Постанова № 73899888, 08.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №761/31283/14-ц

провадження № 22-ц/796/4120/2018

08 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Кирилюк Г.М.,

суддів: Рейнарт І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Щербенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Лесі Євгеніївни, за участю стягувача Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль», заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ Консалтинг», за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2018 року у складі судді Савицького О.А.,

встановив:

24.11.2017 р. ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є. щодо дотримання послідовності процедури проведення незалежної оцінки нерухомого майна протиправними; визнати звіт від 08.08.2017 р. про незалежну оцінку нерухомого майна - нежитлових приміщень групи приміщень АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_1, протиправним та скасувати.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2018 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права, не надав належної оцінки наданим заявником доказам, не дослідив їх в сукупності та не прийняв до уваги твердження заявника з приводу недотримання процедури проведення оцінки нежитлових приміщень, чим допустив ухвалення необґрунтованого рішення по справі.

Зазначив, що судом не враховано, що звіт про незалежну оцінку майна від 08.08.2017 р., складений ТОВ «РМ «Консалтинг», не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки оцінка проведена без наявності достатньої кількості достовірної інформації про недавні продажі подібних об'єктів, без огляду предмета оцінки. Використаний оцінювачем дохідний та порівняльний підхід не ґрунтується на об'єктивних даних, а тому вказаний звіт не може бути використаний державним виконавцем при визначенні стартової ціни під час проведення торгів з реалізації майна у виконавчому провадженні.

Відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи у визначений судом строк не подали.

В судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

В поясненні на апеляційну скаргу представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначив, що уповноважений представник боржника 08.08.2017 р. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та йому було відомо про постанови від 03.08.2017 р. та 04.08.2017 р., якими проведено опис та арешт нерухомого майна та призначено суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання ТОВ "РМ Консалтинг" для визначення вартості нерухомого майна - нежилого приміщення з АДРЕСА_1

08.08.2017 р. ТОВ "РМ Консалтинг" проведено оцінку та визначено ринкову вартість нерухомого майна. Боржник або його уповноважений представник не скористались своїм правом щодо оскарження результатів оцінки у встановлений законом десятиденний строк.

Доводи, викладені в скарзі, не відповідають дійсності та не ґрунтуються на законі, в тому числі посилання апелянта на те, що безпосередній огляд нерухомого майна міг вплинути на визначення ринкової вартості (розміру) нерухомого майна.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII " Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року у справі №761/31283/14-ц задоволено позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 128 816,56 доларів США, 22 190,25 грн. та судові витрати по справі.

08 травня 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47463380 на підставі виконавчого листа №761/31283/14-ц.

26 травня 2016 року постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1

З метою виконання виконавчого провадження, на 03.08.2017 р. старшим державним виконавцем Мороз Л.Є. заплановано виїзд за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення опису майна боржника з метою подальшої реалізації через електронні торги (а.с.242 т.1).

03 серпня 2017 року старшим державним виконавцем Мороз Л.Є., за участю представника стягувача, проведено опис та арешт майна боржника, а саме нежилого приміщення з АДРЕСА_1., про що складено відповідну постанову (а.с. 243 -246 т.1).

Постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є. від 04 серпня 2017 року, з метою визначення ринкової вартості описаного майна, призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «РМ Консалтинг».

08 серпня 2017 р. ТОВ «РМ Консалтинг» проведено оцінку ринкової вартості нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1, та складено звіт про незалежну оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки, без урахування ПДВ, станом на 08.08.2017 року становить 3 591 683 грн.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є., суд першої інстанції виходив з того, що оцінка майна проведена у відповідності до норм чинного законодавства України. При оцінці нежитлових приміщень були застосовані методичні підходи визначення вартості об'єкту нерухомості - дохідний та порівняльний (метод аналогів), з наведенням обґрунтувань щодо використання зазначених методів. Представником заявника не доведено факт неправомірності оцінки майна, викладеної у звіті про незалежну оцінку майна від 08.08.2017 р., порушень прав та свобод заявника з боку державного виконавця не встановлено.

