Вирок № 73891532, 07.05.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/55/2018 Справа № 641/2938/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Ариничевої С.А.

При секретарі - Веселянській К.І.

За учатю сторін кримінального провадження:

Прокурора - Таркана О.М.

Потерпілої - ОСОБА_1

Потерпілої - ОСОБА_2

Потерпілої - ОСОБА_3

Представника потерпілого - ОСОБА_4

Представника потерпілого - ОСОБА_5

Представника потерпілого - ОСОБА_6

Обвинуваченого - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220540003333 від 10 жовтня 2013 року відносно:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ватутіне Нововодолазького району Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7, на початку квітня 2013 року, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб - з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, знаходячись на проспекті Леніна, поряд зі станцією метрополітену «Наукова» у місті Харкові, на вказівку ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, усвідомлюючи, що остання використає фотокартки ОСОБА_7 для внесення недостовірних даних в паспорт, передав останній дві фотокартки зі своїм зображенням, використовуючи які, вона у подальшому здійснила підроблення паспорту громадянина України, серійний номер НОМЕР_1, виданого 07.11.2000 року Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10, а саме - внесла недостовірні відомості до нього шляхом вклеювання фотокартки з зображенням ОСОБА_7 з метою подальшого використання для незаконного заволодіння чужим майном. Своїми незаконними діями ОСОБА_7 сприяв здійсненню підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою подальшого використання його як підроблювачем, так і іншою особою.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, тобто пособництво у підробці офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою подальшого використання його як підроблювачем, так і іншою особою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, продовжуючи реалізацію злочинного умислу групи, ОСОБА_7, діючи умисно, використав підроблені документи з метою шахрайського заволодіння правом на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Так, 19.04.2013, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, підроблені документи - паспорт громадянина України, серійний номер НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 року Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та правовстановлюючі документи на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, а саме: протокол №11-01/378/13/і проведення прилюдних торгів від 13.01.2013 та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27.02.2013 року, які раніше були підроблені ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та невстановленими у ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, на вказівку ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, 19.04.2013 о 13 год. 40 хв., перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу - ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_5, з метою реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3, надав нотаріусу документи, що містять недостовірні відомості та є підробленими, а саме:

- паспорт серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 року Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10, який згідно листа Харківського РВ ГУДМС України в Харківській області №51/757 від 15.03.2014 обліковується як втрачений;

- протокол №11-01/378/13/і проведення прилюдних торгів від 13.01.2013, який згідно висновку технічної експертизи документів № 285 від 22.08.2014 містить відбиток печатки ПП «СП «Юстиція», що нанесений не печаткою ХФ ПП «СП «Юстиція» та підпис від імені ОСОБА_10 у якому, згідно висновку почеркознавчої експертизи № 484 від 30.09.2014, виконаний не ОСОБА_10, а ОСОБА_7;

- акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27.02.2013 року, у якому згідно висновку почеркознавчої експертизи № 466 від 25.09.2014 підпис від імені ОСОБА_13 виконано не ОСОБА_13, а іншою особою, та відповідно до висновку технічної експертизи №284 від 21.08.2014, відбиток печатки Комінтернівського ВДВС у Акті нанесений не печаткою Комінтернівського ВДВС.

Зазначені документи стали підставою для реєстрації права власності, тобто були використані ОСОБА_7 з метою заволодіння правом на нерухоме майно.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Крім того, ОСОБА_7, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, виконуючи вказівку останньої, 19.04.2013 о 13 год. 40 хв., перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу - ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_5, реалізуючи умисел, спрямований на противоправне заволодіння правом на чуже майно, використовуючи отримані від ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окремому провадженні, підроблені документи - паспорт серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та правовстановлюючі документи на квартиру - протокол №11-01/378/13/і проведення прилюдних торгів від 13.01.2013 та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27.02.2013 року, достовірно розуміючи, що зазначені документи містять недостовірні відомості та є підробленими, усвідомлюючи той факт, що він не є законним власником зазначеного об'єкту нерухомості, діючи згідно вказівки ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, надав зазначені підроблені документи нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, для реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, вартість якої складає 122 199 грн.. Відомості про дану квартиру на підставі заповіту ОСОБА_14 30.10.2012 зареєстровані в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 34 відповідно до них, спадкоємцем даної квартири є ОСОБА_15

Нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, не будучи обізнаною щодо злочинних планів ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та ОСОБА_7, будучи введеною в оману, сприймаючи останнього як законного власника квартири та вважаючи, що відомості, викладені у наданих їй документах - паспорті серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та правовстановлюючих документах на квартиру - протоколі №11-01/378/13/і проведення прилюдних торгів від 13.01.2013 та акті державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27.02.2013 року відповідають дійсності, внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та видала свідоцтво про право власності яке зареєстровано за НОМЕР_2 від 19.04.2013 на ім'я ОСОБА_10

Внаслідок таких протиправних дій ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та ОСОБА_7 законному спадкоємцю ОСОБА_15 спричинено матеріальну шкоду на суму 122 199 грн., яка є значною.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, що завдало значної шкоди.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи повторно, згідно розробленого раніше злочинного плану, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, 30.04.2013 приблизно о 10 год 30 хв., прибули за адресою: АДРЕСА_6 за місцем здійснення нотаріальної діяльності нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16, де, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману останньої, під виглядом власника нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та достовірно розуміючи, що він таким не являється, здійснив продаж квартири ОСОБА_17, підписавши з нею договір купівлі-продажу №2354 від 30.04.2013.

Нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16, не будучи обізнаною щодо злочинних планів ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та ОСОБА_7, будучи введеною в оману та сприймаючи останнього як законного власника квартири та вважаючи, що відомості, викладені у наданих їй документах - паспорті серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та Свідоцтві про право власності на квартиру, яке зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_2 від 19.04.2013 на ім'я ОСОБА_10, відповідають дійсності, внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та нотаріально засвідчила договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3.

Так само ОСОБА_17, будучи введеною в оману, сприймаючи ОСОБА_7 як дійсного власника зазначеної квартири - особу на прізвище ОСОБА_10, згідно договору купівлі-продажу №2354 від 30.04.2013 квартири АДРЕСА_3 передала йому грошові кошти у сумі 112000 грн., у рахунок сплати за квартиру, після чого ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9, розпорядилися грошовими коштами ОСОБА_17 на свій розсуд, завдавши останній значної шкоди

Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілим.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 реалізуючи спільний з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, злочинний умисел, спрямований на використання підроблених документів, за попередньою змовою з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та виконуючи вказівки останньої, використав підроблені документи з метою шахрайського заволодіння правом на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4,

Так, ОСОБА_7, 15.05.2013, отримав від ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, підроблені документи - паспорт громадянина України, серійний номер НОМЕР_1, виданого 07.11.2000 року Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та правовстановлюючі документи на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, а саме - протокол №11-01/382/13/і проведення прилюдних торгів від 13.01.2013 та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 28.02.2013 року, підроблені ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та невстановленими у ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

У подальшому ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, реалізуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна згідно розробленого злочинного плану, 15.05.2013 приблизно о 13 год. 30 хв. прибули до нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18, яка здійснює нотаріальну діяльність за адресою: АДРЕСА_7, де, ОСОБА_7, діючи умисно, виконуючи вказівку ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та усвідомлюючи, що він не є законним власником об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, з метою отримання права власності на нього та використання такого права у подальшому для власних потреб, надав нотаріусу документи, які містять недостовірні відомості та є підробленими, а саме:

- паспорт серії НОМЕР_1, виданого 07.11.2000 року Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10, який згідно листа Харківського РВ ГУДМС України в Харківській області №51/757 від 15.03.2014 обліковується як втрачений;

- Протокол №11-01/382/13/і проведення прилюдних торгів від 13.01.2013;

- Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 28.02.2013 року, у якому згідно висновку почеркознавчої експертизи № 466 від 25.09.2014 підпис від імені ОСОБА_13 виконано не ОСОБА_13, а іншою особою, та відповідно до висновку технічної експертизи №284 від 21.08.2014, відбиток печатки Комінтернівського ВДВС у Акті нанесений не печаткою Комінтернівського ВДВС.

Зазначені документи стали підставою для реєстрації права власності, тобто були використані ОСОБА_7 з метою заволодіння правом на зазначений об'єкт нерухомості.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Крім того, ОСОБА_7, продовжуючи злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб - з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, реалізуючи умисел, спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, згідно розробленого злочинного плану 15.05.2013 приблизно о 13 год. 30 хв. прибули до нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18, яка здійснює нотаріальну діяльність за адресою: АДРЕСА_7, де, ОСОБА_7, діючи умисно, виконуючи вказівку ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та усвідомлюючи, що він не є законним власником об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, вартість якого складає 192 940 грн., з метою отримання права власності на нього та використання такого права у подальшому для власних потреб, надав нотаріусу документи - паспорт серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та правовстановлюючі документи на квартиру - протокол №11-01/382/13/і проведення прилюдних торгів від 13.01.2013 та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 28.02.2013 року, достовірно розуміючи, що зазначені документи містять недостовірні відомості та є підробленими, зареєстрував право власності на зазначений об'єкт нерухомості та отримав у нотаріуса Свідоцтво про право власності на нього, після чого, діючи за домовленістю з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, розпорядився правом на вказане майно на свій розсуд.

Нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18, не будучи обізнаною щодо злочинних планів ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та ОСОБА_7, будучи введеною в оману та сприймаючи останнього як законного власника квартири та вважаючи, що відомості, викладені у наданих їй документах - паспорті серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та правовстановлюючих документах на квартиру - протоколі №11-01/382/13/і проведення прилюдних торгів від 13.01.2013 та акті державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 28.02.2013 року відповідають дійсності, внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та видала свідоцтво про право власності НОМЕР_3 від 15.05.2013 на ім'я ОСОБА_10

Після чого, ОСОБА_7, продовжуючи злочинну діяльність, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та на вказівку останньої, реалізуючи спільний злочинний умисел, розпорядився правом на майно на свій розсуд.

Так, 21.05.2013 о 17 год. 00 хв., ОСОБА_7, перебуваючи у приміщенні, де здійснює нотаріальну діяльність приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 - за адресою: АДРЕСА_6, здійснив відчуження зазначеної квартири ОСОБА_19, яка є матір'ю ОСОБА_9, однак не була обізнаною щодо злочинних планів останньої та виконувала роль покупця на прохання своєї доньки лише формально.

Нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16, не будучи обізнаною щодо злочинних планів ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та ОСОБА_7, будучи введеною в оману та сприймаючи останнього як законного власника квартири та вважаючи, що відомості, викладені у наданих їй документах - паспорті серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та Свідоцтві про право власності на квартиру НОМЕР_3 від 15.05.2013 на ім'я ОСОБА_10, відповідають дійсності, внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та нотаріально засвідчила договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, що дозволило у подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_7 опосередковано, через фіктивного власника ОСОБА_19 розпоряджатися даним майном.

Після чого, 30.05.2013 приблизно о 17 год. 00хв. у приміщенні, де здійснює нотаріальну діяльність нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_9, шляхом підписання договору купівлі-продажу № 764 вказану квартиру було відчужено ОСОБА_21, який, у свою чергу, будучи введеним в оману щодо законності укладеної угоди, та сприймаючи надані йому фіктивним власником ОСОБА_19 та її дочкою ОСОБА_9 правовстановлюючі документи як достовірні, передав останній грошові кошти у сумі 235 793,50 грн. у рахунок сплати за квартиру.

Нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_20, не будучи обізнаною щодо злочинних планів ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та ОСОБА_7, будучи введеною в оману та сприймаючи останнього як законного власника квартири та вважаючи, що відомості, викладені у договору купівлі-продажу № 764 від 30.05.2013, відповідають дійсності, внесла відповідні відомості до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та нотаріально засвідчила договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, що дозволило у подальшому ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окремому провадженні, та ОСОБА_7 розпоряджатися грошовими коштами отриманими від продажу даного майна.

