Постанова № 73900698, 10.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4773/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство "Київреклама" про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" звернулось до суду з позовом до Виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації) про: визнання протиправною та скасування вимоги №001816-18 від 07.03.2018 про демонтаж конструкції: Щит, що стоїть окремо.

Також, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної вимоги №001816-18 від 07.03.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 у задоволенні заяви ПАТ "Українська автомобільна корпорація" про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, та прийняти нову, якою задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Справа розглянута у порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.311 КАС України, з огляду на неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Заява про забезпечення адміністративного позову обґрунтована тим, що позивач посилається на наявність очевидної загрози заподіяння майнової шкоди позивачу, оскільки у разі проведення демонтажу рекламної конструкції, розміщеної відповідно до Дозволу, виданого Департаментом містобудування та архітектури, строк дії якого продовжено з 01 лютого 2016 року по 31 січня 2021 року, до моменту розгляду даної справи, підприємству буде завдано збитків, як репутаційних, так і майнових, та для їх відновлення, в разі задоволення позову, необхідно буде витратити значні кошти.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст.150 КАС України передбачено, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Судом встановлено, що 07.03.2018 року Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було винесено вимогу №001816-18 від 07.03.2018 року щодо усунення порушень Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051, Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року №38/6253, та/або Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №223/2445, Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №224/2446.

Зокрема, у вказаній вимозі зазначено, що у позивача закінчився термін дії дозволу або його скасовано, самовільно встановлений Р3 на підставі п.3 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2016 року №787 та від 26.12.2017 року №1689.

Крім того, даною вимогою відповідач вимагає здійснити демонтаж конструкції протягом 7 днів та попереджає про наслідки її невиконання у встановлений термін, а саме, про можливість демонтажу конструкції КП «Київреклама» після спливу встановленого строку на добровільне виконання вимоги, а саме після 20.03.2018 року.

Зважаючи на те, що позивач не погоджується з висновками відповідача викладеними у вимозі №001885-18 від 07.03.2018 року і оскаржує в судовому порядку вказане рішення суб'єкта владних повноважень, а також заперечує наявність підстав для притягнення його до відповідальності у вигляді зобов'язання демонтувати конструкцію, суд приходить до висновку про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Такі висновки суд мотивує тим, що в разі демонтажу конструкції до постановлення рішення у справі, в разі задоволення позову судом, захист прав позивача стане неможливим, оскільки оскаржуване рішення буде виконано та вичерпає свою дію.

Правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваних рішень, на підставі яких позивача може бути в подальшому притягнуто до адміністративної відповідальності, буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної вимоги та задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти).

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що невжиття заходів, про які просить позивач, може створити очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист вказаних прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

За таких обставин вбачається наявність підстав для задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 26.03.2018, та є підставою для її скасування із частковим задоволенням вимог апелянта.

Стосовно вимог апелянта про покладення судових витрат на апелянта, то колегія суддів зауважує про необґрунтованість таких вимог з огляду на те, що процесуальними положеннями ст. 139 КАС України, такої можливості не передбачено.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" задовольнити частково, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 - скасувати.

Зупинити дію вимоги №001816-18 Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління з питань реклами, складеної головним спеціалістом Скотською О.І. від 07 березня 2018 року, про демонтаж конструкції: Щит, що стоїть окремо.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 10.05.2018)

Суддя-доповідач Ю.А. Ісаєнко

Суддя В.П. Мельничук

Суддя І.О. Лічевецький