Постанова № 73900892, 24.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2018 рокусправа № 804/126/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Прокопчук Т.С. Круговий О.О.

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року в адміністративній справі № 804/126/18 (суддя Рябчук О.С.), ухвалену в місті Дніпрі, за позовом Приватної фірми "Нік Ан" до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Кривошей Анастасії Анатоліївни, про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "НікАн" звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора відділу державної реєстрації Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Кривошей А.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.04.2017 року (індексний номер 34628421), яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на об'єкт нерухомого майна (автомобільна стоянка), розташованого в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер вказаного об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1) за ОСОБА_2. В обгрунтування позову вказувалось на те, що державна реєстрація права власності здійснена державним реєстратором на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2/1254/17-ц від 27.07.2017 року, яке судом не ухвалювалось.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Комунальне підприємство "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради, яке не було залучене до участі в розгляді справи, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження по справі. Скаржник стверджує, що він є балансоутримувачем земельної ділянки за адресою: м. Дніпро по вул. Набережна Заводська, буд. 110 відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року. У позивача відсутнє право власності на автомобільну стоянку, розташовану за цією ж адресою, оскільки таке право було зареєстровано у 2014 році злочинним шляхом. Даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у зв'язку із наявністю спору про право власності на зазначений об'єкт нерухомості.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, та зазначає, що з 2010 року в судах розглядались численні позови прокурора, КП «Міськавтопарк», ОСОБА_3,

якими позивачі намагались позбавити Приватну фірму "Нік Ан" права власності на автостоянку. Однак, позивач є власником зазначеного об'єкту, тому здійснення його державної реєстрації за іншими суб'єктами, тим більш, на підставі підробленого судового рішення, є протиправним.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідач направив до суду апеляційної інстанції письмове клопотання про розгляд справи без його участі, прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги на розсуд суду.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі:

Право власності на автомобільну стоянку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, буд. 110 зареєстровано рішенням державного реєстратора Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради індексний номер: 36874234 від 01.09.2017 р. за Приватною фірмою "НікАн" на підставі: свідоцтва про право власності, виданого 29.10.1998 р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради; рішення Ленінського районного суду від 17.06.2016 р. № 205/8482/15; ухвали Ленінського районного суду від 24.06.2016 р. № 205/8482/15; рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.08.2017 р. № 205/8482/15-ц, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 22132156 (а.с.13).

Згідно інформаційної довідки 96167836 від 04.09.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про здійснення державним реєстратором Кривошей А.А. 03.04.2017 року о 10:04:34 державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 34628421 від 05.04.2017 року об 11:58:02 за ОСОБА_2 права власності на автомобільну стоянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 2/1254/17-ц, виданого 27.07.2017 року (а.с.30).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення державного реєстратора, оскільки воно прийняте за відсутності законних підстав для реєстрації права власності за ОСОБА_2

Судом першої інстанції правильно встановлений характер спірних правовідносин, який врегульований Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року.

Так, відповідно до пункту першого частини першої статті 2 речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення

речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно до підпункту 1-4 частини 3 статті 10 вказаного Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 27 вказаного Закону України державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 р. (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Як встановлено судом першої інстанції, реєстрація права власності на автостоянку здійснена відповідачем на підставі Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 2/1254/17-ц, виданого 27.07.2017 року. Однак, згідно листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 5/483/2013 від 08.09.2017 року, за даними автоматизованої системи документообігу суду в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська цивільних справ відносно ОСОБА_2 чи цивільної справи за номером 2/1254/17-ц за період з 01.01.2017 року по 01.09.2017 року не перебувало (а.с. 29). Крім того, у письмових запереченнях на позовну заяву державний реєстратор Кривошей А.А. повідомила суд першої інстанції про те, що запис № 34628421 від 05.04.2017 року вона не вчиняла, у зв'язку з чим звернулась до Покровського відділу поліції СВП ГУНП у Дніпропетровській області із заявою про

відкриття кримінального провадження щодо несанкціонованого доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.37-39).

Наведені обставини свідчать про те, що спірне рішення про державну реєстрацію права власності відбулось за відсутності законних підстав. Оскільки зазначена реєстрація здійснена із застосуванням електронного ключа державного реєстратора, слід вважати вчинення спірної реєстраційної дії державним реєстратором до встановлення протилежного судом в кримінальному провадженні.

Щодо доводів скаржника про необхідність закриття провадження у справі через наявність спору про право власності на об'єкт нерухомості, колегія суддів зазначає, що згідно пункту першого частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Скаржник вказує на те, що він є балансоутримувачем земельної ділянки за адресою: м. Дніпро по вул. Набережна Заводська, буд. 110 відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року. Посилаючись на численні судові рішення, скаржник стверджує, що у позивача ніколи не виникало право власності на автостоянку, оскільки такий об'єкт не вводився в експлуатацію. У 1998 році ПФ «НікАн» було видано право власності на автомобільну стоянку - будинок охорони літ. А-1, площею 18,2 кв.м., тому подальша реєстрація права власності на інші об'єкти, які знаходяться на зазначеній земельній ділянці є незаконною.

Колегія суддів вважає доводи скаржника неспроможними з огляду на те, що спір у цій справі виник у зв'язку із внесенням до Державного реєстру речових прав рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі судового рішення, яке не ухвалювалось, що свідчить про очевидну його протиправність. Крім того, скаржник посилається на рішення судів у справі №205/8482/15. Слід зазначити, що Апеляційний суд Дніпропетровської області рішенням від 01.08.2017 року у зазначеній справі, яке набрало законної сили з моменту його проголошення, встановив обставину протиправного вибуття із володіння ПФ «НікАн» автостоянки. Не скасованим залишається і запис № 22132156 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на автомобільну стоянку за ПФ «Нік Ан» (а.с.13).

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскаржене рішення суду скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року в адміністративній справі № 804/126/18- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 08 травня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий