Вирок № 73894405, 08.05.2018, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/499/17

1-кп/706/9/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі :

головуючого - судді Олійника М. Ф.,

за участю секретаря Дехканбаєвої О.О.,

прокурора Орендарчук В.В., потерпілої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який працює помічником машиніста дизель - поїзда моторвагонного депо Христинівка та проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч.2 ст. 342, ч.2 ст.345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом; опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків та умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку із виконанням цим працівником службових обов’язків за таких обставин.

ОСОБА_3 05.01.2017 р. в період часу з 22 год. 30 хв. по 23 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в приміщенні караоке-бару «Йо- ма-йо» по вул. Шевченка, 9 в м. Христинівці, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, що виразилася в тривалому порушенні громадського порядку і нормального відпочинку громадян, з хуліганських спонукань погрожував фізичною розправою бармену бару ОСОБА_4, висловлювався в її адресу нецензурними словами та, взявши з барної стійки ножиці, погрожував ними працівнику бару ОСОБА_5, а також пошкодив майно бару, а саме, розбив стіл та 2 мікрофони, чим заподіяв власниці бару ОСОБА_1 матеріальну шкоду відповідно до висновку експертизи № 4/602 від 24.03.2017 р. у розмірі 2846 грн., в зв’язку з чим робота закладу була припинена. Також ОСОБА_3, продовжуючи хуліганські дії, 06.01.2017 р. в період часу з 00 год. 10 хв. по 00 год. 40 хв. в приймальному відділенні Христинівської центральної районної лікарні, прагнучи показати свою явну зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, продовжував свою зухвалу поведінку, висловлювався в адресу працівників лікарні нецензурною лайкою, демонстрував їм непристойні жести, робив вигляд, що хоче зняти з себе штани та показати статевий орган, а також погрожував фізичною розправою та намагався ударити працівника поліції, під час чого він пошкодив майно Христинівської ЦРЛ, а саме, двері приймального відділення.

Також він, 05.01.2017 р. близько 23 год. 10 хв. в м. Христинівці, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в приміщенні караоке-бару «Йо- ма-йо» по вул. Шевченка, 9, в м. Христинівці, діючи умисно, усвідомлюючи, що старший слідчий Христинівського відділення поліції Уманського відділу ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6, старший інспектор Христинівського відділення поліції Уманського відділу ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7, інспектор СРПП Христинівського відділення поліції Уманського відділу ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 та поліцейський Христинівського відділення поліції Уманського відділу ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 є працівниками правоохоронного органу та їх законні вимоги є обов’язковими для виконання, розпочав чинити опір, який полягав у намаганні заволодіти вогнепальною зброєю - АК-74У № 370659, хапав працівників поліції за формений одяг, штовхав та висловлювався в їх адресу нецензурними словами, погрожував застосуванням фізичної сили та звільненням з органів внутрішніх справ, на зауваження не реагував, в результаті чого відносно ОСОБА_3 були застосовані заходи фізичного впливу та спеціальні засоби зв’язування - наручники.

Також він 05.01.2017 р. близько 23 год. 50 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в приміщенні караоке-бару «Йо-ма-йо» по вул. Шевченка, 9, в м. Христинівці, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень старшому слідчому СВ Христинівського відділення поліції Уманського відділу ГУНП в Черкаській області капітану поліції ОСОБА_6, що перебував при виконанні своїх службових обов’язків, укусив останнього за ліву ногу та наніс удар ногою в область паху, в результаті чого спричинив старшому слідчому Гуральнику О.П. тілесні ушкодження у вигляді осаднення лівої гомілки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 05-7-01/17 від 12.01.2017 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні на початку судового розгляду визнав свою вину у тому, що висловлювався нецензурною лайкою, у вчиненні інших дій вину не визнав, у подальшому свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст.345 КК України, не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 05.01.2018 р. вони з товаришем сиділи в барі «Йо-ма-йо». Нічого в барі не сталось. Приїхала міліція, завели їх в кімнату на освідування. Застосували спецзасіб. Склали протокол про адміністративне правопорушення і відпустили додому близько третьої години ночі. Не пам’ятає чи висловлювався нецензурною лайкою в барі. Особисто ним нічого з майна в барі не пошкоджено. Через день мікрофони в барі працювали, про це йому повідомив працівник ОСОБА_10. Стіл пошкоджений, тому що його пихнули і він впав на нього, столешниця відійшла від ножки. В приміщенні Христинівської ЦРЛ нецензурною лайкою він не висловлювався, майна не пошкоджував. Нікому з працівників поліції він ушкоджень не наносив, а вони йому - наносили. Працівники поліції приїхали в бар близько 24 год.., а він прийшов в бар близько 22 год. Прийшов з ОСОБА_11 В барі були ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ді-джей. Вони сіли за вільний стіл, замовили на барі 2 пива. Працівники бару їм нічого не повідомили, що цей стіл зайнятий. Вони замовляли пісні, співали з ОСОБА_11 Потім ОСОБА_4 повідомила, що за цей столик прийдуть люди. Він говорив, як так, вони ж оплатили. Працівники поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не представились, не сказали що вони хочуть. Потім появились працівники поліції ОСОБА_9 та ще одна жінка, ОСОБА_9 був з автоматом, наставляв на нього. Падаючи, він зачепив стіл, його відремонтували знайомі працівники депо. До лікарні супроводжували працівники поліції ОСОБА_6 та інші (ОСОБА_9, ОСОБА_9 та жінка). Він не міг пошкодити двері в лікарні, бо був у наручниках. В лікарні він подихав у трубку, надав документи – посвідчення. Результати освідування не пам’ятає. В лікарні нікому не погрожував, поводив себе нормально, адекватно. Були присутні батьки. В поліцію його доставили для складення протоколу. Мікрофони повернули ді-джею, вони були справні. Хто відремонтував двері в Христинівській ЦРЛ, йому не відомо. В Христинівській ЦРЛ він нецензурно не висловлювався, до ОСОБА_4 – також. До приходу в бар вживав спиртне. В медичний заклад його везли в наручниках, руки були за спиною. Протокол щодо нього складав працівник поліції ОСОБА_9.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів не визнав, його вина у скоєному стверджується такими доказами, дослідженими у судовому засіданні:

-показаннями свідка ОСОБА_12, молодшої медсестри Христинівської ЦРЛ, яка пояснила, що подію, яка мала місце в Христинівській ЦРЛ, вона запам’ятала, бо такі скандали бувають рідко, безпосередньо подію не бачила, бо перебувала у сусідній кімнаті, що виходить із приймального відділення, проте чула, що поліція привезла чоловіка, пізніше дізналася, що це був ОСОБА_3, провели йому освідування, він погрожував медсестрі ОСОБА_13, лікарям ОСОБА_14, ОСОБА_15, виражався в їх сторону нецензурними словами;

-показаннями свідка ОСОБА_15, лікаря - хірурга Христинівської ЦРЛ, який пояснив, що в день події був на чергуванні, точної дати не пам’ятає, але це був зимовий період, після 22 год. працівниками поліції був доставлений у приймальне відділення ОСОБА_3, який був освідуваний на предмет вживання спиртних напоїв лікарем ОСОБА_14 Під час перебування у відділенні ОСОБА_3 погрожував йому, що він завтра вже не буде працювати, нецензурно висловлювався на адресу працівників поліції та працівників лікарні. Також ним було освідувано ОСОБА_3 на наявність у нього тілесних ушкоджень, ніяких тілесних ушкоджень на тілі останнього не було виявлено. Також обвинувачений хотів показати черговій медсестрі ОСОБА_13 статевий орган на її вимогу пред’явити їй документи, проте йому перешкодили працівники поліції. Крім того, він вказав, що ОСОБА_3 вибив фанерну вставку в дверях. Намагався нанести тілесне ушкодження ОСОБА_6 Також він проводив огляд працівника поліції ОСОБА_6 на предмет наявності тілесних ушкоджень, під час огляду виявлено укушену рану ноги;

-показаннями свідка ОСОБА_14, лікаря – анестезіолога Христинівської ЦРЛ, який пояснив, що подія мала місце в зимовий період, точної дати і часу не пам’ятає, але до 24 год., в той день знаходився на чергуванні. В той вечір органами поліції було доставлено для освідування молодого хлопця ОСОБА_3. Він його особисто освідував на стан алкогольного сп’яніння, виявлено у його крові 1,6 проміле алкоголю. Також вказав на непристойну поведінку обвинуваченого, який погрожував йому звільненням з роботи, говорив, що він в лікарні працювати не буде, при цьому поліція намагалася заспокоїти хлопця. ОСОБА_3 говорив на підвищених тонах. ОСОБА_15 повідомив йому, що у працівника поліції була укушена рана. Крім того, медсестра йому повідомила, що ОСОБА_3 вибив двері, а саме, фанеру у вхідних дверях до відділення. ОСОБА_3 намагався вдарити працівника поліції в живіт, пихнув чи вдарив рукою. ОСОБА_3 скаржився на біль у грудях, проте при огляді у нього тілесних ушкоджень не виявлено. На вимогу показати документ обвинувачений хотів дістати статевий член, розстібнув ширінку, але не дістав, працівники поліції завадили йому. Коли ОСОБА_3 вчиняв неправомірні дії, то працівники поліції намагалися його заспокоїти. Працівникам поліції погрожував звільненням;

-показаннями свідка ОСОБА_16, який пояснив, що працював ді-джеєм у барі «Йо-ма-йо», у той день близько 22 год. у заклад прийшли ОСОБА_3 з товаришем на ім’я ОСОБА_15, хлопці були веселі та підвипивші. ОСОБА_3 раніше часто приходив у бар, проте так себе буйно не вів. З представників бару були присутні власниця, офіціантка ОСОБА_5, бармен ОСОБА_4 Остання посадила їх за столик біля ді-джея, пояснивши, що він замовлений, хлопці захотіли поспівати, замовили пісню, він їм дав мікрофони, коли ОСОБА_4 запропонувала хлопцям звільнити столик, бо прийшли люди, які його замовили, вони стали її ображати. ОСОБА_3 став кидати на стіл та підлогу мікрофони, побив їх, бачив саме як ОСОБА_3 кидав мікрофони. Коли ОСОБА_4 підняла мікрофони, вони вже не працювали. Коли ОСОБА_4 стояла за барною стійкою, ОСОБА_3 смикав її за кофту, ображав нецензурною лайкою., погрожував, що поб’є. Юля викликала поліцію, коли приїхала поліція, всі пішли до VIP-кімнати, що було далі він не бачив, бо залишився у залі. ОСОБА_3 також погрожував ОСОБА_5. Коли він хотів забрати у ОСОБА_3 мікрофони, то останній його також обзивав. Після того як були побиті мікрофони, заклад припинив свою роботу, бо не було в що співати. Відвідувачів не було багато, проте всі столи були зайняті;

-показаннями свідка ОСОБА_13, медсестри Христинівської ЦРЛ, яка пояснила, що 05.01.2017 р. перебувала на чергуванні, у нічний час привели з шумом і гамом обвинуваченого, він не хотів йти, впирався в двері руками, пошкодив їх, вибив фанерну вставку всередині, вона все це бачила, бо було шумно, тому не могла не вийти, ОСОБА_3 вдарив з кулака в двері. Коли слідчий став заповнювати документи то попросив ОСОБА_3 пред’явити документ, на що він зробив такі рухи, які вона розцінила, що обвинувачений хоче зняти штани та показати статевий орган. Працівники поліції його заспокоїли, посадили на лавочку. ОСОБА_3 ображав працівників поліції, говорив нецензурні слова. Також обвинувачений зробив мах ногою, якби слідчий не ухилився, то попав би йому в голову ногою, при цьому документи на столі розлетілися. Освідування на стан алкогольного сп’яніння проводив ОСОБА_14 Працівники поліції агресію не проявляли, вели себе спокійно, намагалися заспокоїти. Коли приїхали батьки ОСОБА_3, він себе поводив так як і з працівниками поліції, хотіли його заспокоїти, проте він на їх слова не реагував, ображав, змін у поведінці не було. На обстеження погодився добровільно;

