Постанова № 73901055, 10.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6272/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Стас Л.В. Турецької І.О.за участю: секретаряСтефанцевої Ю.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року по справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про зобов'язання знести самочинне будівництво,-

В С Т А Н О В И В :

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 знести за власний рахунок самочинно збудовану будівлю трьохповерхового паркінгу за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позову зазначено, що оскільки будівля паркінгу збудована відповідачем з істотним порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, та загрожує життю, здоров'ю людей, фізична особа-підприємець зобов'язаний за власний рахунок знести самовільно збудований об'єкт будівництва.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Обґрунтовуючи свої доводи апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що ДАБІ вживалися усі можливі заходи спрямовані на усунення виявлених за відповідачем порушень, однак вони були проігноровані відповідачем. Рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/509/17, на яке послався суд першої інстанції, набрало законної сили з причин відсутності у контролюючого органу коштів на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, втім суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що вищезазначені приписи було скасовано лише через порушення процедури проведення перевірки. Під час розгляду зазначеної справи судом не надавалась оцінка протиправним діям відповідача, які полягали у здійсненні будівництва без дозвільних документів, та не спростовано факт самовільного будівництва, не визнано протиправними матеріали перевірки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної фахівцем Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області позапланової перевірки об'єкту будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складено акт перевірки від 05.08.2016 року, яким встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконав будівельні роботи з будівництва трьохповерхового паркінгу без документів, що надають право для їх проведення.

Цього ж дня відносно ФОП складено акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №191(а.с.13-23).

В подальшому, 19 вересня 2016 року, на підставі направлення від 12.09.16 року №1816, фахівцем Департаменту проведено позапланову перевірку ФОП з питань виконання припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.08.2016 року, в ході якої встановлено, що підприємцем припинено будівельні роботи, але порушення вимог містобудівного законодавства не усунуті, Департамент ДАБІ в Одеській області не повідомлено про виконання вимог припису та не зареєстровано відповідних дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт.

За наслідками перевірки інспектором складено акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.24-30).

За результатами розгляду вищевказаних матеріалів головним державним інспектором будівельного нагляду Департаменту прийнято постанову №236 від 28.09.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Підприємця визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.1 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 26 100 грн. (а.с.31-32).

Крім цього, 11 листопада 2016 року фахівцем Департаменту проведено наступну позапланову перевірку ФОП з питань виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 19.09.2016 року, в ході якої встановлено, що Підприємець будівельних робіт не проводить, проте зазначених в приписі від 19.09.16 року порушень не усунув. За результатом перевірки інспектором складено акт перевірки. (а.с.34).

Зазначені обставини, на думку позивача, є безумовною підставою для знесення самовільно збудованого об'єкту за рахунок Підприємця, оскільки Департаментом вжито усіх передбачених законом заходів на усунення правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дії Департаменту щодо призначення та проведення позапланової перевірки спірного об'єкта будівництва, а також складені за їх результатами приписи визнані судовим рішенням протиправними, підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 року № 2780-XII (далі - Закон № 2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

За змістом статті 5 Закону №2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій.

Частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року № 687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності.

Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі - Закон №3038-VI) (в редакції чинній в період виникнення спірних правовідносин) передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Частиною першою статті 38 Закону №3038 встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного Кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Підстави для знесення об'єкта самовільного будівництва визначені у частинах четвертій та сьомій статті 376 Цивільного кодексу України.

Так, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову житлового будинку.

У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що при розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

В пункті 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 вказується, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення Департаменту до суду з відповідним позовом є встановлення факту будівництва відповідачем трьохповерхового паркінгу за відсутності дозвільних документів, а також невиконання приписів щодо усунення виявлених порушень.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив в судовому порядку дії контролюючого органу щодо проведення позапланової перевірки та складені відносно нього приписи, та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року у справі №815/509/17, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо призначення та проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 та скасував приписи від 05.08.2016 року та від 19.09.2016 року.

Крім того, судова колегія зазначає, що сам по собі факт відсутності дозвільних документів на виконання будівельних робіт не є безумовною підставою для знесення самочинного будівництва, втім контролюючий орган має довести, що вказаний об'єкт порушує права інших осіб та збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Водночас, під час судового розгляду в суді першої інстанції Інспекцією не доведено, що самочинно прибудований відповідачем об'єкт порушує права інших осіб, загрожує життю та здоров'ю людей, або збудований з істотним порушенням будівельних норм, а також того, що його перебудова є неможливою. Не містить таких доказів і апеляційна скарга Інспекції.

З огляду на викладене, зважаючи на обставини, встановлені судом першої інстанції під час судового розгляду, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи, якима надано обґрунтована правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року по справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про зобов'язання знести самочинне будівництво - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 11.05.2018 року.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька.

Головуючий суддя Косцова І.П.Судді Стас Л.В.