Постанова № 738939, 22.06.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

15 червня 2007 року

Справа № 2-19/603-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

секретар судового засідання

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився:

відповідача: не з'явився:

розглянувши апеляційну скаргу Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 01.03.2007 у справі №2-19/603-2007А

за позовом Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству (вул. Промислова, 11-А, Саки, 96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортна, 57, Саки, 96500)

про скасування податкового повідомленя-рішення

ВСТАНОВИВ:

За результатами невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності сплати Сакським міжрайонним управлінням водного господарства Державного комітету України по водному господарству сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за 2006 рік (акт перевірки № 334/15-02/01039576 від 29.08.2006) податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002271502 від 08.09.2006 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 5101,38 грн.

Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу, позивачем, у порушення підпункту 5.3.1. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” несвоєчасно перераховано до бюджету узгоджену суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість за податковими деклараціями № 34217 від 17.01.2006, № 2941 від 17.03.2006.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2007 у справі № 2-19/603-2006 А (суддя Мокрушин В.І.) у задоволенні позову відмовлено.

При прийнятті постанови суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковий орган правомірно нарахував штрафні санкції позивачу за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання.

Позивач оскаржує постанову суду у зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, апелянт зазначає, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом не враховані ті обставини, що проплати, які здійснені підприємством на виконання податкових зобов’язань за податковими деклараціями № 34217 від 17.01.2006 та № 2941 від 17.03.2006 податковим органом зараховані у погашення пені, недоїмки, що призвело до прострочки погашення податкового зобов’язання та нарахування штрафу.

Доводи апеляційної скарги мотивовані також іншими обставинами, викладеними в апеляційній скарзі та уточненнях, не маючими значення для розгляду справи.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції, такою, що підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України „Про державну податкову службу України” посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

З аналізу норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні” вбачається, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації №37 від 12.05.1994, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи.

Пунктом 5.3 зазначеної Інструкції встановлено, що при обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, цільові проплати позивача на виконання податкового зобов’язання по податковим деклараціям № 34217 від 17.01.2006 та № 2941 від 17.03.2006 податковим органом безпідставно зараховані у рахунок погашення пені та недоїмки, що призвело до прострочки погашення податкового зобов’язання та донарахування штрафних санкцій.

Дана обставина не врахована судом першої інстанції при прийнятті рішення.

З огляду на викладене, постанова господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню, податкове повідомлення-рішення № 0002271502 від 08.09.2006 слід визнати недійсним.

Керуючись статтями 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 2 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Сакського міжрайонного управлінням водного господарства Державного комітету України по водному господарству задовольнити.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-19/603-2006 А від 01.03.2007 скасувати.

3.Прийняти нове рішення: позов задовольнити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції № 0002271502 від 08.09.2006 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 5101,38 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді