Ухвала суду № 73897213, 08.05.2018, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/53/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2018 року м.Кам'янка-Бузька

Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Котормус Т. І.;

за участі

секретаря судового засідання Карпа Г.М.

державного виконавця Гринюх Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам”янка-Бузька Львівської області подання начальника відділу Кам‘янка-Бузького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України із вилученням паспортного документа,

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділу Кам‘янка-Бузького районного ВДВС ГТУЮ у Львівській області звернулася в суд з поданням та просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України із вилученням паспортного документа до виконання ним зобов‘язань.

Подання мотивовано тим, що на виконанні Кам‘янка-Бузького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження №54775232 щодо виконання виконавчого листа №446/53/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 1740 000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 930 900,00 грн., 3% річних - 69 600,00 грн. та пені у розмірі 100 000,00 грн., а разом 2 840 500,00 грн., та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми сплаченого судового збору у розмірі 3654,00 грн. та 200,00 грн. витрат пов'язаних із публікацією оголошення у пресі, а разом 3854,00 грн.

Станом на даний час відомості про сплату заборгованості боржником у Кам‘янка-Бузькому РВДВС ГТУЮ у Львівській області відсутні, такий ухиляється від його виконання, не вживає заходів до виконання рішення.

Вказує, що за повідомленням Державної міграційної служби України від 06.12.2017 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії EЕ №8913898.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались, а державний виконавець підтримала таке подання з наведених у ньому підстав.

Заслухавши доводи державного виконавця, дослідивши матеріали справи та оглянувши матеріали виконавчого провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Кам"янка-Бузьким районним судом Львівської області 20.07.2016 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 1740 000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 930 900,00 грн., 3% річних - 69 600,00 грн. та пені у розмірі 100 000,00 грн., а разом 2 840 500,00 грн. а також суму сплаченого судового збору у розмірі 3654,00 грн. та 200,00 грн. витрат пов'язаних із публікацією оголошення у пресі, а разом 3854,00 грн., що доводиться копією відповідного виконавчого листа.

Постановою державного виконавця від 25.09.2017р. відкрито виконавче провадження вказаного вище виконавчого листа, що доводиться копією відповідної постанови.

Як видно з матеріалів виконавчого провадження, таке рішення на даний час не виконано, а примусові заходи, що вжиті державним виконавцем, не призвели до реального виконання рішення суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії EЕ №8913898, що підтверджується повідомленням Державної міграційної служби України від 06.12.2017 року.

Зі змісту ч.3 ст.441 ЦПК України вбачається, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України».

Стаття 6 зазначеного Закону передбачає декілька видів обмеження у виїзді громадян України за кордон, зокрема: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту та тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у певних випадках, що визначені в цій статті.

Відповідно до п.5, ч.1 та ч.2, ст. 6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов'язань.

З вищенаведених норм права суд дійшов до висновку, що особі, яка має паспорт громадянина України для виїзду за межі України, може бути тимчасово обмежено у виїзді за кордон у випадку ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання цих зобов'язань.

Оцінюючи факт ухилення боржника від виконання його зобов’язань, суд виходив із наступного.

Як роз’яснено у Листі Верховного Суду України від 01.02.2013р. ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Матеріалами справи та матеріалами виконавчого провадження стверджується, що боржник ОСОБА_2 проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, про що надано довідку Кам‘янка-Бузькою міською радою від 12.12.2017р.

Однак, на виклики державного виконавця, що направляються за місцем проживання боржника останній не реагує.

Так, як видно із акту державного виконавця від 29.12.2017р., державним виконавцем спільно із працівниками поліції не вдалось проникнути до місця проживання боржника з метою перевірки його майнового стану, що проводився на підставі відповідної ухвали суду. Причиною такої неможливості послужили дії членів сім‘ї боржника (батько та син) у вигляді випуску собак бійцівської породи.

