Постанова № 73900546, 07.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/427/18 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Файдюка В.В.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% грошової винагороди судді. Зобов'язано Прилуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Чернігівської області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3 з 01.12.2017 року та виплату у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру довічного грошового утримання з виплатою різниці між належною до сплати сумою довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою, з урахуванням до спеціального стажу роботи судді календарного періоду проходження строкової служби з 09.11.1984 року по 11.11.1986 року та половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е.Дзержинського з 01.09.1987 року по 30.06.1991 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить прийняти постанову якою змінити мотивувальну та резолютивну частину рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року в частині проведення перерахунку і виплати ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання з часу призначення такого - 14.09.2017 року, про що позивач просив в своєму позові (за текстом апеляційної скарги).

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте в судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Прилуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Чернігівської області. Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2017 року за №2750/0/15-17 позивача звільнено з посади судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Довічне грошове утримання, як судді у відставці, призначено у розмірі 90% грошової винагороди судді.

23.11.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо проведення перерахунку призначеного довічного грошового утримання судді у відставці та його виплату в подальшому відповідно до вимог чинного законодавства України, однак листом від 05.12.2017 року № 171/10/г-3 відповідач відмовив у проведенні перерахунку посилаючись на те, що до стажу роботи судді не передбачено зарахування періодів проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі (а.с. 13-14).

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку призначеного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 90% неправомірними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач має право на проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та виплату у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру довічного грошового утримання з виплатою різниці між належною до сплати сумою довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою, з урахуванням до спеціального стажу роботи судді календарного періоду проходження строкової служби з 09.11.1984 року по 11.11.1986 року та половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е.Дзержинського з 01.09.1987 року по 30.06.1991 року, що не оспорюється апелянтом.

Однак апелянт не погоджується з датою, відповідно з якої необхідно провести вищезазначений перерахунок. ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі зазначає про те, що має право на проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання не з 01.12.2017 року, як це зазначено в оскаржуваному рішення суду першої інстанції, а з 14.09.2017 року, з моменту призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання.

Колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

А тому судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що оскільки позивач із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання звернувся до відповідача 23.11.2017 року (а.с. 12), тому необхідно зобов'язати Прилуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3 саме з 01.12.2017 року та виплату в подальшому у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру довічного грошового утримання з виплатою різниці між належною до сплати сумою довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою, з урахуванням до спеціального стажу роботи судді календарного періоду проходження строкової служби з 09.11.1984 року по 11.11.1986 року та половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е.Дзержинського з 01.09.1987 року по 30.06.1991 року.

Дана правова позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 13.04.2017 року у справі №265/1488/13-а.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 272, 288, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядок і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.