У подальшому отримані грошові кошти були розподілені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 між собою та особами, матеріали відносно яких виділені у окреме провадження. Внаслідок таких протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_9, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 було завдано матеріальної шкоди на суму 235 793,50 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_7, продовжуючи злочинну діяльність, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб - з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та виконуючи вказівки останньої, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння правом на майно, використав підроблені документи з метою шахрайського заволодіння правом на майно - об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_8, який належить на праві приватної власності ОСОБА_23

Так, 17.09.2013 року, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окремому провадженні, підроблені документи - паспорт громадянина України, серійний номер НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 року Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та правовстановлюючі документи на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_8, а саме - договір купівлі-продажу №3-799 від 13.12.1999 року, підроблений ОСОБА_9 та невстановленими у ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження. Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на шахрайське заволодіння правом на майно, діючи спільно з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окремому провадженні, та виконуючи вказівку останньої, цього ж дня - 17.09.2013 з'явився до нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_25, за адресою: АДРЕСА_10, де, усвідомлюючи, що не є законним власником нерухомого майна, надав їй документи, достовірно розуміючи, що вони містять недостовірні відомості та є підробленими, а саме:

- паспорт серії НОМЕР_1, виданого 07.11.2000 року Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10, який згідно листа Харківського РВ ГУДМС України в Харківській області №51/757 від 15.03.2014 обліковується як втрачений;

- договір купівлі-продажу №3-799 від 13.12.1999 року, у якому згідно висновку почеркознавчої експертизи № 255 від 31.07.2014 підпис від імені ОСОБА_23 виконано не ОСОБА_23, а іншою особою, та відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №483 від 30.09.2014, підпис від імені ОСОБА_10 виконано не ОСОБА_10, а ОСОБА_7

Зазначені документи стали підставою для реєстрації права власності, тобто були використані ОСОБА_7 з метою заволодіння правом на майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_8.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_7, умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб - з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, 17.09.2013, приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи разом з останньою у приміщенні приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу - ОСОБА_25 - за адресою: АДРЕСА_10, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння правом на майно та використовуючи отримані від ОСОБА_9 підроблені документи - паспорт серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 року Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та договір купівлі - продажу квартири №3-799 від 13.12.1999 року, достовірно розуміючи, що зазначені документи містять недостовірні відомості та є підробленими, та усвідомлюючи той факт, що він не є законним власником зазначеного об'єкту нерухомості, діючи згідно розробленого злочинного плану та виконуючи вказівки ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, зареєстрував право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_8, що належить на праві приватної власності ОСОБА_23, та вартість якої складає 141 745 грн., спричинивши законному власнику зазначеної квартири - ОСОБА_23 - матеріальну шкоду на вказану суму, яка є значною.

Нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_25, не будучи обізнаною щодо злочинних планів ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та ОСОБА_7, будучи введеною в оману та сприймаючи останнього як законного власника квартири та вважаючи, що відомості, викладені у наданих їй документах - паспорті серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та договорі купівлі - продажу №3-799 від 13.12.1999 року, відповідають дійсності, внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав власності на об'єкт нерухомого майна за №5944034 від 17.09.2013 щодо оформлення право власності на ім'я ОСОБА_10

Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, згідно розробленого раніше злочинного плану, ОСОБА_7 за попередньою домовленістю групою осіб - з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та спільно з останньою, 17.09.2013, приблизно о 14 год 40 хв., діючи спільно та у групі з ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, перебуваючи у приміщенні, де здійснює нотаріальну діяльність приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - ОСОБА_16, за адресою: АДРЕСА_6, здійснив відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 ОСОБА_26, який є знайомим ОСОБА_9, однак не був обізнаним щодо злочинних планів останньої та виконував роль покупця на її прохання лише формально.

Нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16, не будучи обізнаною щодо злочинних планів ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та ОСОБА_7, будучи введеною в оману та сприймаючи останнього як законного власника квартири та вважаючи, що відомості, викладені у наданих їй документах - паспорті серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2000 Пісочинським ВМ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_10 та договору купівлі-продажу, який внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №5944034 від 17.09.2013 згідно якого власником квартири АДРЕСА_8 є ОСОБА_10, відповідають дійсності, внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та нотаріально засвідчила договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_8, що дозволило у подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_7 опосередковано, через фіктивного власника - ОСОБА_26, розпоряджатися даним майном.

Після чого, 26.09.2013, приблизно о 16 год. 35хв., у приміщенні, де здійснює нотаріальну діяльність нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_6, шляхом підписання договору купівлі-продажу № 4829 вказану квартиру було відчужено ОСОБА_27, яка, у свою чергу, будучи введеною в оману щодо законності укладеної угоди, та сприймаючи надані їй фіктивним власником ОСОБА_26 та його знайомою ОСОБА_9 правовстановлюючі документи як достовірні, передала останній грошові кошти у сумі 167853 грн. у рахунок сплати за квартиру.

Нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16, не будучи обізнаною щодо злочинних планів ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, та ОСОБА_7, будучи введеною в оману та сприймаючи ОСОБА_26 як законного власника квартири АДРЕСА_8 та вважаючи, що відомості, викладені у наданих їй документах - договору купівлі-продажу № 4829 від 26.09.2013, відповідають дійсності, внесла відповідні відомості до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та нотаріально засвідчила договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_8, що дозволило у подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_7 розпоряджатися грошовими коштами отриманими від продажу даного майна.

У подальшому, отримані грошові кошти були розподілені ОСОБА_7 та ОСОБА_9, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, між собою та тими особами, матеріали відносно яких виділені у окреме провадження. Внаслідок таких протиправних дій було завдано матеріальної шкоди ОСОБА_27 на суму 167853 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, а саме заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

