Ухвала суду № 73900513, 17.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/2290/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 квітня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Собків Я.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ТОВ “Карпатигаз” звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу.

Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам у зв’язку з відсутністю документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та пропуском строку апеляційного оскарження.

Згідно пункту 13 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (у редакції, що діяла до 15.12.2017), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було отримано скаржником 29.12.2017, а тому граничним строком його оскарження є 08.01.2018. Однак, апеляційну скаргу апелянтом було подано лише 03.04.2018.

При цьому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку апеляційного оскарження у зв’язку із визнанням причин пропуску неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з тим, відповідно до положень підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою в редакції Закону України «Про судовий збір» станом на дату подання даного адміністративного позову становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов’язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2017 року складав 1600,00 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21.10.2016 року №0060001206, яким застосовано штраф у розмірі 10% від суми 10308021,60 грн., що складає 1030802,16 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Як убачається з матеріалів справи, позивач при подачі позовної заяви до суду першої інстанції сплатив судовий збір у розмірі 15 462, 03 грн. (1 030 802, 16 грн. * 1,5 %).

Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду за вимогами майнового характеру у розмірі 23 193, 05 грн. (15 462, 03 грн. * 150 %).

З огляду на це, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у вищевказаному розмірі за наступними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) -820019; рахунок отримувача - 31211206781007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Разом з апеляційною скаргою скаржником також було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши дане клопотання, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до Закону України “Про судовий збір”, з урахуванням змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, на момент подання апеляційної скарги, суб’єкти владних повноважень зобов’язані сплачувати судовий збір.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” передбачено, що обов’язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, покладено на Кабінет Міністрів України.

В силу положень ч. 1 ст. 133 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, апелянт посилається на відсутність фінансування з Державного бюджету України на оплату судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі.

Проте, наведені в клопотанні причини несплати апелянтом судового збору колегія суддів поважними не визнає та зазначає, що Законом України “Про судовий збір”, в чинній редакції, не передбачається звільнення чи/або відстрочення територіальним органам Державної фіскальної служби сплату судового збору.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року задоволенню не підлягає, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Вказана позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Крім того, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку.

У разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута скаржнику, а у випадку неподання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження або визнання неповажними причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - залишити без руху.

Встановити десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Роз’яснити, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Я.М. Собків