З вказаним висновок суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

За змістом ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України (в редакції чинній на момент вчинення оскаржуваних дій) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент вчинення оскаржуваних дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 9 цього Закону методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення ( національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Статтею 11 цього Закону визначено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на

законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади оцінки.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:

- укладення договору на проведення оцінки;

- ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

- ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;

- вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;

- узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;

- складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;

- доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки (хостел) (а.с.112 т.1), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них, який має забезпечити боржник.

Належних та допустимих доказів проведення особистого огляду суб'єктом оціночної діяльності об'єкта оцінки матеріали справи не містять, як і не містять доказів повідомлення боржника про дату проведення оцінки та необхідності забезпечити доступ до них для проведення огляду.

Як вбачається зі звіту про незалежну оцінку майна від 08.08.2017 р., з зв'язку з обмеженим доступом до об'єкту оцінки (приміщення перебуває у аварійному стані) оцінювач особисто не оглядав представлене до оцінки майно, а користувався матеріалами, наданими замовником ( а.с.6 т.2).

Разом з тим, у постанові про опис та арешт майна від 03 серпня 2017 року державним виконавцем зазначено про те, що приміщення знаходяться в хорошому стані (а.с.112 т.1).

Відповідно до п. 5.3 вказаного звіту, об'єкт незалежної оцінки являє собою нежитлове приміщення комплексного пункту прим. №16 загальною площею 47,60 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.25 т.2).

При цьому оцінка призначалась щодо нежитлових приміщень групи приміщень АДРЕСА_1

З огляду на викладене, не можна погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що оцінка майна проведена у встановленому законом порядку, а її результати є об'єктивними та достовірними.

Враховуючи, що суб'єктом оцінювання не проводився огляд (обстеження) об'єкта оцінки, що в свою чергу могло вплинути на визначення ринкової вартості майна, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання незаконною оцінку майна відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 08.08.2017 року та скасування вказаного звіту.

При цьому дії державного виконавця в частині оцінки майна боржника є протиправними, оскільки останній під час проведення оцінки об'єкта нерухомості діяв з порушенням норм чинного законодавства України, а також законних прав та інтересів боржника у виконавчому провадженні.

У відповідності до ч.5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

З огляду на те, що про порушене право заявнику стало відомо лише 22 листопада 2017 р., з листа Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста КиївГоловного територіального управління юстиції у м. Києві №ДВ/19 від 17.11.2017 р., з якого заявником зроблено висновок про порушення проведення процедури оцінки нерухомого майна, так як оцінювачем не було здійснено фактичного огляду об'єкта оцінки, останній не пропустив строк на звернення з даною скаргою (а.с.26 т.1).

Доводи державного виконавця Мороз Л.Є. про те, що на виконання вимог ч.5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" вона надіслала відповідне повідомлення з висновком про результати визначення вартості майна на адресу боржника є необґрунтованими.

Як вбачається з листа головного державного виконавця Мороз Л.Є. від 20.09.2017 р. №456/19, на адресу боржника та його представника було надіслано копію висновку з експертної оцінки майна на 3-х аркушах (а.с.53 т.2) , що підтверджує доводи заявника про те, що зі змісту титульної та описової частини звіту не можливо було встановити, чи було проведено огляд нерухомого майна боржника.

З огляду на те, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 08.08.2017 р. представнику боржника не було відомо про наявність звіту про оцінку нерухомого майна від 08.08.2017 р., який було отримано виконавчою службою 18.08.2017 р., доводи представника стягувача про те, що уповноважений представник боржника був обізнаний про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання ТОВ "РМ Консалтинг" для визначення вартості нерухомого майна, а тому мав можливість своєчасно оскаржити його висновки є необґрунтованими.

Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 367, 374, 376, 382- 384 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2018 року скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Лесі Євгеніївни щодо дотримання послідовності процедури проведення незалежної оцінки нерухомого майна.

Визнати протиправним та скасувати Звіт від 08 серпня 2017 року про незалежну оцінку нерухомого майна - нежитлових приміщень групи приміщень АДРЕСА_1, складений ТОВ «РМ Консалтинг».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: