виплату суми перерахунку.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З наведеної норми вбачається, що зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
При цьому, таке право виникає у випадку, якщо рішення ухвалене не на користь суб'єкта владних повноважень.
Беручи до уваги, що судовим розглядом встановлено неправомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у спірних відносинах та задоволено позовні вимоги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для покладення на відповідача обов'язку подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 по справі № 820/396/18 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахунку невірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 16.09.2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в розмірах зазначених у довідці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 року по 31.08.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 16.09.2017 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в розмірах зазначених у довідці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 року по 31.08.2017 року, починаючи з 16.09.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.І. Сіренко
Судове рішення № 73901295, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/396/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: