Рішення № 73899515, 10.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1614/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Д'якова В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради (далі - УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради, відповідач 1), Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент СЗН Чернігівської ОДА, відповідач 2), Міністерства соціальної політики України (далі - МСП України) в якому просить:

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної часткової компенсації 50 % вартості продуктів харчування за фізіологічними ( медичними) нормами в порядку іншому, ніж це визначено пунктом 14 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2016 року;

- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації при забезпеченні позивачу часткової компенсації вартості продуктів харчування, як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесеної до 1 категорії, керуватися, крім фізіологічних (медичних) норм, також додатковими нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України (додаток № 5 до Постанови КМУ № 258), за період з 01 січня 2016 року;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради з моменту подання адміністративного позову до суду виконувати розрахунки щомісячної часткової компенсації вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", (встановивши її у розмірі 50 % вартості продуктів для 1 категорії) згідно до пункту 14 статті 20, враховуючи част. 3 ст.67 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258, відповідно до Додатку № 4 і № 5, як інваліду війни другої групи, без обмеження строку проведення виплат;

- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації нараховувати та виплачувати позивачу щомісячну часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", (встановивши її у розмірі 50 % вартості продуктів для 1 категорії) згідно до пункту 14 статті 20, враховуючи ч. 3 ст. 67 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258, відповідно до Додатку № 4 і № 5, як інваліду війни другої групи, без обмеження строку проведення виплат;

- зобов'язати Міністерство соціальної політики України нараховувати та виплачувати позивачу щомісячну часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", (встановивши її у розмірі 50 % вартості продуктів для 1 категорії) згідно до пункту 14 статті 20, враховуючи ч. 3 ст. 67 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258, відповідно до Додатку № 4 і № 5, як інваліду війни другої групи, без обмеження строку проведення виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом тривалого часу позивач одержує часткову компенсацію вартості продуктів харчування в значно меншому розмірі, ніж передбачено законодавством. Позивач посилається на те, що внаслідок неправомірних дій Міністерство соціальної політики України щодо встановлення меншого розміру компенсації за продукти харчування, ніж передбачено п. 14 ст. Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема, позивач вважає, що Мінсоцполітики при прийнятті наказів Міністерства Соціальної Політики України від 25.01.2016 № 42 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік", від 25.01.2016 № 111 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2017 рік", від 23.01.2016 № 75 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2018 рік", а саме: у Додатках до вказаних Наказів затверджено розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорії 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, при розрахунку розміру компенсації для Чернігівської області на 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік не враховано розроблені Міністерством охорони здоров'я України фізіологічні (медичні) норми харчування, а також дані Держстату щодо середніх цін, на продукти харчування, що склалися у Чернігівській області. Загальна вартість продуктів харчування згідно переліку за фізіологічними (медичними) нормами та додатку і даних Держстату щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися в регіоні на 01.01.2017 року складає близько 4479,69 грн., відповідно 50% = 2239,85 грн., а позивач отримує компенсацію вартості продуктів харчування щомісячно у розмірі 398,40 грн. У зв'язку з цим він звертався до відповідачів 1, 2 із заявами щодо перерахунку щомісячної часткової компенсації за продукти харчування, однак йому було відмовлено у задоволенні поданих заяви. У зв'язку з цим відповідачами допущено порушення конституційних прав позивача, які позбавили останнього одержати справедливу компенсацію вартості продуктів харчування у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлені фізіологічні (медичні) норми забезпечення.

Ухвалою судді від 10.04.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) та надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення хвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позов.

Представниками відповідачів, у встановлений строк подано відзиви на позов, в якому просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки у оскаржуваних правовідносинах діяли у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзиви на позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи та відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 с, виданого 06.03.2007, та серії НОМЕР_2, виданого 17.05.2007 (а.с. 18).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради.

У лютому 2018 року позивач звернувся до УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради з заявою про перерахунок та виплату належної йому компенсації вартості продуктів харчування за медичними нормами, як інваліду-ліквідатору ЧАЄС, відповідно до пункту 14 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 14).