-показаннями свідка ОСОБА_8, яка пояснила що працює в Христинівському відділенні поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, подія ця була 05.01.2017р., вони з ОСОБА_9 знаходились на посту по вул. Першотравневій в м. Христинівці, близько 23 год. поступило повідомлення від чергового про те, що в барі «Йо-ма-йо» вчиняються хуліганські дії. Коли приїхали в бар на допомогу слідчо-оперативній групі, то зайшли до VIP- кімнати, де знаходились працівники поліції ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також ОСОБА_3, хлопець на ім’я ОСОБА_15, ОСОБА_4 Коли ОСОБА_4 писала заяву, то два на той час невідомих їй чоловіки вели себе агресивно. ОСОБА_3 почав кидатися на ОСОБА_9, намагався вирвати автомат, вони стали його заспокоювати. ОСОБА_3 було запропоновано припинити неправомірні дії, проте він продовжував кидатися на працівників поліції, ображав, плювався. Коли працівники поліції запропонували ОСОБА_3 пройти у райвідділ, він почав тікати, перевернув стіл і вони вимушені були затримати його, застосувати спецзасіб – наручники. Коли надягали наручники, ОСОБА_3 вкусив ОСОБА_6 за ногу. Сівши до автомобіля, вона, ОСОБА_6П, ОСОБА_7 поїхали в лікарню. У лікарні обвинувачений вів себе агресивно, на прохання назвати прізвище та ім’я намагався зняти штани, коли зверталися до нього лікарі, також їм грубив, але не так як поліції. Також ОСОБА_3 пошкодив вхідні двері у приймальне відділення, вибив кусок фанери, вставлений у середині. Коли приїхали батьки, то обвинувачений і до них кричав. Після того, як провели освідування ОСОБА_3 привезли до відділення поліції, а вона повернулася на пост;

-показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що працює в Христинівському відділенні поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, 05.01.2017 р. перебував у складі СОГ. Близько 22 год. поступила вказівка від чергового про виклик до бару «Йо-ма-йо», по прибуттю у бар їх зустріла ОСОБА_4, пояснила, що двоє осіб вчиняють неправомірні дії. ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_3 не розрахувався, ображав її. Сказала, що якщо ОСОБА_3 покине заклад і не буде її зачіпати, то вона претензій до нього мати не буде. Під час написання заяви ОСОБА_3 вирвав заяву і кинув їй в обличчя. Вони з ОСОБА_6 були лише вдвох, а тому викликали допоміжний наряд. ОСОБА_4 написала заяву. Приїхав допоміжний наряд у складі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_3 почав чіплятися, погрожувати їм. Коли ОСОБА_3 пригнув на стіл і намагався втекти, попередньо попередивши про застування у порядку ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» спецзасобів, для припинення хуліганських дій, йому наділи наручники, для того, щоб відвезти на освідування. Під час того, як надягали наручники, ОСОБА_3, лежачи на землі, вкусив ОСОБА_6 за ногу. В приміщенні ЦРЛ ОСОБА_3 висловлювався нецензурною лайкою, вдарив ОСОБА_6 ногою, коли останній намагався його заспокоїти. Коли вони спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 заводили обвинуваченого в приміщення лікарні, ОСОБА_3 вибив фанеру у дверях. Коли працівники лікарні попросили ОСОБА_3 показати документи, останній намагався зняти штани, погрожував їм, висловлювався нецензурною лексикою. Після освідування ОСОБА_3 було доставлено до Христинівського відділення поліції;

-показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що працює в Христинівському відділенні поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, піднявшись на 2 поверх бару «Йо-ма-йо», їм повідомили, що працівники поліції знаходяться у VIP-кімнаті. Коли зайшли, ОСОБА_7 відбирав пояснення у ОСОБА_4, а ОСОБА_6 заспокоював ОСОБА_3 ОСОБА_3 вів себе неадекватно, намагався вирвати з його рук автомат, бо йому не сподобалося, що в нього він був. На підставі ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» працівники поліції застосували спецзасоби, в подальшому освідували ОСОБА_3, яке показало стан алкогольного сп’яніння. Коли застосовували спецзасіб, обвинувачений вкусив ОСОБА_6 за ногу. В Христинівській ЦРЛ ОСОБА_3 погрожував, висловлювався нецензурною лайкою, ображав медперсонал. Після освідування для опитування та складання потрібних документів ОСОБА_3 доставили до Христинівського відділення поліції;

