Постанова № 73900868, 08.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2428/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

апелянта ОСОБА_1

представника відповідача Шепітко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 лютого 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Кріль М.Д. о 10 год 48 хв у м. Червнограді, повний текст складено 14 лютого 2018 року) у справі № 459/400/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить визнати протиправним рішення Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 08.07.2016 про відмову у призначенні пенсії за віком державного службовця; зобов'язати Сокальське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області зарахувати період роботи з 16.06.1958 по 08.09.1978 на посаді лаборанта КСЛ Середино-Будської районної сільгоспінспекції Сумської області, до стажу, що дає право на пенсію державного службовця згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», та визначити розмір пенсії відповідно до вищевказаної норми Закону з врахуванням даного стажу за останні 60 місяців її роботи на посаді начальника Середино-Будської державної насіннєвої інспекції Сумської області, або за останні місяці 1993-1994 р.р.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що Сокальським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області їй було відмовлено у заяві від 30.06.2016 року про перехід з пенсії за віком, яка обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу. Однак вважає таку відмову протиправною.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 08.02.2018 в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що періоди роботи позивача з 16.06.1958 у по 08.09.1978 на посаді лаборанта КСЛ Середино-Будської районної сільгоспінспекції Сумської області може бути зарахований їй до стажу державної служби за умови, що вказана посада належала до посад спеціалістів, а підрозділи, в яких працювала позивачка входили до структури місцевих органів державного управління міністерств чи відомств УРСР, однак беручи до уваги те, що посада лаборанта КСЛ Середино-Будської районної сільгоспінспекції Сумської області у період з 16.06.1958 у по 08.09.1978, у відповідності до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», не була віднесена до відповідної категорії посад державних службовців, а тому вказаний період роботи позивачки не може бути зарахований останній до стажу, що дає право на пенсію державного службовця згідно ст. 37 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 27.08.1986 № 016 посада лаборанта була віднесена до посад спеціалістів.

Апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що згідно копії трудової книжки позивачки, остання працювала: сезонним лаборантом контрольно-насіннєвої лабораторії з 01.03.1957 по 08.04.1957; переведена на посаду штатним лаборантом контрольно-насіннєвої лабораторії з 08.04.1957; згідно постанови пленуму Ц.К.КПСС переведена в С.- Будську інспекцію з 15.06.1958; призначена на посаду лаборанта КСЛ Середино-Будської районної сільгоспінспекції з 16.06.1958 по 08.09.1978; призначена на посаду старшого техніка лаборанта Середино-Будської Державної насіннєвої інспекції з 08.09.1978 по 09.11.1981; призначена на посаду агронома інспектора Середино-Будської Державної насіннєвої інспекції з 09.11.1981 по 17.09.1984; призначена на посаду в.о. начальника Середино-Будської Державної насіннєвої інспекції з 17.09.1984 по 13.03.1985; призначена на посаду начальника Середино-Будської Державної насіннєвої інспекції з 13.03.1985 по 09.01.1988; переведена на посаду начальника Державної інспекції з 09.01.1988; призначена на посаду начальника Середино-Будської районної Державної насіннєвої інспекції від 02.12.1991 по 11.07.1994.

Згідно копій матеріалів пенсійної справи - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народжененя, відділом соціального забезпечення виконавчого комітету Середино - Будської районної ради народних депутатів Сумської області, призначена пенсія за віком з 02.12.1991 на підставі норм Закону СРСР від 14.07.1956 «Про державні пенсії», згідно заяви від 02.12.1991. З 01.01.1992 розмір пенсії ОСОБА_1 був перерахований згідно норм Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». З 01.02.1994 позивач прийнята на облік відділом соціального забезпечення Дарницької районної державної адміністрації м. Києва. З 01.01.2004 розмір пенсії ОСОБА_1 перерахований за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01.07.2013 позивач прийнята на облік управлінням Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області за місцем реєстрації.

30.06.2016 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерхід на пенсію за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Сокальське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області рішенням від 08.07.2016 відмовило ОСОБА_1, у призначенні пенсії за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Свою відмову відповідач обгрунтував тим, що згідно матеріалів пенсійної справи з 02.12.1991 позивачці була призначена пенсія за віком управлінням праці та соціального захисту населення в Дарницькому районі м. Києва, розмір якої з 01.01.1992 був перерахований за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 01.01.2004 - за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01.07.2013 позивачка була прийнята на облік управлінням Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області за місцем реєстрації. На дату звільнення (16.05.2010) її загальний страховий стаж, становить 53 роки 11 місяців 23 дні, в тому числі, 15 років 10 місяців 03 дні - період роботи на посадах: старшого техніка - лаборанта, агронома - інспектора, в.о. начальника С - Будської державної насіннєвої інспекції. Так як основним критерієм, за яким слід визначати можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу, а тому їй відмовлено у призначенні пенсії за віком державного службовця, оскільки відсутні дані про встановлення позивачці за займаною посадою відповідного рангу і на неї не поширюються норми пунктів 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

На момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду із завою про переведення на інший вид пенсії порядок призначення пенсії для державних службовців врегульований Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.

Відповідно до ст. 90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, відповідно до п.п. 10-12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів ввжає, що підставами для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, є досягнення встановленого віку та наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначену віку.

Відповідно до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.

Згідно п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, тобто у місцевих органах державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР.

Як зазначив суд першої інстнції до 01.05.2016 посади державних службовців були віднесені до відповідних категорій посад статтею 25 Закону України від 16.1112. 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу». У вказаній статті були перелічені посади, які відносилися до відповідної категорії посад державних службовців, та зазначено, що до кожної категорії посад належать також й прирівняні до них посади. Віднесення наявних посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідних категорій нових посад державних службовців проводилося Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом, тобто шляхом видання відповідного акта Кабінету Міністрів України. Вищевказаний Закон України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» набрав чинності 28.12.1993, відповідно із зазначеної дати були віднесені посади державних службовців до відповідних категорій.

Суд встановив, що посада лаборанта КСЛ Середино-Будської районної сільгоспінспекції Сумської області у період з 16.06.1958 по 08.09.1978, у відповідності до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», не була віднесена до відповідної категорії посад державних службовців, а тому казаний період роботи позивачки не може бути зарахований останній до стажу, що дає право на пенсію державного службовця згідно ст. 37 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

Крім цього під час судового розгляду справи позивач вказала, що присягу державного службовця не приймала та відповідний ранг державного службовця їй не встанволювався.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», діяв у відповідності, в межах та з підстав встановлених Законом.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 лютого 2018 року у справі № 459/400/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид В. З. Улицький Повне судове рішення складено 11 травня 2018 року