У судовому засіданні ОСОБА_7 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, та суду пояснив, що з ОСОБА_9 він познайомився приблизно в 2006 році, більш точного часу він не пам'ятає. Він надавав їй послуги з перевезення, працюючи в службі таксі. Згодом вона перестала користуватися його послугами на деякий час. Потім, вона подзвонила йому і домовилась про зустріч. Зустрівшись з нею, вона розповіла йому, що займається нерухомістю, а саме купує з торгів або аукціонів квартири, а потім продає. Він розповів, що має скрутне матеріальне становище, на що вона запропонувала допомогу, а саме оформити одну з квартир, яку вона придбає з аукціону на нього, на що він погодився. Приблизно через тиждень, вона зателефонувала йому, та сказала, щоб він взяв свій паспорт та ідентифікаційний код та приїздив до нотаріусу, який розташований на вул. Академіка Павлова. Вона взяла його паспорт та ідентифікаційний код та пішла до нотаріуса, який був її знайомим. Через декілька хвилин, вона вийшла та сповістила йому, що на нього неможливо оформити квартиру, оскільки в базі даних є арешт. Після чого, він поїхав додому, а ОСОБА_9 сказала йому, що подзвонить. Через декілька днів йому подзвонила ОСОБА_9 та попрохала принести фото такого формату, як вклеюють в паспорт. Він намагався з'ясувати навіщо потрібні такі фотографії, однак вона йому сказала, що вони потрібні. Він зробив фото потрібного формату та передав ОСОБА_9. Через деякий час вона йому зателефонувала та сказала, що потрібно знову їхати до нотаріуса. Зустрівшись з ОСОБА_9, вона показала йому паспорт на ім'я ОСОБА_10 з вклеєною його фотографією, на що він почав казати їй, що так не можливо оформити майно, на що вона відповіла, що все буде добре, а він отримає гроші. Цей паспорт він ніколи не брав, оскільки всі документи у нотаріуса надавала ОСОБА_9 У нотаріуса, він повинен був розписуватись від імені ОСОБА_10 Після оформлення квартир, ОСОБА_9 займалась її продажом. Він не знав, що квартири продавались за підробленим документам. Всі гроші забирала ОСОБА_9, йому нічого не давала. Одну з квартир, за фіктивною угодою, він продав ОСОБА_26, який в подальшому продав її ОСОБА_1

Крім повного визнання вини ОСОБА_7 у судовому засіданні, його вина підтверджується поясненнями потерпілих, представників потерпілих та свідків.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_30, пояснила, що вона знайшла в мережі інтернет оголошення про продаж кв. АДРЕСА_8. Подзвонивши по номеру телефона, який був вказаний в оголошенні, їй відповів ріелтор на ім'я ОСОБА_31. Вони домовились з ним зустрітися наступного дня для огляду квартири. Оглянувши квартиру, яка була в стані під ремонт, вони домовились зустрітись для дачі завдатку за квартиру, ціна квартира була 31500 доларів США. Приїхавши до агентства з нерухомості, для дачі завдатку, вона попросила поспілкуватися з власником, однак в агентстві сказали, що власник квартири не може приїхати, оскільки він на роботі, однак в агентстві були всі документи на квартиру та оригінал паспорту на ім'я ОСОБА_26 Після цього, вона залишила в агентстві завдаток за квартиру в розмірі 500 доларів США. В агентстві наполягали на найскорішому укладанні угоди. Через три дні вони з чоловіком приїхали до нотаріусу, їх вже чекав директор агентства ОСОБА_32, а згодом під'їхала невідома жінка, як виявилось це була ОСОБА_9, та ОСОБА_26 зі своєю дружиною. Всі витрати по угоді оплачували вони з чоловіком. На угоді були присутні всі. При передачі грошей були присутні вони з чоловіком, ОСОБА_9 та ОСОБА_26 Гроші за квартиру забрала ОСОБА_9, вона ж передала ключі від квартири. Після угоди всі вийшли на вулицю та розійшлись. Наступного дня чоловік пішов до квартири щоб поприбиратись. Прийшовши до квартири він зателефонував та сповістив, що замки вхідних дверей зіпсовані. Згодом їй знов зателефонував чоловік та сказав, щоб вона брала всі документи та приїздила на квартиру, оскільки зійшлись сусіди та почали звинувачувати його, що він шахрай та є жінка, яка теж має право власності на цю квартиру. Після цього вони поїхали до відділу міліції, де написали заяву та пояснення. Через деякий час її викликав слідчій для дачі пояснень по відкритому кримінальному провадженні за її заявою та заявою ОСОБА_23 Також пояснила, що ОСОБА_7 на угоді не було, вона його вперше побачила в суді на судових засіданнях.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_23, пояснила, що 21 вересня 2013 року вона покинула свою квартиру АДРЕСА_8. В ранці 22 вересня 2013 року вона повернулась додому однак в квартиру потрапити не змогла, оскільки замки вхідної двері були замінені. Вона викликала міліцію, співробітники міліції попрохали її зайти до квартири разом з ними. Співробітники міліції запропонували їй якомога швидше замінити замки та спостерігати за квартирою. Наступного дня вона шукала двері, які замовила в салоні, та домовилась про їх установку 27 вересня 2013 року. Коли приїхав майстер, виявилось, що двері не підходять та потрібні нові двері, які можливо буде встановити пізніше. Після чого, вона попрохала сусідів спостерігати за квартирою. Наступного дня коли вона прийшла до квартири, сусіди повідомили їй, що в квартирі живуть інші люди. Вона спробувала відкрити двері, однак вони були зачинені. Згодом з квартири вийшла якась жінка, чоловік та дитина років 4-х. Вона почала запитувати в них, хто вони, однак люди, не слухавши її, направились до виходу. Згодом з квартири вийшов чоловік, який почав їй погрожувати, та казати, що це його квартира. Почувши крик прийшли сусіди, які почали казати чоловіку, що квартиру ніхто не продавав та ОСОБА_23 є власником цієї квартири, на що чоловік відповів, що квартиру він придбав, та вона була продана за великі борги. Після чого вона викликала міліцію. Коли приїхала міліція, вони зайшли в квартиру, та у чоловіка попрохала надати документи на квартиру. Чоловік не знав де знаходяться документи на квартиру та зателефонував своїй дружині, яка повинна була привезти документи. Після чого вони всі вийшли на вулицю очікувати дружину, яка приїхавши надала співробітникам міліції документи на квартиру. Потім, вони всі поїхали до відділу міліції, де вона написала заяву. Наступного дня, вона приїхала до квартири, та чекала майстра для того щоб встановити двері. Через 10 хвилин після того, як майстер відкрив старі двері прийшли подружжя ОСОБА_30, та почали нецензурно висловлюватись, та казати, що це їх квартира та майстри повернули двері. Після чого, вона викликала міліцію, і вони знов поїхали до відділу міліції. Наступного дня, вона знов прийшла до квартири, однак вхідний замок був змінений на новий. Вона знов викликала міліцію, щоб зафіксувати це, та поїхала до відділу міліції де попрохала надати документи про право власності на квартиру, однак слідчий їй відмовив. Згодом, вона дізналась, що квартира була продана, нею особисто, 23 грудня 1999 року з торгів на біржі нерухомості невідомій їй особі, а саме ОСОБА_10, однак дану угоду вона не укладала, договір був підписаний директором біржі ОСОБА_33 та брокерами ОСОБА_34 та ОСОБА_47, яка придбала квартиру від імені ОСОБА_10, правочин посвідчувала нотаріус ОСОБА_25. 17 вересня 2013 року ОСОБА_10 зареєстрував власність на квартиру в реєстрі нерухомості. В той же день квартира була продана ОСОБА_35, який 26 вересня 2013 року продав квартиру ОСОБА_27, угоду засвідчувала нотаріус ОСОБА_36 В період 1999-2013 років, вона проживала в цій квартирі. 23 вересня 2014 року їй повернуто право власності на квартиру за рішенням суду. Згодом вона дізналась, що рішенням суду від 03 серпня 2009 року вона була виписана з квартири, оскільки новим власником квартири є ОСОБА_10, однак такого рішення не існує, а за номером справи який зазначений в рішенні значиться інша справа. Згодом, було встановлено, що ОСОБА_10 загубив паспорт та станом на березень 2013 року в нього був новий паспорт, а тому за його загубленим паспортом діяла інша особа, яка була пізніше встановлена, а саме ОСОБА_7 Також пояснила, що документами, які підтверджують право власності на її квартиру є реєстрація в органах «БТІ» від 10 серпня 1999 року та технічний паспорт.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_17, пояснила, що 30 квітня 2013 року, вона придбала кв. АДРЕСА_3. Оголошення про продаж квартири було розміщено на сайті «ОЛХ». Подзвонивши по номеру телефона, який був вказаний в оголошенні, їй відповів ріелтор на ім'я ОСОБА_31. Вони домовились з ним зустрітися наступного дня для огляду квартири. Оглянула квартиру, яка була в жахливому стані, однак ціна квартири була досить велика, а саме 25000 доларів США. Сказавши ОСОБА_31, що для неї це дорого, він опустив ціну до 22000 доларів США. 30 квітня 2013 року відбулась угода купівлі - продажу квартири у нотаріуса ОСОБА_16 на угоді були присутні вона з сім'єю, директор агентства з нерухомості, ОСОБА_32, ріелтор ОСОБА_31, ОСОБА_10 він же ОСОБА_7 та дві невідомі їй жінки. Вона передала гроші за квартиру ОСОБА_7, після чого вони підписали договір. Через рік їй подзвонив прокурор, та викликав на розмову та пояснив, що квартиру яку вона придбала 30 квітня 2013 року, була продана шахраями.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_6, пояснила, що потерпілий ОСОБА_15 був знайомий з померлою ОСОБА_14 вже дуже довго, та підтримував з нею дружні стосунки. 28 вересня 2007 року ОСОБА_14 заповіла свою квартиру АДРЕСА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_14 померла. Потерпілий звернувся до нотаріусу для прийняття спадщини, яку прийняв 30 жовтня 2012 року. Після чого, він звернувся до нотаріуса про отримання свідоцтва про прийняття спадщини, однак нотаріус повідомив йому, що ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова їй було заборонено видавати свідоцтво про прийняття спадщини, оскільки в провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом Кірєєва про продовження строку прийняття спадщини. Згодом дана цивільна справа була залишена без розгляду ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2014 року. В цей же час квартира була шахрайським шляхом продана, а саме квартира була продана за підробними документами з торгів, а потім за договором купівлі - продажу. В квітні 2014 року ОСОБА_38 випадково побачила, що зі сторони вулиці в квартирі вставлені вікна, після чого потерпілий пішов до квартири, однак там були замінені замки вхідної двері. Він одразу звернувся в поліцію про порушення кримінальної справи. Кримінальна справа розслідувалась дуже тривалий час, і ОСОБА_15 одразу не було залучено як потерпілого. Після того, як справу було направлено до суду, вони звернулись до прокуратури Харківської області із заявою про залучення його в якості потерпілого. Також пояснила, що документами, які підтверджують право власності ОСОБА_15 на квартиру є копія заповіту та копія витягу про прийняття спадщини. ОСОБА_14, ще за життя віддала потерпілому документи про право власності на кв. АДРЕСА_3. На даний час вищевказана квартира перебуває у власності ОСОБА_17