-показаннями потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що працює в Христинівському відділенні поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, знаходився у складі слідчо-оперативної групи, з ним чергував інспектор патрульної поліції ОСОБА_7 Близько 23 год. черговий дав вказівку їхати в бар «Йо-ма-йо», що по вул. Шевченка в м. Христинівці, де вчиняються неправомірні дії – це попередня інформація, яку повідомив черговий. Коли зайшли в бар, підійшла ОСОБА_4, запропонувала зайти у приміщення у VIP-кімнати, щоб можна було поговорити, бо в залі грала музика. На зустріч їм на балконі йшов ОСОБА_3 і ОСОБА_11 Всі разом зайшли до VIP-кімнати, щоб розібратися у ситуації. ОСОБА_4 пояснила, що до приїзду працівників поліції хлопці вели себе неадекватно, вилазили на стіл, кидалися мікрофонами, погрожували, плювали в обличчя. ОСОБА_4 сказала, щоб ішли до дому, не заважали працювати закладу, тоді не буде мати претензій, але ОСОБА_3 сказав, що він тут відпочиває, платить гроші, став погрожувати ОСОБА_4. Через зневажливу поведінку ОСОБА_4 вирішила писати заяву. Вони з ОСОБА_3 вдвох вийшли на балкон, коли останній захотів перекурити, то він дістав телефон і почав знімати, щоб можна підтвердити, що дійсно мала місце така подія. ОСОБА_3 вибив телефон з його рук, погрожував. Коли вони повернулися до VIP-кімнати, ОСОБА_3 почав його ображати, махав до нього стільцем. В подальшому він викликав допоміжну групу. Погроз від ОСОБА_11 не було, але він просто перешкоджав їх роботі. Коли ОСОБА_4 писала заяву, обвинувачений вирвав її, кинув у нього, плюнув. Документів ОСОБА_3 не показував, називався Овчаруком, ОСОБА_3. Коли ОСОБА_3 запропонували проїхати на освідування, він намагаючись втекти, став на край стола, перевернувся з ним і впав. Тому виникла необхідність до застосування спеціальних засобів – кайданків. Коли намагалися завернути руки, щоб одягти кайданки, ОСОБА_3 вкусив його за ліву ногу. Крім того, обвинувачений вдарив його ногою в пах. Приїхали в Христинівську ЦРЛ з метою медичного огляду на стан сп’яніння – це вже було 06.01.2017р. При вході у приймальне відділення 2 дверей, ОСОБА_3 почав штовхати його, зі сторони в сторону, так, що вони впали, виломавши вставку у дверях. Для освідування ОСОБА_3 він став оформлювати документи, сівши за стіл, обвинувачений сидів на лавці, на вимогу пред’явити документи, намагався зняти штани, називав себе ОСОБА_17. Медичній сестрі ОСОБА_3 показав посвідчення, з якого вона і записали його дані. Прийшли лікарі ОСОБА_14 та ОСОБА_15. ОСОБА_14 провів освідування, показало стан алкогольного сп’яніння. ОСОБА_3 ходив по відділенню, ображав працівників поліції, плював, матюкався. ОСОБА_7 подзвонив батькам. Приїхавши, батьки намагалися заспокоїти ОСОБА_3, батько його вдарив. Після освідування в ЦРЛ ОСОБА_3 було доставлено до Христинівського відділення поліції з метою встановлення особи;

-показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила, що є власником караоке-бару «Йо-ма-йо», робота у них нічна, дуже часто приходять люди на підпитку. 05.01.2017 р. вони прийшли на роботу, підготували зал до прийому, люди присідали по попередньому замовленню. Близько 22 год. ОСОБА_3 з хлопцем на ім’я ОСОБА_15 прийшли до закладу, ОСОБА_4 їм повідомила, що столи замовлені, тоді ОСОБА_15 запропонував, що вони присядуть до приходу людей, що замовили стіл. Юля запитала у неї, чи можна так зробити, і посадила хлопців за стіл, вони замовили 2 коктейлі. Роман сів на стіл і ноги поклав на диван, вона зробила йому зауваження. Вона поїхала додому. Не встигла вона доїхати додому, як на телефон подзвонила ОСОБА_4 та сильно плакала, що тут таке робиться, ОСОБА_3 побив мікрофони, вона її заспокоїла, і сказала, щоб викликали поліцію. Юля викликала поліцію, а вона бачила все, що відбувається в барі, бо на її мобільний виведені камери спостереження із бару За барною стійкою є ножниці, з якими ОСОБА_3 кидався на ОСОБА_18 Приїхали працівники поліції вони з ОСОБА_18 пішли до VIP-кімнати, те що там відбувалося їй не відомо. Коли вона повернулася до бару, робота закладу була припинена. Вона втратила матеріальні ресурси, прибуток, тому що робота закладу була припинена, бо половину прибутку приносить караоке, постраждала репутація закладу. Графік роботи закладу з 18 год. до останнього клієнта;

-показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила що працює в караоке-барі барменом, 05.01.2017 р. вона працювала разом з ОСОБА_5, на стажуванні був ОСОБА_16 Прийшли в їх заклад ОСОБА_3 та ОСОБА_11, як вона уже дізналася пізніше. Замовили 2 коктейлі у ОСОБА_5 ОСОБА_3 був за столом, а ОСОБА_11 розраховувався карткою на барі, вона повідомила, що стіл замовлено, ОСОБА_11 спитав на скільки, вона повідомила, що 23.30 год., тоді ОСОБА_11 запитав, чи можна присісти до цієї години. З дозволу ОСОБА_19, вони присіли. ОСОБА_11 сів сідницями на стіл, а ноги поставив на диван, після зауваження власниці він сів нормально. Потім на стіл сів ОСОБА_3, а ноги поставив на диван. Далі ОСОБА_3 замовив пісню, взяв один мікрофон собі, інший ОСОБА_11 ОСОБА_3 намагався співати, не виходило, почав стукати мікрофоном по столі, коли вона взяла мікрофон на ньому була тріщина, тоді ОСОБА_3 взяв інший мікрофон і кинув ним об підлогу. Вона забрала мікрофони і віддала ді-джею, але вони вже не працювали. ОСОБА_3 підійшов до барної стійки почав смикати її за блузку, замахнувся і хотів вдарити, проте ОСОБА_16 схопив його за руку і сказав: «Що ти робиш?!». В цей час прийшли люди і сіли за столик. ОСОБА_3 ображав її та погрожував фізичною розправою, у зв’язку з чим вона злякалася і викликала поліцію. По приїзду працівників поліції, вона пішла з ними до VIP-кімнати, разом з ними до кімнати зайшли ОСОБА_3 та інший хлопець ОСОБА_11. ОСОБА_3 висловлювався нецензурними словами до працівників поліції, говорив «ви мусора», шарпав за формений одяг, погрожував фізичною розправою. Ображав також її, вилив на неї пиво. Коли вона писала заяву, ОСОБА_3 вихопив її у неї, зім’яв та кинув у працівника поліції, потім плюнув йому на одяг. ОСОБА_3 намагався втекти з кімнати, вистрибнувши на стіл. Приїхала підтримка ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_9, намагався вирвати автомат, сказав: «зараз я вас тут усіх перестріляю». Коли на ОСОБА_3 намагалися надіти наручники, той упав, і лежачи вкусив ОСОБА_6 за литку. Через 40 хв. приїхали батьки, почали питати, що сталося, вона їм все пояснила, батьки були дуже засмучені, в шоці. Потім працівники поліції вивели ОСОБА_3 з бару, робота закладу була припинена;

-рапортом старшого інспектора-чергового Христинівського відділення поліції ОСОБА_20 від 05.01.2017 р. про те, що о 23 год. 00 хв. по телефону до чергової частини надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що в барі «Йо-ма-йо» вчиняються хуліганські дії;

-заявою ОСОБА_4 на ім’я т.в.о начальника Христинівського відділення поліції від 05.01.2017 р., про те, що вона просить прийняти заходи до ОСОБА_3, який 05.01.2017 р. в приміщенні бару «Йо-ма-йо» затіяв сварку, в ході якої виражався в адресу персоналу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.01.2017 р. від ОСОБА_1 щодо неправомірних дій ОСОБА_3 та його товариша в барі «Йо-ма-йо», які пошкодили стіл та 2 мікрофони;

-листом головного лікаря Христинівської ЦРЛ від 06.01.2017 р., в якому він просить прийняти заходи до ОСОБА_3, який при доставленні поліцейськими в приймальне відділення пошкодив двері, а саме виломав частину дверного полотна;

-витягом із книги розстановки нарядів Христинівського відділення поліції, про склад СОГ 05.01.2017 р., до якої входили ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_21;

-наказом № 255 о/с від 12.12.2016 р. «По особовому складу Христиніівського відділення поліції Уманського відділу поліції», відповідно до якого працівниками Христинівського відділення поліції є ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_9, ОСОБА_8, на яких покладені відповідні функціональні обов’язки;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_3 від 06.01.2017 р. о 00 год. 25 хв., відповідно до якого ОСОБА_3 перебував у стані алкогольної інтоксикації;

