Ухвала суду № 73897146, 10.05.2018, Франківський районний суд м. Львова

Справа №452/1313/14-к

Провадження1-в/465/27/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.18 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Козюренко Р.С.

за участю секретаря: Федика В.О.

прокурорів: Яцишина Т.М.

ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

представника КЗ ЛОКПЛ (лікаря-психіатра): ОСОБА_3

особи, щодо якої вирішується питання

про зміну застосування примусових заходів

медичного характеру ОСОБА_4

розглянувши матеріали заяви комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про зміну виду примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2015 року за вчинення суспільно-небезпечних діянь, передбачених п.п.4, 6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України, до ОСОБА_4 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Прокурори просили відмовити у задоволенні заяви, оскільки метою застосування примусових заходів медичного характеру щодо особи є, зокрема, запобігання вчиненню такою суспільно небезпечних діянь, а відсутність ризиків не доведено у висновку комісії лікарів-психіатрів.

У судовому засіданні представник КЗ ЛОКПЛ – лікуючий лікар ОСОБА_3 підтримала задовлення заяви.

Захисник просив заяву задоволити. Зазначив, що психічне захворювання ОСОБА_4 перебуває в стані ремісії вже тривалий час.

ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що почувається краще, лікування в умовах стаціонару не потребує.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши думки прокурорів, які заперечили проти задоволення заяви, поясненн представника КЗ «ЛОКПЛ» (лікаря-психіатра), захисника, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.1,2 ст. 95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі необхідності зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про зміну застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність зміни надання особі такої психіатричної допомоги.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на примусовому лікуванні зі звичайним наглядом у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні з приводу хронічного психічного захворюванням у вигляді простої шизофренії у розумово відсталої особи, стан ремісії.

Як вбачається із Ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2015 року за вчинення суспільно-небезпечних діянь, передбачених п.п.4, 6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України, до ОСОБА_4 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22.04.2016 року ОСОБА_4 продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Із висновку комісії лікарів-психіатрів № 50 від 17.11.2017 року вбачається, що ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді простої шизофренії у розумово відсталої особи, стан ремісії. При цьому, ОСОБА_4 антисоціальних та суспільно-небезпечних тенденцій на момент огляду не виявляє, а також у зв’язку з покращенням і стабілізацією його психічного стану та досягнення стану ремісії (значного послаблення хворобливого процесу), вирішенням його соціальних питань хворий потребує зміни застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Однак, на переконання суду такий висновок лікарської комісії є передчасним, оскільки зі встановлених обставин не вбачається, що внаслідок здійсненого лікування у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом стан здоров'я ОСОБА_4 настільки змінився, що останній не становитиме суспільної небезпеки для себе та оточуючих. На даний час ОСОБА_4 продовжує страждати хронічним психічним захворюванням у вигляді простої шизофренії у розумово відсталої особи, а тому суд приходить до висновку про безпідставність заяви представника медичного закладу, відтак у її задоволенні слід відмовити

З наведених міркувань та керуючись ст. 94, ст.95 КК України, ст. ст. 512-514 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про зміну виду примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга в порядку ст.395 КПК України протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Суддя Козюренко Р.С.