Вирок № 7390036, 30.07.2007, Голосіївський районний суд міста Києва

1-470/3

ВИРОК

Іменем України

30 липня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва В складі головуючого судді Рибака І.О. При секретарі Хімач О.М.

З участю прокурора Антипова К.Є.

Захисників ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києва кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта початкова, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-16.10.2003 р. Ірпінським р/с Київської обл. за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України до 3 р. п/в з ісп. стр. 1р.;

-19.11.2003 р. Голосіївським р/с м.Києва за ст. 185ч.3 КК України до 3 р. 6 міс. п/в,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 289 ч.2, ст. 289 ч.2 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом при наступних обставинах:

Так, 29.08.2006 p., приблизно о 23 год., ОСОБА_2, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 5000 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_3, долонями рук опустив шкло в лівих передніх дверцятах даного автомобіля приблизно на 10 см, та, просунувши руку в щілину, відкрив фіксатор замка лівих передніх дверей автомобіля, після чого проник в салон вказаного автомобіля, від'єднав проводи від замка запалювання та, з'єднавши їх між собою, почав запускати двигун автомобіля, але свій злочинний намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як не зміг запустити двигун автомобіля. Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник.

Крім цього, 30.08.2006 p., приблизно о 14 год., ОСОБА_2, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 5000 гривень, що належить ОСОБА_3, та долонями рук опустив шкло в лівих передніх дверцятах даного автомобіля приблизно на 10 см, та, просунувши руку в дану щілину, відкрив фіксатор замка лівих передніх дверей автомобіля, після чого проник в салон даного автомобіля та від'єднав проводи від замка запалювання, з'єднавши їх між собою, почав запускати двигун автомобіля, але двигун не запускався.

Після цього, ОСОБА_2, підійшов до ОСОБА_4, який знаходився неподалік, поруч зі своїм автомобілем „Форд-Ескорт", д.н.з.НОМЕР_2, та попрохав допомогти перетягнути автомобіль ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_1, при цьому ввівши ОСОБА_4 в оману, повідомивши, що автомобіль належить йому, на що останній дав свою згоду.

Після цього, ОСОБА_4, керуючи власним автомобілем „Форд-Ескорт", д.н.з. НОМЕР_2, не знаючи, що ОСОБА_2 скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, відбуксирував автомобіль ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_1, за кермом якого знаходився ОСОБА_2 приблизно 50 м, до АДРЕСА_3, де ОСОБА_2, на повороті не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2105, д.н.з. НОМЕР_3, після чого, залишив автомобіль, та з місця скоєння злочину зник.

Крім цього, 02.09.2006 p., приблизно о 6:15 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4, повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_4, вартістю 10000 гривень, що належить ОСОБА_5, який стояв на не охоронюваній стоянці, поряд з будинком, і долонями рук опустив скло в лівих передніх дверцятах вказаного автомобіля приблизно на 10 см, та просунувши руку в дану щілину, відкрив фіксатор замка лівих передніх дверей автомобіля, після чого проник в салон даного автомобіля, відірвавши проводи від замка запалювання та, з'єднавши їх між собою, запустив двигун автомобіля, і поїхав на ньому по вул. Стратегічне шосе в бік вул. Саперно-Слобідська в м. Києві.

Проїжджаючи повз АЗС „WOG", яка розташована по вул. Саперно-Слобідська, 104 в м. Києві, двигун автомобіля ВАЗ-21063, д.н.з.НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_2, зупинився, і на всі його спроби запустити автомобіль, останньому зробити цього не вдалося. Після цього, ОСОБА_2, залишив даний автомобіль за вищевказаною адресою, та з місця скоєння злочину зник.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, та показав, що посвідчення водія на даний час він не має, і курсів керування автомобілем не проходить, керувати автомобілем вміє дуже погано. 29.08.2006 p., приблизно о 23 чи 23:30 год., йому було нічого робити і він прогулювався по АДРЕСА_2. Навпроти під'їзду даного будинку він побачив автомобіль „Жигулі" світло-сірого кольору, державний номерний знак не запам'ятав. В моделях автомобілів він не орієнтується, тому модель даного автомобіля він назвати не може. Із середини автомобіля, на склі був приклеєний аркуш паперу, про те, що даний автомобіль продається, і він вирішив, що даний автомобіль повинен знаходитись в справному стані, та захотів покататись на даному автомобілі. З цією метою він підійшов до цього автомобіля, та долонями обох рук сильно натиснув до низу на скло в лівих передніх дверях автомобіля, від чого скло опустилось до низу приблизно на 10 см. Після цього, він просунув руку в салон автомобіля та відкривши фіксатор замка дверей відкрив двері. Потім, він сів у салон даного автомобіля, на місце водія, та витягнув проводи з-під замка запалювання даного автомобіля, і почав з'єднувати їх між собою, від чого стартер двигуна почав працювати, але автомобіль не заводився. Він зробив декілька спроб запустити двигун даного автомобіля, але так і не зміг цього зробити. Тоді він вирішив прийти вранці, тобто 30.08.2006 р., та знову спробувати запустити двигун даного автомобіля, і пішов додому спати. Двері даного автомобіля він на замок не закривав, а просто закрив їх.

30.08.2006 p., приблизно о 14 год., він прокинувся та знову пішов до АДРЕСА_2, відкрив двері того самого автомобіля, якого намагався завести напередодні, ввечері. Двері так і залишились не закритими на замок, і знову сів у автомобіль на місце водія, та знову, з'єднавши дроти, спробував запустити двигун автомобіля, але знову йому це не вдалося. Тоді він вийшов з салону автомобіля, і пішов у напрямку будинку АДРЕСА_5, де побачив невідомого раніше йому чоловіка. Цей чоловік стояв біля свого автомобіля іноземного виробництва темно-зеленого кольору. Він звернувся до даного чоловіка з проханням допомогти запустити двигун автомобіля, протягнувши даний автомобіль на буксирі, на що чоловік погодився. Він також запитав у даного чоловіка, чи є в того буксирувальний трос, на що чоловік сказав, що трос є. Потім він сів у салон автомобіля цього чоловіка, на переднє пасажирське сидіння, та на даному автомобілі під'їхали до автомобіля „Жигулі", який

перед цим він хотів викрасти. Після цього, він тросом, який дав йому водій іномарки, причепив автомобіль даного чоловіка до свого автомобіля. Про те, що цей автомобіля він намагається вкрасти, він цьому чоловіку не говорив, а сказав, що це його автомобіль. Після того, як він з'єднав їхні автомобілі буксирувальним тросом, то він сів у автомобіль „Жигулі", а цей чоловік у свій автомобіль, та почав буксирувати його автомобіль в бік проїжджої частини вул. Заболотного. Під час буксирування він включив в автомобілі першу передачу, та намагався запустити двигун автомобіля з буксиру, але йому знову це не вдавалось. Коли його автомобіль буксирували навпроти будинку АДРЕСА_3 то на повороті він не впорався з керуванням та автомобілем, в якому він знаходився, скоїв зіткнення лівим переднім крилом та фарою зі стоячим на узбіччі проїжджої частини іншим автомобілем „Жигулі" біло-сірого кольору, модель він не знає, в якого пошкодив праве заднє крило та фару. Після цього, водій, що буксирував його автомобіль, зупинився, та вийшов з салону, і став кричати на нього. Чоловік сказав, щоб він залишався на місці, і чекав працівників міліції, так як необхідно оформити ДТП. В цей час з будинку №94 до них вийшла якась літня повна жінка, і записала державний номер автомобіля, яким керував чоловік, що буксирував автомобіль. Жінка сказала, що вже зателефонувала в міліцію, та щоб вони чекали поки приїдуть працівники міліції. Але чоловік, що буксирував автомобіль, сказав, що не має часу, бо терміново потрібно їхати, та щоб він (ОСОБА_2) залишався на місці, і чекав працівників міліції. Після чого чоловік поїхав по своїх справах. Після цього він також не став чекати працівників міліції, та пішов додому, де і знаходився до вечора. Із салону та багажного відділення даного автомобіля він нічого не забирав. З власником автомобіля „Жигулі", який він намагався заволодіти, не знайомий, і кому належить даний автомобіль він не знає. Даний автомобіль він хотів вкрасти для того, щоб на ньому покататись по м. Києву.