-довідкою Христинівської ЦРЛ від 06.01.2017 р., виданою лікарем ОСОБА_15, згідно з якою у ОСОБА_6 виявлено укушену рану лівої гомілки;

-висновком експерта №05-07-01/17 від 12.01.2017 р., відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді осадження лівої гомілки. Дане тілесне ушкодження виникло від дії тупого предмету та належить до легких тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження не могли виникнути внаслідок падіння з висоти положення стоячи на площину та могли виникнути в час і за обставин, на які вказує обстежуваний;

-висновком експерта №4/602 від 24.03.2017 р. про вартість радіосистеми марки «Суперлюкс VT96FF» без наявних пошкоджень, яка станом на 05.01.2017 р. могла складати 2846 грн.;

-постановою про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні радіосистеми марки «Суперлюкс VT96FF» від 27.03.2017 р.;

-протоколом про адміністративне затримання від 06.01.2017 р.;

-витягом із журналу доставлених до Христинівського відділення поліції за 06.01.2017 р.;

- речовим доказом - радіосистемою марки «Суперлюкс VT96FF».

Відповідно до вимог ч.1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з ч.2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий зобов’язані надати суду оригінал документа.

Диск із відеозаписом із камери мобільного телефону потерпілого ОСОБА_6 наданий стороною обвинувачення в копії, тобто він отриманий стороною обвинувачення у порядку, що не передбачений КПК України, а тому як доказ повинен бути визнаний недопустимим на підставі ст. 86 КПК України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 86 КПК України даний доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимим повинен бути визнаний і доказ, наданий стороною захисту, а саме, документ – рішення виконавчого комітету Христинівської міської ради № 76 від 28.07.2016 р. «Про обмеження часу роботи барів, кафе, магазинів та закладів громадського харчування на території міста», оскільки він наданий всупереч вимогам ст. 290 КПК України.

Частинами другою, одинадцятою, дванадцятою ст. 290 КПК України передбачено, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов’язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

З наведеного вбачається, що невідкриття матеріалів сторонами в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази.

Дослідивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 доведена і він повинен нести відповідальність за:

- ч. 1 ст. 296 КК України тобто, за хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом;

- ч. 2 ст. 342 КК України тобто, за опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків;

- ч. 2 ст. 345 КК України тобто, за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку із виконанням цим працівником службових обов’язків.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, та обставину, яка обтяжує покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв два злочини невеликої тяжкості та злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходиться на «Д» обліку в протитуберкульозному кабінеті з 10.10.2012 р., у лікаря - психіатра та лікаря – нарколога на обліку не перебуває.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді обмеження волі.

Враховуючи тяжкість злочинів, особу винного ОСОБА_3, який раніше не судимий, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходиться на «Д» обліку в протитуберкульозному кабінеті з 10.10.2012 р., у лікаря - психіатра та лікаря – нарколога на обліку не перебуває, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та застосування до нього ст. 75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає, що призначене ОСОБА_3 з урахуванням цих обставин покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні вказував, що ОСОБА_3 не може бути засуджений, оскільки порушені вимоги ст. 293 КПК України, а саме, титульний аркуш обвинувального акта, врученого ОСОБА_3, не містить печатки прокуратури.

Суд вважає, що стаття 293 КПК України не містить такої вимоги до копії обвинувального акта, що надається обвинуваченому, а тому вказане твердження не заслуговує на увагу.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні також стверджував, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, а саме, у ньому не зазначено про те, до якого кримінального провадження відноситься реєстр.

Суд вважає, що реєстр матеріалів досудового розслідування надісланий до суду разом з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3, а тому необхідності додаткового зазначення, до якого кримінального провадження відноситься реєстр, немає, а тому вказане твердження також не заслуговує на увагу при вирішенні кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні також стверджував, що обвинувальний акт в порушення вимог ст. 110 КПК України не включений в перелік процесуальних дій у реєстрі матеріалів досудового розслідування. Однак, суд вважає, що необхідності у цьому немає, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування додається до обвинувального акта.