Окрім того, боржнику на праві власності належить три транспортні засоби, а саме Cstroen C15E, ВАЗ 21102, УАЗ 452 ЛЄК, середньоринкова вартість яких, за консультативним висновком оцінювача від 26.12.2017р., в загальному становить в діапазоні від 95 034,00 грн. до 109 009,00 грн. Однак, у зв’язку із відсутністю добровільного виконання рішення суду, державним виконавцем постановою від 29.09.2017р. було оголошено у розшук зазначене майно боржника (транспортні засоби).

Також, як видно із відповіді Пенсійного фонду України від 01.11.2017р. ОСОБА_2 працював на ПП Фірма "Ураган", однак в подальшому був звільнений.

Вказані обставини у своїй сукупності, на переконання суду, свідчить про те, що боржник може частково виконувати рішення суду, але не вчиняє цих дій протягом тривалого часу, вже більше як рік, а сума заборгованості є значною (більше 2 мільйонів 800 тисяч гривень). І такі дії боржника суд трактує власне як умисне ухилення від виконання зобов’язання без будь-яких поважних причин.

А оскільки, судом встановлено, що ОСОБА_2 має заборгованість перед ОСОБА_3, яка стягнута судом, така не погашена на даний час внаслідок умисних дій боржника, а також те, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за межі України, то існують визначені національним законом підстави для обмеження у виїзді за межі кордону України боржника ОСОБА_2.

Суд також відзначає, що згідно пункту 1 статті 2 Протокол №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.

Пунктами 3 та 4 цієї статті передбачено, що на здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Щодо критерію законності, то такий в даній справі дотримано виходячи із мотивації наведеної судом вище та з огляду на наявність відповідних норм національного закону, а саме Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України»

Оцінюючи легітимну мету, яку переслідує таке обмеження, суд відзначає, що легітимною метою, яка визначена у пункті 3 статті 2 Протоколу №4 до Конвенції є зокрема захист прав і свобод інших осіб. А оскільки виконавче провадження пов’язане власне із захистом порушеного права ОСОБА_3 на отримання коштів, то таке обмеження переслідує легітимну мету. Причому таке обмеження суд вважає необхідними в демократичному суспільстві, так як обов’язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили є невід‘ємним елементом сучасної демократичної держави і проявом реального захисту порушених прав людини. Так, обов’язковість виконання судового рішення є складовою принципу правової визначеності, а тому власне законні дії, які спрямовані на виконання рішення суду, є необхідними в демократичному суспільстві.

Оцінюючи третій критерії, який є необхідний для обмеження права особи на свободу пересування, суд враховує таке.

Як зазначено у згаданому вище рішенні ЄСПЛ «Гочев проти Болгарії», при цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам‘ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду.

Суд оцінюючи фактичні обставини справи дійшов до висновку, що обмеження права на свободу пересування боржника за межі держави сприятиме погашенню заборгованості, так як виїзд боржника за межі держави може унеможливити чи значно ускладнити виконання судового рішення. Водночас, суд враховує тривалий строк невиконання рішення суду та значну суму невиконаного зобов’язання боржником, вжиття державним виконавцем інших заходів до виконання рішення. А тому, враховуючи ці обставини, а також той факт, що таке обмеження не є безстроковим, а обмежується часом до виконання судового рішення, суд вважає, що таке втручання є пропорційним меті його застосування.

За вищенаведених обставин та мотивів, подання державного виконавця Кам"янка-Бузького РВДВС ГТУЮ у Львівській області про обмеження виїзду ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон підлягає до задоволення.

На підставі вищенаведеного та керуючись Законом України «Про порядок виїзду з України і в‘їзду в Україну громадян України», ст.441 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Подання начальника відділу Кам‘янка-Бузького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України із вилученням паспортного документа задоволити повністю.

Тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, у праві виїзду за межі України із вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання ним своїх зобов‘язань по виконанню виконавчого листа №446/53/16-ц, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ОСОБА_3.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_2 та до Державну прикордонну службу України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Т.І.Котормус