Постанова № 73894312, 08.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/721/18Головуючий по 1 інстанції Категорія: на ухвалу - Корман О.В. Доповідач в апеляційній інстанції - Василенко Л.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.І.

суддів: Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В.

секретаря Наконечної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії (рішення) головного державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Бойко Тетяни Дмитрівни,:

в с т а н о в и в :

21 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на дії (рішення) головного державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Бойко Т.Д.

Обґрунтовуючи скаргу зазначив, що 29 січня 2018 року він звернувся до Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області із заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29 липня 2016 року, виданого на примусове виконання вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2016 року у кримінальному провадженні № 705/6550/16-к (1-кп/705/124/16), який набрав законної сили 22 липня 2016 року. Вказаним виконавчим листом стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 213 940 грн.

Вказує, що 12 лютого 2018 року він отримав рекомендований лист з повідомленням про повернення даного виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання від 01 лютого 2018 року, з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, що його видала, та роз'яснено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Дії головного державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д., щодо винесення повідомленням про повернення виконавчого документу, вважає неправомірними, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства України та, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на те, що виносячи вказане повідомлення державний виконавець Бойко Т.Д. керувався вимогами ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону № 1404-VIII від 15.12.2017 року, чинній на момент винесення оскаржуваного повідомлення від 01.02.2018 року). Однак, виконавчий лист Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 213 940 грн. був виданий 29.07.2016 року.

Тобто на момент видачі Уманським міськрайонним судом Черкаської області вищевказаного виконавчого листа, діяв Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV в редакції від 12.06.2016 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 606- XIV в редакції від 12.06.2016 року (чинній на момент видачі виконавчого листа), у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали.

За загальним правилом нормативно-правовий акт не має зворотної дії в часі, принцип незворотності дії НПА в часі закріплений в ст. 58 Конституції України, в якій зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Отже, враховуючи наведене, а також те, що в самому Законі України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII в редакції від 15.12.2017 року (який набрав чинності 15.10.2016 року) не вказано про зворотну дію закону в часі, Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII в редакції від 15.12.2017 року поширюється на юридичні факти і правовідносини, які виникли після набуття ним чинності (з 05.10.2016 року).

Тобто, виданий до набрання чинності новою редакцією Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повинен виконуватись в тій редакції виконавчого документа, який був судом виданий відповідно до діючої редакції Закону на момент його видачі.

ОСОБА_3 просить суд: визнати неправомірним дії головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. щодо винесення 01 лютого 2018 року повідомлення про звернення виконавчого документу - виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року стягувачу ОСОБА_3 без прийняття до виконання; скасувати повідомлення головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. про повернення виконавчого документа від 01.02.2018 року; зобов'язати головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. вирішити питання про прийняття виконавчого документа до виконання, а саме: виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року без інформації про ім'я та по батькові посадової особи, яка його видала.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 01 березня 2018 року скаргу ОСОБА_3 на дії (рішення) головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. задоволено частково.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. щодо повернення 01.02.2018 року виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року стягувачу ОСОБА_3 без прийняття до виконання.

Зобов'язано головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 213 940 грн., з урахуванням вимог до виконавчого листа, які діяли на момент видачі такого виконавчого документа.

Зобов'язано державного виконавця, у відповідності до вимог статті 453 ЦПК України, повідомити суд та заявника про виконання даної ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області мотивована тим, що скарга ОСОБА_3 на дії (рішення) головного державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. в частині визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованою.

У свою чергу вимога ОСОБА_3 про скасування повідомлення державного виконавця задоволенню не підлягає, так як ст. 451 ЦПК України не передбачає такий вид рішення за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця.

В апеляційній скарзі, поданій 29 березня 2018 року, Уманський міський відділ ДВС ГТУЮ в Черкаській області, посилаючись на необ'єктивність, необґрунтованість, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою повністю відмовити скаржнику в задоволенні його вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні ухвали, суд першої інстанції посилається на те, що виконавчий лист Уманського міськрайонного суду по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) виданий 29 липня 2016 року. На момент видачі даного виконавчого листа діяв Закон України «Про виконавче провадження» 606-XIV в редакції від 12.06.2016 року (чинний на момент видачі виконавчого листа) та посилається на ст. 58 Конституції України відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Тому виданий до набрання чинності новою редакцією ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повинен виконуватись в тій редакції виконавчого документа, який був судом виданий відповідно до діючої редакції Закону на момент його видачі.

Вважає, що судом не вірно застосовано норми процесуального права, оскільки виконавчий документ пред'являється до виконання у 2018 році, коли діють норми Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ в новій редакції від 15.12.2017 року.

Також хибним вважає тлумачення про те, що оскільки виконавчий лист видається безпосередньо судом, а не посадовою особою суду, то зазначення в ньому прізвища, повного імені та по батькові судді, є не обов'язковим в силу законодавства.

Крім того, при розгляді даної скарги судом проігноровано та не взято до уваги той факт, що 01.03.2018 року о 9 год. 20 хв. державним виконавцем Бойко Т.Д. до суду направлено телефонограму з проханням перенести розгляд скарги на дії державного виконавця в зв'язку з виконанням термінового доручення Управління ДВС ГТУЮ у Черкаської області щодо надання розширеної інформації по виконавчих провадженнях про стягнення аліментів та неможливість прибути в судове засідання на вказану дату. Однак, судом розглянуто скаргу без участі державного виконавця, чим позбавлено його права на захист своїх прав та законних інтересів.

Отже, судом першої інстанції взято до уваги лише хибні твердження скаржника та не заслухано думку державного виконавця, дії якого оскаржують ся.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 29 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області з заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року, виданого на примусове виконання вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.06.2016 року у кримінальному провадженні № 705/6550/16-к (1-кп/705/124/16), який набрав законної сили. Вказаним виконавчим листом з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 213 940 грн.(а.с. 9).

12 січня 2018 року ОСОБА_3 отримав рекомендований лист (№ 20301072667801) з повідомленням про повернення виконавчого документу (вищевказаного виконавчого листа) стягувачу без прийняття його до виконання від 01 січня 2018 року, винесеним (за підписом) головним державним виконавцем Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. (а.с. 11, 12, 13, 14, 15).

У повідомленні зазначено про те, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала (а.с. 12).

Крім того, у повідомленні державного виконавця від 01 лютого 2018 року зазначено і про те, що у виконавчому листі № 705/6550/16к 1-кп/705/124/16 пред'явленому стягувачем до виконання вказано лише прізвище та ініціали такої посадової особи. Відповідно ждо ст. 431 ЦПК України, в редакції чинній на час звернення ОСОБА_3 з заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року, виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами (мотивувальна частина повідомлення державного виконавця).

21.02.2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою про визнання неправомірним дії головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. щодо винесення 01 лютого 2018 року повідомлення про повернення виконавчого документу - виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року стягувачу ОСОБА_3 без прийняття до виконання.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю, зокрема державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 213 940 грн. був виданий 29 липня 2016 року (а.с. 13).

З заявою про примусове виконання рішення на підставі даного виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області 29 січня 2018 року.

Відповідно до ст. 431 ЦПК України, в редакції чинній на час звернення ОСОБА_3 з заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року, виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

У свою чергу, згідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції чинній на час видачі виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року, виконавчий лист має відповідати вимогам виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

На момент видачі Уманським міськрайонним судом Черкаської області вищевказаного виконавчого листа, діяв Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ в редакції від 12.06.2016 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 606- ХІУ в редакції від 12.06.2016 року (чинній на момент видачі виконавчого листа), у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

При цьому, в ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ в редакції від 15.12.2017 року (який набрав чинності 05.10.2016 року) також не вказано про зворотну дію закону в часі. ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404- VIII в редакції від 15.12.2017 року поширюється на юридичні факти і правовідносини, які виникли після набуття ним чинності, отже з 05.10.2016 року.

Отже, виданий до набрання чинності новою редакцією Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повинен виконуватись в тій редакції виконавчого документа, який був судом виданий відповідно до діючої редакції Закону на момент його видачі.

Виносячи повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 01.02.2018 року державний виконавець Бойко Т.Д. керувався вимогами ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції закону № 1404- VIII від 15.12.2017 року чинній на момент винесення оскаржуваного повідомлення від 01.02.2018 року.

У відповідності до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного повідомлення), виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону.

Судом встановлено, що виконавчий лист Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.07.2016 року по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) виданий судом, як уповноваженою особою, містить повне найменування органу, який видав виконавчий лист, скріплений підписом судді Кімстачова О.С., із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, та гербовою печаткою суду, тобто саме так, як того вимагає чинне законодавство України (а.с. 13 на звороті).

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене та вимоги приведеного законодавства, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що виконавчий документ повинен виконуватись в тій редакції виконавчого документу, який був виданий судом відповідно до діючого, на момент його видачі, законодавства, а саме Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим скарга ОСОБА_3 на дії (рішення) головного державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д., в частині визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити дії, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

При цьому, суд дійшов вірного висновку, що вимога ОСОБА_3 про скасування повідомлення державного виконавця задоволенню не підлягає, так як стаття 451 ЦПК України не передбачає такий вид рішення за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця.

З даним висновком суду погодився ОСОБА_3, так як ухвала суду першої інстанції ним не оскаржувалась.

Апеляційний суд відхиляє доводи наведені в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції розглянуто скаргу без участі державного виконавця, чим позбавлено його права на захист своїх прав та законних інтересів, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, головний державний виконавець Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, документів, що підтверджують поважність неявки у судове засідання не подав.

Телефонограмою від 01.03.2018 року, прийнятою працівником суду о 09 год. 05 хв., Державний виконавець Уманського МВ ДВС Бойко Т.Д. просив суд відкласти розгляд скарги ОСОБА_3 призначену розглядом 01.03.2018 року о 10 год. у зв'язку з тим, що буде перебувати дослівно «на виконанні» (а.с. 20).

Даним обставинам дана оцінка в оскаржуваній ухвалі суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 450 ЦПК України, яка регламентує розгляд скарги, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

При цьому, згідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином суд першої інстанції враховуючи вимоги цивільного процесуального законодавства, які регулюють розгляд скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця, зокрема строки розгляду та можливість її розгляду за неявки державного виконавця, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, те, що документів, що підтверджують поважність неявки у судове засідання суду не надав, правомірно розглянув справу без участі державного виконавця.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладеного колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року у даній справі, як постановленої з додержанням норм процесуального права, без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді: В.Г. Бородійчук

Л.В. Нерушак

Повний текс постанови виготовлено 08 травня 2018 року.