Також у судовому засіданні захисник ОСОБА_2 вказував на те, що зміст викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень та зміст формулювання обвинувачення в обвинувальному акті щодо ОСОБА_3 не збігаються, а тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за діяння, не зазначені у викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що вказане не відповідає вимогам закону, адже у вироку суду відповідно до вимог ст. 374 КПК України зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним (у разі визнання особи винуватою) або ж формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі і визнане судом недоведеним (у разі визнання особи виправданою).

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні також вказував, що ОСОБА_3 не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки постановою Христинівського районного суду від 01.03.2017 р. закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_3 у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП.

Суд вважає вказане твердження надуманим і таким, що не заслуговує на увагу, адже відсутність події і складу адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП не вказує на відсутність події і складу кримінального правопорушення, в тому числі за ст. 296 КК України.

Потерпілою ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов у кримінальному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_1 просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь 6800 грн. на відшкодування заподіяної злочином матеріальної (майнової) шкоди та 5000 грн. на відшкодування заподіяної злочином моральної (немайнової) шкоди. При цьому посилалась на те, що обвинувачений ОСОБА_3 пошкодив два мікрофони радіосистеми «Суперлюкс», мікрофони продаються лише в комплекті з базою, комплект коштує 6800 грн., що підтверджується чеком з магазину про покупку радіосистеми «Суперлюкс».

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної (майнової) шкоди підлягає задоволенню частково, а саме, в розмірі 2846 грн.

Відповідно до висновків судової товарознавчої експертизи № 4/506 від 13.03.2017 р. та № 4/602 від 24.03.2017 р. залишкова вартість радіосистеми «Суперлюкс» із двома мікрофонами марки «Суперлюкс» без наявних пошкоджень станом на 05.01.2017 р. могла складати 2846 грн. при умові їх технічної справності, роботоздатності, відповідності товарного стану терміну експлуатації. Тому саме у такому розмірі суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов в частині відшкодування матеріальної (майнової) шкоди.

Пошкодження мікрофонів радіосистеми «Суперлюкс» обвинуваченим ОСОБА_3 стверджується показаннями свідка ОСОБА_16, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4

Сама радіосистема «Суперлюкс» з двома пошкодженими мікрофонами була оглянута у ході дослідження доказів у судовому засіданні.

Суд також вважає, що цивільний позов ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Моральна шкода, заподіяна потерпілій ОСОБА_1, полягає у душевних переживаннях, яких вона зазнала у зв’язку з пошкодженням її майна, у приниженні її ділової репутації внаслідок неправомірних дій зі сторони обвинуваченого ОСОБА_3

Суд вважає, що між скоєнням злочину ОСОБА_3 і заподіянням моральної шкоди ОСОБА_1 є прямий причинно – наслідковий зв'язок.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди судом визначається, враховуючи характер злочину, скоєного ОСОБА_3, глибину душевних страждань потерпілої. При цьому також враховуються вимоги розумності та справедливості.

Потерпілою ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов у кримінальному провадженні, в якому вона просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь 10000 грн. на відшкодування завданої їй вчиненням злочину моральної (немайнової) шкоди.

У подальшому потерпіла ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про залишення цивільного позову без розгляду, тому суд вважає за необхідне у зв’язку з цим залишити її цивільний позов без розгляду.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи № 4/506 від 13.03.2017 р. в розмірі 439, 80 грн. та за проведення додаткової судової товарознавчої експертизи № 4/602 від 24.03.2017 р. в розмірі 351,84 грн., а всього в розмірі 791,64 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні:

лазерний диск із відео, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, підлягає залишенню в матеріалах кримінального провадження;

радіосистема «Суперлюкс VT96FF» із 2 мікрофонами, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 підлягають залишенню останній.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 296 КК України - у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 342 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 345 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2846 (дві тисячі вісімсот сорок шість) грн. на відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, заподіяної скоєним злочином, та 5000 (п’ять тисяч) грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної скоєним злочином, а всього – 7846 (сім тисяч вісімсот сорок шість) грн.

У задоволенні решти вимог цивільного позову відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових товарознавчих експертиз в розмірі 791 (сімсот дев’яносто одна) грн. 64 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні: лазерний диск із відео, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження; радіосистему «Суперлюкс VT96FF» із 2 мікрофонами, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 залишити останній.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду кримінального провадження апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя М.Ф. Олійник