Також він пояснив, що в ніч з 01.09.2006 р. на 02.09.2006 р. він гуляв по м. Києву, та пив пиво, а вранці, так як грошей у нього не було, він вирішив викрасти який-небудь автомобіль, на якому доїхати додому. Приблизно о 6 год. ранку, проходячи повз АДРЕСА_4 він побачив автомобіль „Жигулі" бежевого кольору, і вирішив вкрасти даний автомобіль. Він підійшов до даного автомобіля, та знову долонями обох рук сильно натиснув до низу на скло в лівих передніх дверцятах автомобіля, від чого скло також опустилось до низу приблизно на 8-10 см. Після цього він просунув руку в салон автомобіля та відкрив нею фіксатор замка дверей, після чого відкрив двері. Потім, він сів у салон даного автомобіля, на місце водія, та вирвав проводи з-під замка запалювання даного автомобіля, і з'єднавши їх між собою, запустив двигун даного автомобіля. Після цього він на даному автомобілі поїхав по вул. Стратегічне Шосе в бік вул. Саперно-Слобідська. Коли він. повернув на вул. Саперно-Слобідська, то двигун автомобіля з незрозумілих йому причин перестав працювати. Це трапилось біля АЗС, біля пішохідного мосту. Як він не намагався запустити двигун даного автомобіля, але це йому зробити не вдалося. Тоді він залишив даний автомобіль на узбіччі дороги, неподалік від АЗС, та громадським транспортом, який вже почав ходити, поїхав додому. З даного автомобіля він нічого не брав. Коли він пішов, то замок дверей автомобіля залишився відкритим, він просто закрив двері. З господарем даного автомобіля він не знайомий, і навіть хто господар даного автомобіля він не знає

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України в судовому засіданні визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись дослідженням та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу підсудного, оскільки підсудний винним себе повністю визнав та фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Зміст цих обставин вірно розуміються підсудним та іншими учасниками судового розгляду та не має сумнівів стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність підсудного ОСОБА_2, в пред'явленому обвинуваченні повністю доказаною і його дії необхідно кваліфікувати по ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України, оскільки він

своїми умисними діями здійснив замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно;

- по ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки він своїми умисними діями здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

В якості пом'якшуючих відповідальність обставин, суд визнає щире каяття підсудного у скоєному, відсутність тяжких наслідків від злочинів.

В якості обтяжуючих відповідальність обставин, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння .

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 до покарання у вигляді позбавлення волі. Однак, враховуючи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь вини та позицію підсудного до вчиненого - щире каяття, відсутність по справі тяжких наслідків, раніше судимого, особу винного, характеризується позитивно, його молодий вік, стан здоров'я, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов"язки згідно ст. 76 КК України. При цьому суд особливо враховує, що відповідно до висновку комплексної психолого-психіатричної стаціонарної експертизи від 22.05.2007 р. (а.с. 221-224) ОСОБА_2 в період часу, до якого відноситься інкримінуєме діяння, виявив ознаки олігофренії і за своїм психічним станом не міг в повній мірі усвідомити свої дії і керувати ними.

Обираючи вид та міру покарання за ч, 2 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України, суд з урахуванням стану здоров'я, обставин, пом'якшуючих відповідальність, вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статті.

У зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 289 КК України у вигляді конфіскації майна не застосовується. Суд вважає необхідним судові витрати на суму 423, 68 грн., понесені НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві у зв'язку з проведенням дактилосклпічної експертизи, покласти на підсудного ОСОБА_2 Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України. На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України - з застосуванням ст. 69 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі; -за ч. 2 ст. 289 КК України -5 (п'ять) років позбавлення волі;

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 до відбування остаточну міру покарання за сукупністю злочинів у вигляді 5 (п'ти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов"язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДУ з ПВП на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти в залі суду.

Речові докази: -автомобіль „ВАЗ-2103" д.н.з. НОМЕР_1, який знаходитья на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 - залишити власнику.

-автомобіль „ВАЗ-21063" д.н.з. НОМЕР_4, який знаходиться на зберіганні у потерпвлого ОСОБА_5.-залишити власнику.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 423, 68 грн. на користь НДЕЦ при ГУ МВС України в м.Києві. Одержувач платежу УДК в Київській області, р/р № 35221100105031 код 25575285 МФО 821018 (за проведення дактилоскопічної експертизи та дослідження).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб, а особами, які знаходяться під вартою, в цей же строк з моменту вручення копії вироку.