Листом від 26.02.2018 вих. № З-65 УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради повідомило позивача про те, що грошова компенсація продуктів харчування призначена ОСОБА_1 відповідно до наказів Міністерства Соціальної Політики України від 25.01.2016 № 42 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік", від 25.01.2016 № 111 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2017 рік", від 23.01.2016 № 75 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2018 рік", відповідно до яких передбачено виплату у розмірі 398,40 грн. щомісячно, та саме у таких розмірах позивач отримує компенсацію вартості продуктів харчування (а.с. 15).

У березні 2018 року позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації з заявою про перерахунок та виплату належної йому компенсації вартості продуктів харчування за медичними нормами, як інваліду-ліквідатору ЧАЄС, відповідно до пункту 14 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 16).

Листом від 14.03.2018 вих. № 10-11/2481 Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації повідомило позивача про те, що грошова компенсація продуктів харчування призначена ОСОБА_1 відповідно до наказів Міністерства Соціальної Політики України від 25.01.2016 № 42 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік", від 25.01.2016 № 111 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2017 рік", від 23.01.2016 № 75 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2018 рік", відповідно до яких передбачено виплату у розмірі 398,40 грн. щомісячно (а.с. 17).

Не погодившись з отриманими відповідями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод, та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 14 ст. 20 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Фізіологічні (медичні) норми забезпечення продуктами харчування розроблені Міністерством охорони здоров'я України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Додаток № 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258).

При цьому, безпосередньо Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлено орган, на який покладено визначення розміру компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади.

Водночас, статтею 62 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Так, 20.09.2005 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 936 "Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова № 936).

Згідно з пунктом 9 Постанови № 936 Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації визначають щороку до 20 січня на поточний рік щомісячний розмір грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону в розмірах, визначених за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258, для громадян, які належать до першої та другої категорії постраждалих, та цін на продукти, що склалися в регіоні за попередні три місяці, з урахуванням вимог статті 51 Бюджетного кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 "По внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пункту 9 Постанови № 936 внесено зміни, згідно з якими пункт 9 викладено в новій редакції: "Мінпраці в десятиденний строк після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з розроблених МОЗ фізіологічних (медичних) норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258, і даних Держкомстату щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися в регіонах за попередні три місяці, визначає в розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону для громадян, віднесених до категорій 1 і 2, потерпілих дітей у разі захворювання кровотворних органів (гострі лейкози), щитовидної залози (аденома, рак), на злоякісні пухлини, а також для батьків потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та шкільні заклади і не забезпечуються продуктами харчування".

У зв'язку з цим функції з визначення розміру грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" покладено на Міністерство праці та соціальної політики України.

Відповідно до наказів Міністерства Соціальної Політики України від 25.01.2016 № 42 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік", від 25.01.2016 № 111 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2017 рік", від 23.01.2016 № 75 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2018 рік", відповідно до яких передбачено виплату у розмірі 398,40 грн. щомісячно.

На час звернення ОСОБА_1 до відповідачів 1, 2 із заявами про перерахунок та виплату належної йому компенсації вартості продуктів харчування за медичними нормами, як інваліду-ліквідатору ЧАЄС, відповідно до ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", положеннями чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, передбачено виплату грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 398,40 грн.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки розмір суми компенсації у 2016, 2017, 2018 роках визначено наказами Міністерства Соціальної Політики України від 25.01.2016 № 42 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік", від 25.01.2016 № 111 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2017 рік", від 23.01.2016 № 75 "Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2018 рік", відповідач 1 правомірно виплачував ОСОБА_1 грошову компенсації вартості продуктів харчування для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 398,40 грн щомісячно.

Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач 1 є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки відповідач 1 здійснював нарахування позивачу в порядку визначеному законом.

За таких обставин, суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки розмір грошової компенсації вартості продуктів харчування для позивача з 01.01.2016 року має становити 398 грн. 40 коп. на місяць, та саме у таких розмірах Управлінням соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради нараховувало, нараховує та виплачує позивачу компенсацію вартості продуктів харчування, крім того, вказаний факт не заперечується сторонами.

Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 28 жовтня 2014 року (справа № 21-258-а14).

Щодо вимог позивача до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації та Міністерства соціальної політики України, суд зазначає наступне.

Зазначаємо, що згідно з п. 1 Порядку головним розпорядником коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (п.2 Порядку).