У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_22 та потерпілого ОСОБА_21 адвокат ОСОБА_40, підтвердив всі факти викладені в обвинувальному акті.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_26, пояснив, що він працював водієм таксі та познайомився з ОСОБА_9 Він бачив, ОСОБА_7 декілька раз, а саме у нотаріуса та з ОСОБА_9, яка запропонувала йому оформити на його ім'я квартиру, оскільки у ОСОБА_7 не було відповідних документів, на що він погодився. Через декілька днів вони приїхали до нотаріуса, який перевірив їх документи, та оформили угоду купівлі - продажу квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_8. Після чого, він продав квартиру невідомій йому жінці. Гроші за угоду отримувала ОСОБА_9 Після продажу квартири ОСОБА_9 передала йому винагороду в розмірі 1000 доларів США.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_20, пояснила, що вона працює нотаріусом. Вона точно не пам'ятає, хто був присутній на угоді купівлі - продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, 30 травня 2013 року. Вона пам'ятає, що були присутні подружжя ОСОБА_21 і жінка з білим кольором волосся.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12, пояснила, що вона працює нотаріусом. 18 квітня 2013 року вона вчиняла правочин про оформлення свідоцтва про право власності на майно, яке придбано з прилюдних торгів, а саме на кв. АДРЕСА_3. Звернувся до неї для оформлення свідоцтва про право власності на майно, чоловік на ім'я ОСОБА_10 з жінкою. Наступного дня вони прийшли для отримання свідоцтва.

