Ухвала суду № 73895465, 26.04.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/5848/17

Провадження №4-с/760/16/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді КІЗЮН Л.І.

при секретарі: Продан М.В.,

за участю заявника - ОСОБА_1,

представника заявника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_3, на бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малкової Марії Вікторівни, -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 28 березня 2017 року звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малкової Марії Вікторівни, в якій просить:

зобов'язати державного виконавця Малкову М.В. належним чином підготувати та подати до Дніпровського районного суду м. Києва подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3;

зобов'язати державного виконавця Малкову М.В. внести наступні відомості виконавчого провадження до Єдиного реєстру виконавчих проваджень: а) відповіді на запити направлені державним виконавцем до УДАІ м. Києва; б) відповіді на запити направлені державним виконавцем до ДПС України; в) відповіді на запити направлені державним виконавцем до Пенсійного фонду України; г) відповіді на запити направлені державним виконавцем до Державної фіскальної служби України для виявлення рухомого та нерухомого майна, належного на праві приватної власності боржнику та встановлення джерел доходів боржника; д) відповіді на запити направлені державним виконавцем до Державної прикордонної служби; е) постанову про примусовий привід боржника від 18.03.2016 р.; є) постанову про відкриття, а потім і закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040007667 від 01.06.2016 року; ж) відповіді на запити направлені державним виконавцем до кримінально-виконавчої інспекції; з) ухвала Дніпровського районного суду м. Києва 755/8841/16-ц від 30.05.2016 р.; и) ухвала Дніпровського районного суду м. Києва №755/11988/16-к від 12.09.2016 р.; і) ухвала Дніпровського районного суду м. Києва №755/15690/16-ц від 25.10.2016 р.; ї) ухвала Дніпровського районного суду м. Києва №755/15689/16-ц від 02.11.2016 р.; к) ухвала Апеляційного суду м. Києва №22-ц/796/3452/2917 від 13.03.2017 р.; л) іншу вхідну кореспонденцію;

зобов'язати державного виконавця Малкову М.В. провести виконавчі дії в строки, передбачені законом згідно Переліку виконавчих дій та строків їх вчинення, доданого до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження № 1126/29256: а) виявлення рахунків боржника повинні проводитись не рідше ніж один раз на два тижні з моменту відкриття виконавчого провадження; б) виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав не рідше ніж один раз на три місяці з моменту відкриття виконавчого провадження; в) отримання інформації про доходи боржника не рідше нід один раз на три місяці з моменту відкриття виконавчого провадження;

визнати дії державного виконавця Малкової М.В. неправомірними за неналежне виконання нею зобов'язань, відповідно до Закону України «Про державну службу» та вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень.

В обґрунтування поданої скарги заявник посилається на те, що 01 жовтня 2015 року було оголошено вирок Солом'янського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яким призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки, а також стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду в сумі 225 771 грн. 09 коп.

Станом на 21.12.2015 року вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01.10.2015 року набрав законної сили.

29.12.2015 року Солом'янським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 125 771 грн., та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

На підставі судового рішення, ухваленого в порядку кримінального процесуального законодавства 22.01.2016 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49861572.

Заявник вказує, що на даний час вирок Солом'янського районного суду не виконано, засуджений до місця відбування покарання не з'являвся, стягнень за цивільним позовом здійснено не було.

Заявник вважає, що державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Малкова М.В. не виконує своїх посадових обов'язків, виконавчі дії вчиняються зі значною затримкою й неповно, рішення Солом'янського районного суду м. Києва не виконане, що завдає їй шкоди через обезцінення гривні, чим порушуються її права на відшкодування шкоди, завданої її здоров'ю, через те, що вона стала інвалідом 2-ї групи, відшкодування за вироком суду на сьогодні не проведено, навіть частково, а тому а тому вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Заявник та її представник в судовому засіданні повністю підтримали подану скаргу на бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малкової Марії Вікторівни та просили задовольнити, посилаючись на підставі та обставини, викладені у ній, та надані докази.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень від заінтересованої особи до суду не надійшло.

Старший державний виконавець Дніпровського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Малкова М.В. в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялася належним чином. Через канцелярію суду від головного державного виконавця Дніпровського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Кедик Т.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Дніпровського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві за матеріалами, наявними у справі, та письмові пояснення (а.с.а.с. 220 Т. 1, 1-5 Т. 2).

Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши письмові докази по справі, вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судом встановлено, що на виконанні у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м Києві перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/760/198/15, виданого 29.12.2015 року Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 125 771,09 грн. та моральної шкоди 100 000,00 грн. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ВП № 49861572).

22.01.2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Зоргач Артуром Вікторовичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49861572 (а.с.а.с. 11-12, 13-14 Т. 1).

З матеріалів виконавчого провадження ВП № 49861572 (а.с.а.с. 114-214 Т. 1) встановлено, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем направлено запити до УДАІ м. Києва, ДПС України, ПФУ для виявлення рухомого майна, належного на праві приватної власності боржнику та встановлення джерел доходів боржника.

25.0.2016 року державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред., що діяла на той момент), та до заяви сгягувача винесена постанова про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, копії направлені до Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві, сторонам виконавчого провадження - до відома.

