Рішення № 73891945, 24.04.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"24" квітня 2018 р.

Справа № 642/536/18

Провадження № 2/642/669/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Бородіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Конєвої А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця до ОСОБА_2 про стягнення вартості навчання в аспірантурі, -

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2018 року представник Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості навчання в аспірантурі.

В обґрунтування позову зазначив, що наказом ректора Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (далі ХНЕУ ім. С. Кузнеця) від 28 жовтня 2015 року № 1544-С відповідно до рішення конкурсної комісії від 23.10.2015 року ОСОБА_2 було зараховано до аспірантури, бюджетної форми навчання, з відривом від виробництва за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), з 01 листопада 2015 року до 31 жовтня 2018 року.

Відповідно до договору № 11 від 01 листопада 2015 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, останній зобовязувався виконувати особистий план роботи та інші обов"язки передбачені договором, та в результаті виконання особистого плану роботи захистити дисертацію або подати до захисту у спеціалізовану вчену раду університету для здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, після закінчення аспірантури відпрацювати не менше трьох років у вищих навчальних закладаї, наукових установах.

Позивач в свою чергу взяв на себе зобов"язання організувати підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення щодо навчання в аспірантурі.

09.10.2017 року відповідач подав заяву про відрахування його з аспірантури за власним бажанням у звязку.

Наказом ректора від 17.10.2017 року № 1368-С на підставі протоколу № 2 засідання Вченої ради було відраховано ОСОБА_2 зі складу аспірантів за власним бажанням, розірвано договір № 11.

20.11.2017 року відповідачу було направлено лист з проханням сплатити фактичні витрати, що були витрачені на підготовку в аспірантурі в сумі 88899,01 грн.

На дату подання позову вказана сума відповідачем не сплачена.

У звязку з чим, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ХНЕУ ім. С. Кузнеця 88899,01 грн. Понесених витрат навчання в аспірантурі.

Ухвалою Ленінського районного суду від 20.02.2018 року було відкрито провадження в справі, в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у визначений судом строк надав відзив на позовну заяву. Щодо позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що правові підстави для відшкодування витрат на навчання в аспірантурі відсутні. Так відповідно до п. 3.3 Договору № 11 визначено підстави коли аспірант зобов"язаний відшкодувати університету витрати на навчання. Договір не містить положення щодо необхідності (зобов"язання) відшкодування вартості навчання у випадку відрахування аспіранта за власним бажанням.

13.04.2018 року позивачем подано відповідь на відзив у якому наполягали на доводах викладених у позовній заяві, зазначивши, що вони мають право на відшкодування відповідачем завданих збитків.

16.04.2018 року відповідачем подано заперечення у яких відповідач наполягав на доводах викладених ним у відзові.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених ним у відзові та у запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що наказом ректора ХНЕУ ім. С. Кузнеця від 28 жовтня 2015 року № 1544-С відповідно до рішення конкурсної комісії від 23.10.2015 року ОСОБА_2 було зараховано до аспірантури, бюджетної форми навчання, з відривом від виробництва за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), з 01 листопада 2015 року до 31 жовтня 2018 року.

01 листопада 2015 року між сторонами укладено договір № 11 про підготовку аспіранта з відривом від виробництва за рахунок державного заиовлення.

Вказаним договором передбачено, що аспірант зобов"язувався виконувати особистий план роботи та інші обов"язки передбачені договором, та в результаті виконання особистого плану роботи захистити дисертацію або подати до захисту у спеціалізовану вчену раду університету для здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, після закінчення аспірантури відпрацювати не менше трьох років у вищих навчальних закладах, наукових установах.

Позивач в свою чергу взяв на себе зобов"язання організувати підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення щодо навчання в аспірантурі.

09.10.2017 року ОСОБА_2 подав заяву про відрахування його з аспірантури за власним бажанням .

Наказом ректора від 17.10.2017 року № 1368-С на підставі протоколу № 2 засідання Вченої ради ХНЕУ ім. С. Кузнеця було відраховано ОСОБА_2 зі складу аспірантів за власним бажанням, розірвано договір № 11.

Відповідно до довідки про відшкодування фактичних коштів, що були витрачені на підготовку аспіранта ОСОБА_2 за державним замовленням в аспірантурі ХНЕУ ім. С. Кузнеця загальна сума витрат складає 88899,01 грн.

Укладена між сторонами вищевказаний договір передбачає, що правовідносини сторін регулюються Законом України «Про освіту», Положенням про підготовку науково педагогічних та наукових кадрів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 309 (далі Положення), яке регламентує діяльність у галузі підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів і є обовязковим для всіх вищих навчальних закладів та наукових установ України незалежно від їх підпорядкованості та форми власності.

Пункт 22 цього Положення містить перелік підстав для відрахування аспіранта з аспірантури. Так, аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення.

Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи.

Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Матеріали справи свідчать, що відповідача відраховано не з причин, зазначених в п. 22 Положення, що дає право позивачу на відшкодування вартості навчання, а за власним бажанням, тоді як така причина як підстава для відшкодування вартості навчання не передбачена ні умовами договору про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення, ні законодавчими та нормативними актами.

За таких обставин, суд виходить із того, що договором про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення від 01 листопада 2015 року не передбачено обов"язок аспіранта ОСОБА_2 щодо відшкодування витрат на навчання за умову відрахування його із аспірантури за власним бажанням.

Пунктом 22 Положення також зазначена причина відрахування із аспірантури не визнана підставою для відшкодування вартості навчання.

Отже, правові підстави для покладення на ОСОБА_2 обов"язку про відшкодування вартості навчання відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця до ОСОБА_2 про стягнення вартості навчання в аспірантурі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.05.2018 року.

Суддя О.В. Бородіна