Постанова № 73900992, 07.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1622/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Макарика В.Я., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.01.2018 року (головуючий суддя Грицак Р.М.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Тернопіль о 12 год. 41 хв. (час складення повного тексту не вказано) у справі №607/12643/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» третя особа Приватне підприємство «Дружба-нафтопродукт» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.10.2017 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» третя особа Приватне підприємство «Дружба-нафтопродукт» в якому просив визнати протиправними дії Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відмови йому у встановленні статусу учасника війни та зобов'язати Тернопільську міську комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановити йому статус учасника війни.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.01.2018 року позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволені адміністративного позову. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивачу правомірно відмовлено у наданні статусу учасника війни у зв'язку з відсутністю документу про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяг наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України).

Відповідачами не подано до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Управління соціальної політики Тернопільської міської ради подало клопотання про розгляд справи без представника відповідача та просить задовольнити апеляційну скаргу повністю.

Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу в якому вказує про безпідставність викладених в апеляційній скарзі доводів та просить слухати справу без представника підприємства.

Представник позивача ОСОБА_2 направила до суду заяву про слухання справи без участі позивача та представника, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволення з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні правові підстави для надання йому статусу учасника війни, а тому суд вважає, що слід визнати протиправними дії Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу учасника війни та зобов'язати Тернопільську міську комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановити ОСОБА_1 статус учасника війни.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом директора ПП «Дружба-Нафтопродукт» №14 від 05.06.2015 року водія ОСОБА_1 відряджено на будівництво фортифікаційних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави в м. Попасне Луганської області з 05.06.2015 року по 02.07.2015 року.

Даний факт підтверджується відмітками на посвідченні про відрядження позивача з 05.06.2015 року вибув з м. Тернопіль і 05.06.2015 року прибув у м. Попасне. У подальшому він, 03.07.2015 року вибув з м. Попасне і повернувся в м. Тернопіль 03.07.2015 року.

Також із довідки ПП «Дружба-Нафтопродукт» №588 від 03.03.2017 року вбачається, що позивач, як працівник ПП «Дружба-Нафтопродукт» перебував на будівництві фортифікаційних споруд в м. Попасне Луганської області з 05.06.2017 року по 02.07.2015 року.

Згідно довідки №40 виданої 01.08.2017 року ТзОВ БМУ «Промбуд», ОСОБА_1 працював водієм автотранспортного засобу першого класу по сумісництві з 08.06.2015 року по 01.07.2015 року та на виконання Постанови Кабінету міністрів України № 107 від 18.03.2015 року, листа Тернопільської державної адміністрації №01-1510/1918 від 10.04.2015 року перебував у відрядженні в м. Попасне Луганської області на будівництві фортифікаційних споруд.

Окрім цього, в жовтні 2015 року позивач нагороджений Подякою голови обласної державної адміністрації за активну громадянську позицію, сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави в Луганській області.

Факт безпосередньої участі позивача у будівництві фортифікаційних споруд у м. Попасне Луганської області з 05.06.2015 року по 02.07.2015 року підтверджується наказом про відрядження позивача, витягом з наказу про прибуття в зону АТО, а також показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які безпосередньо були присутні разом із позивачем при виконанні вищезазначених робіт.

Позивач 12.09.2017 року звернувся до Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» про встановлення статусу учасника війни.

Рішенням №3 від 26.09.2017 року Тернопільської міської комісії розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відмовлено позивачу у встановленні статусу учасника війни у зв'язку з відсутністю документа про безпосереднє залучення ОСОБА_1 до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витягу з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або витягу з наказу керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією).

Відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин), учасниками війни вважаються працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі у забезпеченні проведення антитерористичної операції, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог пункту 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.09.2015 № 739 «Питання надання статусу учасника війни деяким особам», пунктом 2 якої встановлено, що підставою для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення), а також інші документи, видані державними органами, підприємствами, установами, організаціями, що містять відомості про безпосередню участь працівника в забезпеченні виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів і розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

Судом апеляційної інстанції направлявся запит до ПП «Дружба-Нафтопродукт» щодо подання документів на підставі яких направлявся позивач в зону АТО, такі були надані, а саме лист Тернопільської обласної державної адміністрації від 10.04.2015 року №01-1510/19-18, наказ №11 від 22.05.2015 року «Про відрядження ОСОБА_5», звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №5 від 03.07.2015 року, посвідчення про відрядження ОСОБА_1 та вказується про оформлення статусу учасника війни за наявності аналогічного пакету документів іншим водіям.

Також судом апеляційної інстанції направлявся запит до керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (АТЦ при СБУ) з проханням скерувати інформацію про відрядження в м. Попасне Луганської області з 05.06.2015 року по 02.07.2015 року ОСОБА_1 в зону АТО, а саме наявність документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення).

Згідно листа Антитерористичного центру при СБУ від 03.05.2018 року № 33/7-4018 повідомлено, що запитувані матеріали відсутні, наказами керівника АТЦ при СБ України ОСОБА_1 до проведення АТО персонально не залучався. Вказує, що відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» рішення про залучення до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення та використання сил та засобів суб'єктів боротьби з тероризмом приймає керівник АТЦ або особа, яка його заміщує, перший заступник чи заступник керівника АТЦ. При цьому, залучення до АТО передбачає підпорядкування відповідних сил та засобів (інших осіб, що залучаються до АТО, ч. 6 ст. 4 Закону) керівнику оперативного штабу з управління АТО (далі - ОШУ АТО, ч. 3 ст. 13 Закону), а також виконання ними не тільки своїх службових обов'язків, а й завдань, безпосередньо пов'язаних з проведенням заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Таким чином, виконання своїх службових обов'язків хоча і в районі проведення АТО, але не пов'язаних із заходами з протидії терористичної діяльності, які координуються ОШУ АТО, не може бути підставою для залучення до АТО.

На думку колегії суддів враховуючи відсутність документів про безпосереднє залучення позивача до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, що підтверджено листом Антитерористичного центру при СБУ, а також не подання документів про направлення (прибуття) позивача у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, відмова відповідача у наданні ОСОБА_1 статусу учасника війни є обґрунтованою.

Службове відрядження ОСОБА_1 в м. Попасне Луганської області з метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 107 «Деякі питання забезпечення у 2015 році будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави», не можна вважати залученням до виконання завдань чи безпосередньою участю в АТО в районах її проведення.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 308, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради - задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.01.2018 року у справі №607/12643/17 - скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» третя особа Приватне підприємство «Дружба-нафтопродукт» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.Я. Макарик

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови складено 10.05.2018 року