Постанова № 73901077, 10.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1921/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Донець Л.О. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Олійник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 р. (ухвалене суддею Клочко К.І., повний текст якого складено 25.01.2018 р.) по справі № 816/1921/17

за позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (в подальшому - ДПІ у м. Полтаві) звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (в подальшому - ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області), в якому просила скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 18.10.2017 р. про накладення штрафу у виконавчому провадженню № 54568412 (в подальшому - ВП №54568412).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 р. та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 р. залишити без змін.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідач надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2017 р. у справі №816/2042/16, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 р., задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (в подальшому - ПАТ «СК «Залізничні шляхи») до ДПІ у м. Полтаві, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо зарахування грошових коштів, сплачених ПАТ «СК «Залізничні шляхи» за платіжними дорученнями № 263 від 25.03.2015 р., № 442 від 29.04.2015 р., № 525 від 25.05.2015 р., № 667 від 24.06.2015 р., № 880 від 29.07.2015 р., № 1084 від 27.08.2015 р., № 04 від 28.09.2015 р., № 1478 від 27.10.2015 р., № 1681 від 25.11.2015 р., у якості авансових внесків з податку на прибуток страхових організацій у рахунок податкового боргу; зобов'язано відповідача вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податку суми переплати з податку на прибуток страховика у сумі 1532687,18 гривень, яка виникла в результаті сплати авансових внесків з податку на прибуток страховика, що були перераховані за вищезазначеними платіжними дорученнями; зобов'язано ДПІ у м. Полтаві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої ПАТ «СК «Залізничні шляхи» суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687,18 гривень з відповідного бюджету.

15.08.2017 р. Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративний справі № 816/2042/16 про зобов'язання ДПІ у м. Полтаві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої ПАТ «СК «Залізничні шляхи» суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687, 18 гривень з відповідного бюджету.

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Дрібної Ю.А. від 22.08.2017 р. відкрито ВП № 54568412 з виконання вищезазначеного виконавчого листа та встановлено строк виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, про що невідкладно повідомити ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Запорожець Т.Ю. від 21.09.2017 р. за невиконання рішення суду на боржника ДПІ у м. Полтаві накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 гривень, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 р. по справі № 816/1816/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 р., відмовлено у задоволенні адміністративного позову ДПІ у м. Полтава про скасування вищезазначеної постанови відповідача.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Запорожець Т.Ю. від 18.10.2017 р. за повторне невиконання рішення суду на боржника ДПІ у м. Полтаві ГУДФС у Полтавській області накладено штраф на користь держави у розмірі 10200 гривень, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2017 р. у справі № К/800/28663/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2017 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 р. у справі № 816/2042/16 та відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2017 р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 р. у справі №816/2042/16.

Не погодившись із постановою відповідача від 18.10.2017 р., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова відповідача обґрунтована та винесена із дотриманням вимог чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що: суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Також у цій статті визначені обов'язки та права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, обов'язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18) та право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16 ч. 3 ст. 18).

Згідно із ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Частиною 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Судовим розглядом встановлено, що з 22.08.2017 р. на виконанні в ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області знаходиться виконавчий лист по адміністративний справі № 816/2042/16 про зобов'язання ДПІ у м. Полтаві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої ПАТ «СК «Залізничні шляхи» суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687, 18 грн. з відповідного бюджету, який виданий Полтавським окружним адміністративним судом 15.08.2017 р.

Проте, ДПІ у м. Полтаві без поважних причин не виконувала рішення суду.

У зв'язку з невиконанням рішення суду, на ДПІ у м. Полтаві накладено штраф в розмірі 5100 гривень та зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів постановою відповідача від 21.09.2017 р.

У зв'язку з повторним невиконанням рішення суду, на ДПІ у м. Полтаві оскаржуваною постановою відповідача від 18.10.2017 р. накладено штраф в розмірі 10200 гривень.

Із врахуванням вищевикладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова відповідача обґрунтована та винесена із дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки оскаржувана постанова відповідача від 18.10.2017 р. винесена з дотриманням вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з повторним невиконанням ДПІ у м. Полтаві без поважних причин рішення суду, яке набрало законної сили.

Доводи апелянта про те, що відповідач не мав підстав для накладення на ДПІ у м. Полтаві повторного штрафу, так як позивачем було оскаржено в судовому порядку постанову про накладення на нього першого штрафу, суд вважає безпідставними, оскільки статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» не встановлено обмежень щодо можливості повторного накладення штрафу на боржника, у зв"язку з оскарженням попередньої постанови виконавця про накладення штрафу.

Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 9, 243, 271, 283, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 по справі № 816/1921/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та не може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.О. Донець В.Б. Русанова