Крім показів потерпілих, представника потерпілого та свідків, вина ОСОБА_7 повністю підтверджується сукупністю письмових доказів досліджених у судовому засіданні, а саме:

за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК, а саме за епізодом початку квітня 2013 року:

- даними «Форми - 1», згідно якої, ОСОБА_10 звернувся до ГУДМС України в Харківській області для отримання нового паспорту громадянина України, оскільки паспорт серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_10 виданого Пісочинським ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області 07 листопада 2000 року був втрачений. (т. 2 а.с. 1)

- даними відповіді Харківського РВ ГУДМС України в Харківській області за № 51/757 від 15.03.2014, відповідно до якої, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, 06.02.2013 звертався до Харківського РВ ГУ ДМСУ в Харківській області з заявою про втрату паспорта та був документований паспортом серії НОМЕР_5 від 05.03.2013 на підставі втраченого паспорта серії НОМЕР_4 виданого Харківським РВ ГУМВС України в Харківській області 29.08.2012, вищевказаним втраченим паспортом НОМЕР_4 виданим Харківським РВ ГУМВС України в Харківській області 29.08.2012, ОСОБА_10 був документований на підставі втраченого паспорта НОМЕР_6 Пісочинським ВМ в Харківській області 21.07.2009, останній вказаний паспорт був виданий на підставі втраченого НОМЕР_1 Пісочинським ВМ в Харківській області 07.11.2000 р., який отримав внаслідок обміну паспорта НОМЕР_7 Люботинським МВ в Харківській області 22.07.1993. (т. 2 а.с. 3)

- копією паспорта на ім'я ОСОБА_10 серії НОМЕР_1 виданого Пісочинським ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області 07 листопада 2000 року, в якому вклеєна фотокартка ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 7-8).

За ч. 4 ст. 358 КК, а саме за епізодом від 19 квітня 2013 року:

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 04.08.2014, згідно якого, ОСОБА_12, яка працює нотаріусом, з пред'явлених осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_7, який представився ОСОБА_10 при оформленні права власності на кв. АДРЕСА_3, 13 квітня 2013 року (т. 2 а.с. 12-13).

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 04.08.2014, згідно якого, ОСОБА_41, яка працює помічником нотаріуса ОСОБА_12, з пред'явлених осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_7, який представився ОСОБА_10 при оформленні права власності на кв. АДРЕСА_3, 13 квітня 2013 року (т. 2 а.с. 10-11).

- даними висновку експертизи № 285 від 22.08.2014 року, згідно якого, наданий на дослідження протокол № 11-01/378/13і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 13.01.2013, має відтиск круглої печатки з текстом «Україна * Приватне підприємство * Київська обл. * м. Васильків * «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ» Ідентифікаційний код 32277680 №2», який нанесений за допомогою рельєфного еластичного кліше та нанесений не печаткою ХФ ПП «СП Юстиція», а іншою печаткою (т. 2 а.с. 85-88).

- даними висновку експертизи № 466 від 25.09.2014 року, відповідно до якого, надані на дослідження акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27 лютого 2013 року та 28 лютого 2013 року, мають підпис від імені ОСОБА_13, який виконаний не ОСОБА_13, а іншою особою (т. 2 а.с. 17-19).

- даними висновку експертизи № 484 від 30.09.2014 року, згідно якого наданий на дослідження протокол № 11-01/378/13і про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 13.01.2013, мається підпис від імені ОСОБА_10, який виконаний ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 14-16)

- даними відповіді Комінтернівського відділу ДВС ХМУЮ № 9963/1429 від 21.07.2014, відповідно до якої, 27 лютого 2013 року та 28 лютого 2013 року працівниками Комінтернівського ВДВС ХМУЮ жодних актів про реалізацію предметів іпотеки в рамках виконання виконавчого напису № 762 від 19.08.2011, виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_42 про звернення стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_14 та виконавчого напису № 778 від 19.08.2011 виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_42 про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4, яка належить на праві власності ОСОБА_43 не складалися (т. 2 а.с. 30-31).

За ч. 2 ст. 190 КК, а саме за епізодом від 19 квітня 2013 року, по кв. АДРЕСА_3:

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 04.08.2014, згідно якого, ОСОБА_12, яка працює нотаріусом, з пред'явлених осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_7, який представився ОСОБА_10 при оформленні права власності на кв. АДРЕСА_3, 13 квітня 2013 року (т. 2 а.с. 12-13).

- даними висновку експертизи № 285 від 22.08.2014 року, згідно якого, наданий на дослідження протокол № 11-01/378/13і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 13.01.2013, має відтиск круглої печатки з текстом «Україна * Приватне підприємство * Київська обл. * м. Васильків * «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ» Ідентифікаційний код 32277680 №2», який нанесений за допомогою рельєфного еластичного кліше та нанесений не печаткою ХФ ПП «СП Юстиція», а іншою печаткою (т. 2 а.с. 85-88).

- даними висновку експертизи № 466 від 25.09.2014 року, відповідно до якого, надані на дослідження акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27 лютого 2013 року та 28 лютого 2013 року, мають підпис від імені ОСОБА_13, який виконаний не ОСОБА_13, а іншою особою (т. 2 а.с. 17-19).

- даними висновку експертизи № 484 від 30.09.2014 року, згідно якого наданий на дослідження протокол № 11-01/378/13і про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 13.01.2013, мається підпис від імені ОСОБА_10, який виконаний ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 14-16)

- даними відповіді Комінтернівського відділу ДВС ХМУЮ № 9963/1429 від 21.07.2014, відповідно до якої, 27 лютого 2013 року та 28 лютого 2013 року працівниками Комінтернівського ВДВС ХМУЮ жодних актів про реалізацію предметів іпотеки в рамках виконання виконавчого напису № 762 від 19.08.2011, виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_42 про звернення стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_14 та виконавчого напису № 778 від 19.08.2011 виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_42 про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4, яка належить на праві власності ОСОБА_43 не складалися (т. 2 а.с. 30-31).

За ч. 2 ст. 190 КК а саме за епізодом від 30 квітня 2013 року, по кв. АДРЕСА_3:

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 01.07.2014, відповідно до якого, ОСОБА_44, яка є сестрою потерпілої ОСОБА_17, з пред'явлених осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_7, який представився ОСОБА_10 при продажі її сестрі кв. АДРЕСА_3, 13 квітня 2013 року (т. 2 а.с. 26-27)

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 14.07.2014, згідно якого, ОСОБА_45, яка мешкає в буд. АДРЕСА_3, з пред'явлених осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_7, який представився власником кв. АДРЕСА_3 (т. 2 а.с. 24-25).

