Ухвала суду № 73894733, 25.04.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10356/17

Провадження №: 4-с/752/36/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2018 року Голосіївський районний суд м Києва

у складі: головуючого судді Ладиченко С.В.,

при секретарі Мороз О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Поряд.ОК. Управління та експлуатація нерухомості» на постанову Старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва Верес Василя Володимировича про відкриття виконавчого провадження, зацікавлена особа стягувач ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ТОВ «Поряд.ОК. Управління та експлуатація нерухомості» звернувся до суду із скаргою на постанову Державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва Верес Василя Володимировича про відкриття виконавчого провадження, зацікавлена особа стягувач ОСОБА_4.

Заявник просить: 1) Визнати рішення (оформлене Постановою) старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вереса Василя Володимировича про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2017 року (виконавче провадження № 953907201) по виконавчому листу № 752/761/13-ц Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2017 року про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління та експлуатація нерухомості» повернути ОСОБА_4 грошові кошти, що були стягнуті з неї за виконавчим листом №752/761/13-ц виданим на підставі скасованого у подальшому судового рішення в розмірі 20447 грн. 52 коп. та стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800 грн. - неправомірним; 2) Зобов'язати старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київа Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вереса Василя Володимировича повернути ОСОБА_4 виконавчий лист №752/761/13-ц Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2017 року без виконання, а виконавче провадження № 53907201 припинити; 3) Зупинити виконавче провадження № 53907201 по виконавчому листу № 9752/761/13-ц Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2017 року на час розгляду скарги та до вступу в силу судового рішення.

У мотивування вимог скарги вказує, що 15.05.2017 року на адресу ТОВ «ПОРЯД.ОК» надійшла Постанова старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вереса Василя Володимировича про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2017р. (виконавче провадження № 53907201) по виконавчому листу №752/761/13-ц Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2017р. про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління та експлуатація нерухомості» повернути ОСОБА_4 грошові кошти, що були стягнуті з неї за виконавчим листом №752/761/13-ц виданим на підставі скасованого у подальшому судового рішення в розмірі 20447 грн. 52 коп. та стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800 грн.

У відповідності до Постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2017р. (виконавче провадження №53907201), у п. 3 зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800 грн. хоча постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, як окремо визначений документ на підставі якого проводиться примусове виконання не виносилась державним виконавцем і не направлялась скаржнику.

Стаття 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначає перелік заходів примусового виконання рішень, якими є:1)звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;4) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавчий лист №752/761/13-ц Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2017р. про зобов'язання ТОВ «ПОРЯД.ОК. Управління та експлуатація нерухомості» повернути ОСОБА_4 грошові кошти, що були стягнуті з неї за виконавчим листом №752/761/13-ц виданим на підставі скасованого у подальшому судового рішення, має зобов'язальний характер вчинити певні дії на користь стягувача, і не містить застосування заходів примусового виконання рішення, а лише зобов'язує скаржника повернути кошти, що були стягнуті за у подальшому скасованому судовому рішенню і навіть не визначає спосіб повернення, як наприклад перерахування коштів чи зарахування їх у рахунок майбутніх платежів чи урахунок зменшення суми боргу за іншим судовим рішенням. Оскільки ОСОБА_4 не зверталась до Скаржника з заявою з зазначенням реквізитів на які мають бути перераховані грошові кошти за вказаним судовим рішенням, і не пропонувала спосіб виконання судового рішення, відповідно Скаржник не мав можливості виконати таке рішення у будь-який спосіб.

Примусовому виконанню судових рішень підлягають рішення, у яких чітко зазначені дії судового виконавця зі стягнення, не містять зобов'язального характеру та передбачають застосування заходів примусового виконання рішень.

У відповідності до п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, без прийняття до виконання, протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.Відповідно до ч. З ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Оскільки, остаточне виконання судового рішення визначається вчиненням дій, які вважаються вчиненими з моменту отримання коштів ОСОБА_4, зі змісту ч. З ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення, а у разі примусового виконання судового рішення державним виконавцем, таким місцем виконання є місце державної реєстрації ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання представник скаржника не з'явився. Скаржник до суду заяву про розгляд скарги у відсутності його представника, та просить скаргу задовольнити.

Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва був повідомлений належним чином про час та місце розгляду скарги. Явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Стягнувач ОСОБА_4 повідомлялась належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

12.05.2017 року була винесена Постанова старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вереса Василя Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 53907201 по виконавчому листу №752/761/13-ц Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2017 р. про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління та експлуатація нерухомості» повернути ОСОБА_4 грошові кошти, що були стягнуті з неї за виконавчим листом виданим на підставі скасованого у подальшому судового рішення в розмірі 20447 грн. 52 коп. та стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800 грн.

Згідно п.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 за № 489/20802 постанова як окремий документ має містити такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням прийнятого виконавцем рішення;строку і порядку оскарження постанови.

Згідно з п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження.

Згідно статті 12 Закону України « Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюється для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершується у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Виконавчий лист було пред'явлено представником стягувана для примусового виконання до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва оскільки ТОВ «Поряд.ОК Управління та експлуатації нерухомості» (код ЄДРПОУ 32244592) ухилялись від добровільного виконання виконання судового рішення, що набрало законної сили, та не повернули кошти ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи діяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодовиконання судового рішення можуть бути оскаржені боржником до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Державний виконавець діяв на виконання наданих йому ст. 7 Закону України «Про виконавчу службу» та ч. 2 ст. 5, ст. 11, ст. 25, ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» повноважень та обов'язків з метою виконання рішення суду.

Відповідно до статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а судовий захист неможливо повноцінно здійснити без обов'язковості виконання судових рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby V. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що ...право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Аналогічна позиція викладена в рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04.

Згідно зі статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, шо рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушені їхні права чи свободи.

Суд не встановив порушень прав боржника при відкритті виконавчого провадження.

У відповідності до ч.3 ст.451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.447,450,451 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поряд.ОК. Управління та експлуатація нерухомості» на постанову Старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва Верес Василя Володимировича про відкриття виконавчого провадження, зацікавлена особа стягувач ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва. До утворення апеляційних судів в апеляційних округах апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії відповідно до вимог, встановлених ст.ст.353-356 ЦПК України.

Суддя С.В. Ладиченко