Ухвала суду № 73899227, 11.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"11" травня 2018 р. справа № 809/798/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області Ільчишина Олега Миколайовича про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 29928201, 29928666 від 07.06.2016, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08.05.2018 звернулася в суд із вказаним адміністративним позовом.

Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує:

- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області Ільчишина Олега Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№29928201, 29928666 від 07.06.2016, на підставі яких зареєстровано право приватної власності на дві земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровими номерами земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Такий позов ОСОБА_1 зареєструвала в Івано-Франківському окружному адміністративному суді 08 травня 2018 року.

Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

З урахуванням вказаного, ОСОБА_1 подала до суду адміністративний позов після закінчення строку, установленого Кодексом адміністративного судочинства України, для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Позивачем на виконання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України не додано до позову відповідної заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

З'ясовуючи відповідність адміністративного позову вимогам, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, необхідно вказати, що за змістом пунктів 5, 9, 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, поряд з іншим зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9), власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (11).

Вивчення змісту позовної заяви свідчить, що ОСОБА_1 не дотримано обов'язкових вимог до змісту адміністративного позову, зокрема не зазначила у позовній заяві власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначила "20.03.2017" - дату розгляду своїх заяв від 03.06.2016 за №№ 17113088 і 17113325, при цьому жодних письмових доказів на підтвердження таких доводів позивачем до адміністративного позову не додано.

Також слід зазначити, що долучені до позовної заяви оскаржувані рішення містять інформацію про розгляд заяв позивача від 03.06.2016 за іншими реєстраційними номерами, зокрема, №№ 17113088 і 17113325, однак такі заяви позивач суду не подав.

Суд відзначає, що неповна частина Витягу з відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який міститься в матеріалах адміністративного позову, свідчить що підставою для реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 є рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2015 у справі №352/1718/15-ц. В той же час позивач не надає суду засвідчені копії такого судового рішення, а також судові рішення апеляційної і касаційної інстанції у цій справі; не зазначає у позовній заяві про такі обставини та яке відношення зазначене рішення має до спірних правовідносин і до оскаржуваних рішень №№ 17113088 і 17113325.

В адміністративному позові позивач стверджує про те, що оскаржувані рішення №№ 29928201, 29928666 від 07.06.2018 в порушення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІV, прийняті "помилково" та "без достатніх на те підстав", при цьому позивач не наводить жодну обставину, яка обґрунтовує таку "помилковість" чи "відсутність достатніх підстав" для проведення реєстрації речового права приватної власності на земельні ділянки. Не вказує конкретну норму матеріального права, нормативно-правового акта, підзаконного нормативно-правового акта, порушення якої допустив відповідач із наведенням при цьому безпосередньої обставини самого порушення.

Крім того, у відповідності до частин 1-2, 4-5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За змістом частини 4 статті 79 коментованого Кодексу учасник справи, серед іншого, повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до приписів пунктів 2, 4 частин 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані, поряд з іншим, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а також подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Слід зазначити, що позивач, в описовій частині адміністративного позову вказує на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 у справі №809/258/16, втім належної копії такого судового рішення до матеріалів позовної заяви не додав, а також не обгрунтував, яке відношення дане рішення суду має до спірних правовідносин (оскільки у самих оскаржуваних рішеннях відповідача №№ 17113088 і 17113325 посилання на таку постанову суду відсутнє).

Щодо визначення позивачем належного відповідача (відповідачів) суд зазначає наступне.

Із змісту адміністративного позову та прохальної його частини слідує, що позовною вимогою позивача є скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації Ільчишина Олега Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№29928201, 29928666 від 07.06.2016, на підставі яких зареєстровано право приватної власності на дві земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровими номерами земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За змістом абзацу 1 пункту 2, пункту 3 частини 1 статті 6 Закону організаційну систему державної реєстрації прав, серед іншого, становлять:

- суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

- державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Аналіз вказаних норм Закону свідчить, що систему державної реєстрації прав складають державні реєстратори, в складі відповідних суб'єктів державної реєстрації прав, зокрема, районних державних адміністрацій та державні реєстратори прав на нерухоме майно, як самостійній суб'єкти владних повноважень.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 10 Закону державним реєстратором, поряд з іншими, є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав.

В той же час, самостійними реєстраторами є: нотаріус, державний виконавець та приватний виконавець (пункти 2, 3 частини 1 статті 10 Закону).

Таким чином, наведеними нормами Закону розмежовано поняття суб'єкта державної реєстрації прав - районну державну адміністрацію, з яким державний реєстратор може перебувати у трудових відносинах, та державного реєстратора, як самостійного учасника системи державної реєстрації.

В адміністративному позові відповідачем є державний реєстратор прав на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації Ільчишин Олег Миколайович в складі відділу державної реєстрації тобто державний реєстратор, який перебуває у трудових відносинах з Тисменицькою районною державною адміністрацією, як суб'єктом державної реєстрації прав.

Отже, в даному випадку суб'єктом державної реєстрації прав є Тисменицька районна державна адміністрація.

Статтею 37 Закону передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав. Так, частиною 1 даної статті Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Суд вважає, що обставини, які є предметом доказування у даній справі, а також судове рішення, яке може бути ухвалене за наслідками розгляду, можуть вплинути на права, інтереси та обов'язки, що пов'язані із наслідками вирішення справи з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації. Зокрема, суб'єктом виконання умов скасування рішення та вчинення дій, повинен бути не конкретний державний реєстратор, а Тисменицька районна державна адміністрація в особі відділу держаної реєстрації як відповідний суб'єкт державної реєстрації прав у зв'язку з ймовірною відсутністю державного реєстратора на момент звернення зацікавленої особи чи виконання рішення суду.

Виходячи з системного аналізу норм вказаного Закону Тисменицька районна державна адміністрація Івано-Франківської області в особі відділу державної реєстрації у спірних правовідносинах є належним відповідачем у даній адміністративній справі та, на переконання суду, має відповідати за позовними вимогами ОСОБА_1

Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог пунктів 2, 5, 9, 11 частини 5 статті 160, частин 4, 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв'язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених пунктами 2, 5, 9, 11 частини 5 статті 160, частинами 4, 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області Ільчишина Олега Миколайовича про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 29928201, 29928666 від 07.06.2018, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених пунктами 2, 5, 9, 11 частини 5 статті 160, частинами 4, 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України :

2.1. Необхідно вказати у позовній заяві:

2.1.1. належного відповідача у даній адміністративній справі;

2.1.2. письмове обґрунтування щодо:

- відношення рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2015 у справі №352/1718/15-ц та постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 у справі №809/258/16 до спірних правовідносин і до оскаржуваних рішень;

- "помилковості" чи "відсутності" достатніх підстав для проведення реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею 0,45 га і 0,072 га за кадастровими номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 відповідно, із зазначенням конкретних норм матеріального права, нормативно-правового акта, підзаконного нормативно-правового акта, порушення яких допустив відповідач при прийнятті рішень, із наведенням при цьому безпосередніх обставин самого порушення.

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

2.2. Необхідно надати (долучити) до позовної заяви оригінали або завірені у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України копії:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;

- заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.06.2016 за №№ 17113088 і 17113325, поданих ОСОБА_1 до відповідача (із усіма доданими до них документами);

- докази на підтвердження доводів позивача про обставини розгляду державним реєстратором 20 березня 2017 року заяв позивача від 03.06.2016 за №№ 17113088 і 17113325;

- рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2015 у справі №352/1718/15-ц і постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 у справі №809/258/16, а також судові рішення апеляційної і касаційної інстанції у цих справ.

Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.