Згідно відповіді ДПС України, відкритих розрахункових рахунків за боржником не зареєстровано.

Згідно відповіді ДПС та ПФУ боржник не перебуває у трудових відносинах з жодним підприємством, та таким, що перебуває на обліку в пенсійному фонді як такий, що отримує пенсію не значиться.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно боржнику на праві власності не належить жодне нерухоме майно.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за боржником зареєстрованого рухомого майна не значиться.

Виходом за адресою проживання боржника здійснити перевірку майнового стану, не виявилося можливим, оскільки двері ніхто не відчинив, про що складено відповідні акти від 24.02.2016 р, 22.03.2016 р., 28.04.2016 р.

18.03.2016 року державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та у відповідності до Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ та органів державної виконавчої служби від 24.11.2015 року, винесено постанову про примусовий привід боржника, копія кої направлена до Дніпровського УП ГУ Національної поліції до виконання.

25.04.2016 року до віддлу надійшов рапорт ПП Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві, ст. лейтенанта поліції О.В. Мельник про виконання постанови про примусовий привід боржника.

Згідно рапорту в ході перевірки було встановлено, що боржник за вказаною адресою не проживає.

04.10.2016 року повторно винесена постанова про примусовий привід боржника.

Згідно рапорту ДОП Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві О.С. Шелест, зазначений у постанові громадянин за даною адресою не проживає.

Згідно відповіді ГУ Державної міграційної служби України в місті Києві ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, орган, що видав 8090 від 16.02.2010 року.

Згідно відповіді Державної Прикордонної служби України №415/11 від 16.05.2017 року наявні факти перетинання кордону боржником.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.

Так, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець використав своє право на звернення до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи.

Так, 24.05.2016 року державний виконавець Малкова М.В. звернулась до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи ОСОБА_3

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва в№ 755/8841/16-ц від 30.05.2016 року в задоволенні подання державного виконавця було відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року залишено без змін (а.с.а.с. 15-19 Т. 1).

Державний виконавець Малкова М.В. зверталась до суду з порданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи ОСОБА_3 повторно.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва № 755/15690/16-ц від 25.10.2016 року відмовлено у відкритті провадження за поданням державного виконавця про тимчасове обмеження боржника за межі України.

Відповідно до п.п. 2,3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» При розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. До основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню по всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи наведені норми права та обставини справи, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не вжито усіх належних і допустимих заходів для належного виконання рішення суду, як це передбачено п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України та статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вбачає наявність підстав, визначених ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» для зобов'язання державного виконаваця підготувати та подати до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, вчинити виконавчі дії щодо виявлення майна боржника та отримання інформації про доходи боржника у передбачені законодавством строки, тому в цій частині скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимог заявника про зобов'язання державного виконавця Малкову М.В. внести відомості виконавчого провадження до Єдиного реєстру виконавчих проваджень та визнання дій державного виконавця Малкової М.В. неправомірними за неналежне виконання нею зобов'язань, відповідно до Закону України «Про державну службу» та вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, слід зазначити наступне.

З інформації про виконавче провадження видно, що виконавче провадження ВП №49861572 здійснюється головним державним виконавцем Дніпровського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Кедик Т.В.

Статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено автоматизовану систему виконавчого провадження.

Реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується:

1) об'єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями;

2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження;

3) виготовлення документів виконавчого провадження;

4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження;

5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження;

6) підготовка статистичних даних;

7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження;

8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву;

9) формування Єдиного реєстру боржників.

Несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Як вбачається з пояснень державного виконавця, відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 1829/5, реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється шляхом внесення відповідальною особою відомостей до Системи. Дата реєстрації і вхідний номер документа формуються Системою та проставляються на реєстраційному штампі.

Документи виконавчого провадження зареєстровані у Системі, зокрема постанови сформовані державним виконавцем в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП).

Вхідна кореспонденція зареєстрована у АСВП, про що свідчать вхідні номери, заповнені у відповідному полі реєстраційного штампу Відділу.

Відповідно до порядку обміну інформацією між органами ДВС та ДФС і ПФУ, обмін здійснюється тільки в електронному вигляді, відповіді на які містяться у АСВП.

Крім того, сторони мають обмежений доступ до АСВП, який здійснюється за номером виконавчого провадження та ідентифікатором доступу, зазначеними у постанові про відкриття виконавчого провадження. Доступ сторони включає відомості про виконавчі дії, оформлені постановою з можливістю роздрукування зазначених процесуальних документів, відомості у формі довідки по виконавчому провадженню, яка включає інформацію про винесення постанови.

Таким чином скарга в цій частині є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За таких обставин скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 353-355, 447-453 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_3, на бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малкової Марії Вікторівни - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малкової Марії Вікторівни у ВП №49861572 неправомірною та зобов'язати державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у ВП №49861572 підготувати та подати до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, вчинити виконавчі дії щодо виявлення майна боржника та отримання інформації про доходи боржника у передбачені законодавством строки.

У решті заявлених вимог - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.І. Кізюн