Пунктом 4 Порядку визначено, що виплата компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.

Враховуючи зазначене, Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації як розпорядник бюджетних коштів другого рівня здійснює розподіл бюджетних призначень між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.

Тобто, Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації безпосередньо не здійснює соціальні виплати постраждалим громадянам і відповідно не має реєстраційних рахунків для облікування коштів для здійснення виплат громадянам.

Враховуючи зазначене, Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації не наділений повноваженнями визначати розміри, нараховувати та виплачувати щомісячну компенсацію на продукти харчування, тому позовні вимоги до Департаменту є необґрунтованими.

Мінсоцполітики як головний розпорядник коштів за бюджетною програмок) КПКВК 2501200 „Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - бюджетна програма КПКВК 2501200) забезпечує здійснення процесу соціальних виплат відповідно до затверджених Державним бюджетом України на відповідний рік бюджетних призначень.

Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 (далі - Порядок), визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики.

Відповідно до пункту 9 Порядку після прийняття Закону про Державний бюджет України на відповідний рік Мінсоцполітики, виходячи з розроблених МОЗ фізіологічних (медичних) норм харчування і даних Держстату щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися у регіонах за попередні три місяці, визначає у розрізі регіонів розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 постраждалих, у межах бюджетних призначень на виконання напряму „Виплата грошової компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" бюджетної програми КПКВК 2501200.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2016 рік" за бюджетною програмою КПКВК 2501200 було передбачено видатки у обсязі 1 919 662,5 тис. гривень.

Розміри компенсації на 2016 рік було затверджено наказом Мінсоцполітики від 25.01.2016 № 42 „Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2016 рік" (для постраждалих осіб, віднесених до категорій 1, Чернігівської області розмір становив 398,40 гривень).

З метою виконання Закону та підвищення соціальних гарантій постраждалим громадянам Міністерство, враховуючи, що фінансування видатків на соціальний захист, соціальне забезпечення і виплату соціальної допомоги проводиться у межах коштів, передбачених законами про Державний бюджет України на відповідні роки, щороку надає Міністерству фінансів пропозиції щодо збільшення видатків за бюджетною програмою КПКВК 2501200.

Так, Мінсоцполітики надавало Мінфіну пропозиції щодо збільшення обсягу видатків на 2017 рік за КПКВК 2501200 до 3,8 млрд грн., з них 1,489 млрд грн. - на виплату грошової компенсації вартості продуктів харчування.

Проте збільшення видатків за бюджетною програмою КПКВК 2501200 у Державному бюджеті України на 2017 рік не було передбачено.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2017 рік" за бюджетною програмою КПКВК 2501200 було передбачено видатки у загальному обсязі 1 919 662,5 тис. грн, тобто нарівні 2016 року.

Зважаючи на це, розміри грошової компенсації у 2017 році було затверджено наказом Мінсоцполітики від 25.01.2017 № 111 „Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2017 рік" на рівні 2016 року (для постраждалих осіб, віднесених до категорій 1, Чернігівської області розмір становив 398,40 гривень).

При формуванні бюджетного запиту на 2018 рік Мінсоцполітики надавало * пропозиції Мінфіну щодо збільшення видатків Державного бюджету України на 2018 рік за КПКВК 2501200 до 4,1 млрд грн, з них 1,539 млрд грн на виплату грошової компенсації вартості продуктів харчування.

У 2018 році видатки Державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2501200 становлять 1 919 662,5 тис. грн, як і в 2016-му та 2017-му роках.

Тому розміри грошової компенсації у 2018 році затверджено наказом Мінсоцполітики від 23.01.2018 № 75 „Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2018 рік" на рівні 2017 року (для постраждалих осіб, віднесених до категорій 1, Чернігівської області розмір становить 398,40 гривень).

Згідно з пунктами 20 та 29 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу, чи закону про Державний бюджет України визнається порушенням бюджетного законодавства.

Враховуючи викладене, Мінсоцполітики діяло та діє в межах наділених повноважень відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, відповідачі довели суду правомірність своїх дій. Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Оскільки позивач є особою, яка є інвалідом 2-ої групи, він на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір " підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення складено 10 травня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков