Постанова № 73901225, 07.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5922/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Сіренко О.І. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення, суддя Мороко А.С., повний текст рішення виготовлено 05.02.2018, вул. Мар'їнська 18-Б-3, м. Харків, 61004, Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 по справі № 820/5922/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківського міського центру зайнятості

про визнання незаконною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості ( далі - відповідач, Харківський МЦЗ), в якому просив визнати незаконною бездіяльність Харківського МЦЗ, яка полягає у не не направленні ОСОБА_1 під час здійснення прийому 03 серпня 2017 до відділу з профорієнтації безробітних для проведення поглибленого профдіагностичного обстеження з метою професійного добору і професіного відбору.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з даним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що під час здійснення прийому 03.08.2017 відповідач відсторонив позивача від отримання послуг з профорієнтації, крім того, відповідач переглядав та опрацьовував непідходящі для позивача роботи, частина яких в базі вакансій була відсутня. Встановивши, що підходяща для позивача робота під час здійснення прийому була відсутня, відповідач зобов'язаний був направити позивача до відділу з профорієнтації аби визначити, яка може бути запропонована для позивача робота по іншій професії, з урахуванням обмежень за станом здоров'я, які надані лікарською установою, містяться в матеріалах справи безробітного та отриманою позивачем освітою. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначив, що Харківський МЦЗ сприяє працевлаштуванню ОСОБА_1, здійснює активний пошук роботи, вживає цілеспрямованих заходів до працевлаштування безробітного.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач надав до суду звернення з проханням розгляд справи провести за його відсутність.

Представник відповідача надав заяву з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено без участі сторін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

27.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського МЦЗ, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки № 203916092700052.

Наказом директора Харківського МЦЗ від 27.09.2016 №НТ160927 ОСОБА_1 наданий статус безробітного з 27.09.2016 та призначена виплата допомоги по безробіттю з 04.10.2016 по 28.09.2017 у розмірі, встановленому законодавством.

03.08.2017 на особистому прийомі ОСОБА_1 шляхом самопошуку було підібрано вакансії: завідувач бібліотеки - Харківського тогівельно-економічного інституту, заступник начальника відділу - КП «Харківські теплові мережі», завідувач виробництвом - Регіональна філія «Південної залізниці ПАТ Укрзалізниця», завідувач господарства - ТОВ «Рікамаре». В зв'язку з тим, що зазначені вакансії не відповідають вимогам роботодавця, не підходять позивачу за статусом (спеціальне робоче місце для інвалідів), за освітою та за досвідом роботи, на особистому прийомі було здійснено пошук наступних вакансій: соціолог, викладач із соціальної педагогіки, діловод, архівіст - відсутні.

З письмових доказів у справі слідує, що позивач систематично отримує профорієнтаційні та консультаційні послуги, за весь час перебування на обліку ОСОБА_1 призначено відвідати провідних фахівців з профорієнтації 09.12.2016, 01.03.2017, 07.04.2017, 09.06.2017, 20.04.2017, 22.06.2017, що підтверджується наявними в матеріалах справи додатками до персональної картки позивача та корінцями на направлення на працевлаштування ОСОБА_1 на вільне робоче місце.

Представник відповідача у наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що 07.04.2017 проведено профконсультацію із застосуванням профдіагностичного обстеження, за результатами якого рекомендовано продовжити пошук роботи за робітничими професіями. На профінформаційному прийомі 20.04.2017 ознайомлено ОСОБА_1 зі станом ринку праці, можливостями навчання, рекомендовано скористатися мережою інтернет для пошуку роботи. 22.06.2017 позивачу надано інформацію щодо можливості проходження професійного навчання за професією "кравець" в ХЦПТО. Відповідно до орієнтованого графіку формування груп до ХЦПТО дата початку навчання "кравець" 11.09.2017. Позивач виявив зацікавленість та надав згоду на навчання, у зв'язку з чим була сформована заявка за професією "кравець" та позивачу видано направлення на проходження медичного огляду для відповідної довідки (Ф0860) для включення до групи на навчання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених вимог, оскільки відповідачем вчинені визначені законом дії щодо сприяння у працевлаштуванні позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з даними висновками суду першої інстанції та зазначає.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття унормовані Законом України "Про зайнятість населення" № 5067-УІ від 05.07.2012 ( далі - Закон №5067).

Відповідно до ст. 7 Закону №5067 кожен має право на професійну орієнтацію, яке забезпечується шляхом надання комплексу профорієнтаційних послуг з вибору або зміни професії, виду діяльності та інших профорієнтаційних послуг.

Особи мають право на безоплатні послуги з професійної орієнтації з метою обрання або зміни виду діяльності, місця роботи, режиму праці.

Частиною 1 статті 33 Закону №5067 передбачено, що професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом:

1) професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи;

2) професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці;

3) проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.

Організаційно-правові засади надання територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах (далі - територіальні органи) послуг з професійної орієнтації населення (далі - профорієнтаційні послуги) визначено Порядком надання територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, послуг з професійної орієнтації осіб, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №2 від 03.01.2013 ( далі - Порядок)

Пунктами 2.1 та 2.6 Порядку передбачено, що територіальними органами в районах, районах у містах, містах надаються такі профорієнтаційні послуги: професійне інформування (далі - профінформування), профконсультування та профвідбір, а також, за потреби, територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - профінформування та профконсультування шляхом он-лайн- консультування в мережі Інтернет.

Отримання профорієнтаційних послуг зареєстрованими безробітними здійснюється ними з урахуванням письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню. Види та форми профорієнтаційних послуг, що пропонуються особі, визначаються працівником територіального органу за погодженням з особою.

Пунктами 3.1 - 3.3 Порядку передбачено, що індивідуальна профорієнтаційна послуга - це організована взаємодія працівника територіального органу та особи, яка отримує послугу, що передбачає:

з'ясування мети звернення особи, її мотивів та потреб у професійному самовизначенні;

вибір виду індивідуальної послуги (профінформування, профконсультування чи профвідбір);

безпосереднє надання послуги за обраним видом;

формулювання висновків та видача рекомендацій особі.

Індивідуальні профорієнтаційні послуги надаються особам за їх особистим зверненням або за рекомендацією працівника територіального органу.

За згодою особи послуги з профконсультування чи профвідбору можуть супроводжуватися психодіагностичним тестуванням.

Як слідує з аналізу вище зазначених правових норм, професійна орієнтація забезпечується шляхом надання комплексу профорієнтаційних послуг, направлених на вибір професії та виду трудової діяльності. Таким чином дії відповідача по сприянню у працевлаштуванні позивача відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вище зазначені обставини колегія суддів зазначає, що під час прийому позивача 03.08.2017 відповідачем не було допущено оскаржуваної бездіяльності.

Посилання в апеляційній скарзі на бездіяльність відповідача під час прийому 03.08.2017 у проведенні його професійної орієнтації є безпідставним, оскільки у відповідача відсутній обов'язок проводити щоденно професійну орієнтацію громадян.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального ці процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 по справі № 820/5922/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості про визнання незаконою бездіяльності залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 11.05.2018