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18.10.2014, відповідно до якого ОСОБА_7, показав кв. АДРЕСА_3, на яку він оформлював документи які посвідчують право власності та в подальшому продавав від імені ОСОБА_10 потерпілій ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 32-37).

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 11.07.2014, згідно якого, ОСОБА_46, який працює оцінювачем нерухомого майна, з пред'явлених осіб зображених на фотознімках впізнав ОСОБА_7, який приходив отримувати оцінюючий звіт на квартиру, який замовляла жінка на ім'я ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 28-29).

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 04.08.2014, відповідно до якого, ОСОБА_41, яка працює помічником нотаріуса ОСОБА_12, з пред'явлених осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_7, який представився ОСОБА_10 при оформленні права власності на кв. АДРЕСА_3, 13 квітня 2013 року (т. 2 а.с. 10-11).

- даними відповіді Комінтернівського відділу ДВС ХМУЮ № 9963/1429 від 21.07.2014, згідно якої, 27 лютого 2013 року та 28 лютого 2013 року працівниками Комінтернівського ВДВС ХМУЮ жодних актів про реалізацію предметів іпотеки в рамках виконання виконавчого напису № 762 від 19.08.2011, виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_42 про звернення стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_14 та виконавчого напису № 778 від 19.08.2011 виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_42 про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4, яка належить на праві власності ОСОБА_43 не складалися (т. 2 а.с. 30-31).

За ч. 4 ст. 358 КК України а саме за епізодом від 15 травня 2013 року, по кв. АДРЕСА_4:

- даними висновку експертизи № 285 від 22.08.2014 року, відповідно до якого, наданий на дослідження протокол № 11-01/378/13і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 13.01.2013, має відтиск круглої печатки з текстом «Україна * Приватне підприємство * Київська обл. * м. Васильків * «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ» Ідентифікаційний код 32277680 №2», який нанесений за допомогою рельєфного еластичного кліше та нанесений не печаткою ХФ ПП «СП Юстиція», а іншою печаткою (т. 2 а.с. 85-88).

- даними висновку експертизи № 466 від 25.09.2014 року, згідно якого, надані на дослідження акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27 лютого 2013 року та 28 лютого 2013 року, мають підпис від імені ОСОБА_13, який виконаний не ОСОБА_13, а іншою особою (т. 2 а.с. 17-19).

- даними висновку експертизи № 484 від 30.09.2014 року, відповідно до якого, наданий на дослідження протокол № 11-01/378/13і про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 13.01.2013, мається підпис від імені ОСОБА_10, який виконаний ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 14-16)

- копією паспорта на ім'я ОСОБА_10 серії НОМЕР_1 виданого Пісочинським ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області 07 листопада 2000 року, в якому вклеєна фотокартка ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 7-8).

За ч. 3 ст. 190 КК а саме за епізодом від 30 травня 2013 року, по кв. АДРЕСА_4:

- даними висновку експертизи № 285 від 22.08.2014 року, відповідно до якого, наданий на дослідження протокол № 11-01/378/13і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 13.01.2013, має відтиск круглої печатки з текстом «Україна * Приватне підприємство * Київська обл. * м. Васильків * «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ» Ідентифікаційний код 32277680 №2», який нанесений за допомогою рельєфного еластичного кліше та нанесений не печаткою ХФ ПП «СП Юстиція», а іншою печаткою (т. 2 а.с. 85-88).

- даними висновку експертизи № 466 від 25.09.2014 року, згідно якого, надані на дослідження акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27 лютого 2013 року та 28 лютого 2013 року, мають підпис від імені ОСОБА_13, який виконаний не ОСОБА_13, а іншою особою (т. 2 а.с. 17-19).

- даними висновку експертизи № 484 від 30.09.2014 року, відповідно до яких, наданий на дослідження протокол № 11-01/378/13і про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 13.01.2013, мається підпис від імені ОСОБА_10, який виконаний ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 14-16).

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 11.07.2014, згідно якого, ОСОБА_46, який працює оцінювачем нерухомого майна, з пред'явлених осіб зображених на фотознімках впізнав ОСОБА_7, який приходив отримувати оцінюючий звіт на квартиру, який замовляла жінка на ім'я ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 28-29).

- даними відповіді Комінтернівського відділу ДВС ХМУЮ № 9963/1429 від 21.07.2014, згідно якої, 27 лютого 2013 року та 28 лютого 2013 року працівниками Комінтернівського ВДВС ХМУЮ жодних актів про реалізацію предметів іпотеки в рамках виконання виконавчого напису № 762 від 19.08.2011, виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_42 про звернення стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_14 та виконавчого напису № 778 від 19.08.2011 виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_42 про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4, яка належить на праві власності ОСОБА_43 не складалися (т. 2 а.с. 30-31).

За ч. 4 ст. 358 КК а саме за епізодом від 17 вересня 2013 року, по кв. АДРЕСА_8:

- даними висновку експертизи № 255 від 31.07.2014 року, відповідно якого, наданий на дослідження договір купівлі - продажу № 3-799 від 13.12.1999, має підпис від імені ОСОБА_23 в графі «Продавець», який виконаний не ОСОБА_23, а іншою особою (т. 2 а.с. 41-43).

- даними висновку експертизи № 483 від 30.09.2014 року, згідно якого, наданий на дослідження договір купівлі - продажу № 3-799 від 13.12.1999, має підпис від імені ОСОБА_10, який виконаний ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 38-40)

- копією паспорта на ім'я ОСОБА_10 серії НОМЕР_1 виданого Пісочинським ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області 07 листопада 2000 року, в якому вклеєна фотокартка ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 7-8).

За ч. 2 ст. 190 КК, а саме за епізодом від 17 вересня 2013 року, по кв. АДРЕСА_8:

- даними висновку експертизи № 255 від 31.07.2014 року, відповідно до якого, наданий на дослідження договір купівлі - продажу № 3-799 від 13.12.1999, має підпис від імені ОСОБА_23 в графі «Продавець», який виконаний не ОСОБА_23, а іншою особою (т. 2 а.с. 41-43).

- даними висновку експертизи № 483 від 30.09.2014 року, згідно якого, наданий на дослідження договір купівлі - продажу № 3-799 від 13.12.1999, має підпис від імені ОСОБА_10, який виконаний ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 38-40)

За ч. 3 ст. 190 КК, а саме за епізодом від 26 вересня 2013 року, по кв. АДРЕСА_8:

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18.10.2014, відповідно до якого, ОСОБА_7, показав кв. АДРЕСА_8, яку він продав ОСОБА_26, який в подальшому продав її ОСОБА_30 (т. 2 а.с. 32-37)

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 11.07.2014, згідно якого ОСОБА_46, який працює оцінювачем нерухомого майна, з пред'явлених осіб зображених на фотознімках впізнав ОСОБА_7, який приходив отримувати оцінюючий звіт на квартиру, який замовляла жінка на ім'я ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 28-29).

- даними висновку експерта № 255 від 31.07.2014 року, відповідно до якого, наданий на дослідження договір купівлі - продажу № 3-799 від 13.12.1999, має підпис від імені ОСОБА_23 в графі «Продавець», який виконаний не ОСОБА_23, а іншою особою (т. 2 а.с. 41-43).

- даними висновку експерта № 483 від 30.09.2014 року, згідно якого, наданий на дослідження договір купівлі - продажу № 3-799 від 13.12.1999, має підпис від імені ОСОБА_10, який виконаний ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 38-40).

Ст. 8 Конституції України передбачено, що в України визнається та діє принцип верховенства права.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

У своїх рішеннях «Кобець проти України» та «Ісмаілов проти України» Європейський суд зазначив, що «оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою». ( рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року та від 27 листопада 2008 року відповідно).

Оцінивши приведені докази відповідно до ст. 94 КПК України, суд вважає, що досліджені судом докази, не викликають сумнівів у їх достовірності, є належними, оскільки підтверджують факт та обставини вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) ОСОБА_7, є допустимими, так як отримані у порядку, визначеному КПК України, не суперечать один одному, є послідовними, взаємопов'язаними між собою, достатніми та повністю підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження відносно ОСОБА_7, в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, суд дійшов до переконання, що винуватість ОСОБА_7 «поза розумним сумнівом» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду і його дії слід кваліфікувати за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України, як пособництво у підробці офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою подальшого використання його як підроблювачем, так і іншою особою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, за ч.2 ст. 190 КК України, як придбання права на майно шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілим, за ч.3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Ст. 49 ч.1 п. 2 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України закріплює, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Ст. 284 ч.2 п. 1 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку з звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Як встановлено судом, кримінальні правопорушення (злочини), передбачене ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_7 вчинені останнім у 2013 році. Таким чином, станом на день постановлення вироку сплило три роки та п'ять років з дня вчинення ОСОБА_7 даних кримінальних правопорушень.

Обставини, передбачені ч.2,3,5 ст. 49 КК України - відсутні.

Таким чином, враховуючи відсутність клопотань про закриття кримінального провадження з вищевказаних підстав та відсутності заяви про це від ОСОБА_7 суд повинен постановити обвинувальний вирок, призначити покарання та звільнити від покарання на підставі статей 12, 49, ч. 5 ст. 74 КК України, а тому суд вважає необхідним в цій частині обвинувачення визнати ОСОБА_7 винним за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та звільнити його від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 12, 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

При призначенні ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України, суд виходить з наступного.

Ст. 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з викладеного та керуючись загальними засадами призначення покарання, встановленими ст. 65 КК України, суд враховує, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення ( злочини), які, відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжкими, ОСОБА_7 є особою раніше не судимою, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 є щире каяття та наявність на утриманні малолітньої дитини - дочки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_7 у справі відсутні.

Сукупність зазначених обставин, дає підстави суду вважати, що ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Водночас, враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень ( злочинів), характеристику його особи, наявність обставин, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим прийняти рішення про звільнення його від відбування з випробуванням, оскільки його можливо виправити без відбування покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів, суд керується ч.1 ст. 70 КК України, обираючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_27 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 543690 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, тобто у розмірі вартості квартири за адресою: АДРЕСА_8, яка була ОСОБА_27 сплачена у результаті договору купівлі-продажу визнаного у подальшому недійсним. При цьому суд зазначає, що ОСОБА_7, як особа, яка діяла за попередньою змовою групою осіб у разі повного відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_27 має права зворотної ( регрессної) вимоги до іншої винної особи у порядку ст.ст. 1190, 1191 ЦК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_27 про відшкодування ОСОБА_7 моральної шкоди у сумі 100000 грн. також підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про відшкодування моральної(немайнової шкоди від 31 березня 1995 року № 4 - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом встановлено та доведено у повному обсязі зібраними у кримінальному проваджені доказами вину ОСОБА_7 у скоєних кримінальних правопорушеннях і між його неправомірними діями та наслідками встановлений причинний зв'язок, а тому з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_27 слід стягнути моральну шкоду.

Виходячи з принципів виваженості, розумності та справедливості, врахувавши всі моральні страждання, які перенесла потерпіла. Зокрема, суд враховує порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілої, втрату грошових коштів внаслідок визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, що призвело до погіршення матеріального стану потерпілої та вважає необхідним стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_27 моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Підстави для застосування ст. ст.96-1, 96-2 КК України - відсутні.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у виді витрат на залучення експерта, які відповідно до довідки № 218 від 30.05.2016 року складають 1759 грн. 20 коп., згідно ст. 122 КПК України стягнути ОСОБА_7 на користь держави ( а.с.48 т.3)

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

За ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки

За ч.3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років

Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає наступні обов'язки, передбачені ст. 76 ч.1 п.п.1, 2 КК України, а саме:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України у призначити йому покарання у виді 1 ( одного) року обмеження волі.

На підставі ст. ст. 12, 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 358 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 358 КК України у призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст. ст. 12, 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного за ч.4 ст. 358 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_27 матеріальну шкоду у сумі 543690 грн. ( п'ятсот сорок три тисячі шістсот дев'яносто грн.).

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_27 моральну шкоду у сумі 100000 грн. ( сто тисяч грн.).

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 1759, 20 грн. ( одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять грн. 20 коп.).

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя - С .А.Ариничева