Ухвала суду № 73895774, 08.05.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/246/18

Провадження № 2/700/216/18

08 травня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/246/18 провадження №2/700/216/18 за позовом ОСОБА_1 до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 22 січня 2006 року в с. Федюківка Лисянського району Черкаської області померла її мати – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 318392 від 27.03.2018 року. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку, що знаходиться по вул. Новака, 103, с. Федюківка Лисянського району Черкаської області та земельної ділянки, площею 0,25 га., на якій він розташований. Як спадкоємець за законом, 04.04.2018 року вона звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою державного нотаріуса № 561/02-31 від 04.04.2018 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті її матері – ОСОБА_2.

Позивач у підготовче судове засідання не зявилася, звернулася до суду із з’явою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не зявився, звернувся до суду із з’явою про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову частково.

Матеріалами справи встановлено, що 22 січня 2006 року в с. Федюківка Лисянського району Черкаської області померла мати позивача – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 318392 від 27.03.2018 року та копією свідоцтва про народження позивача серії І-СР №283941 від 12.11.1973 року. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку, що знаходиться по вул. Новака, 103, с. Федюківка Лисянського району Черкаської області та земельної ділянки, площею 0, 25 га., на якій він розташований. Як спадкоємець першої черги за законом вона звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів, про що свідчить постанова державного нотаріуса № 561/02-31 від 04.04.2018 року. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається із довідки Федюківської сільської ради № 93 від 16.04.2018 року, ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована з нею в будинку № 103 по вул. Новака в с. Федюківка Лисянського району Черкаської області.

Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Відповідно до довідки Федюківської сільської ради № 92 від 16.04.2018 року, житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Новака, 103 с. Федюківка Лисянського району Черкаської області рахується за померлою ОСОБА_2, яка померла 22.01.2006 року, документи на право власності на житловий будинок не видавалися, земельна ділянка площею 0,25 га. під будинком не приватизована.

Згідно зі с. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на житловий будинок підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що залишився після смерті її матері – ОСОБА_2, яка померла 22 січня 2006 року.

Що стосується позовних вимог щодо визнання права власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, суд вважає, що в цій частині вимог слід відмовити, оскільки відповідно до довідки Федюківської сільської ради № 92 від 16.04.2018 року, земельна ділянка не приватизована та належала спадкодавцю на праві користування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок, що знаходиться по вул. Новака, 103, с. Федюківка Лисянського району Черкаської області, який належав ОСОБА_2, яка померла 22 січня 2006 року.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Н.В. Бесараб