Вирок № 73890997, 10.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6532/17

Провадження №1-кп/639/168/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Крбеян К.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Макарова О.Г.,

захисника - адвоката Коросташевського П.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220500001664 від 13.08.2017 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

-16.11.2017 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12.08.2017 року близько 12 год. 15 хв. ОСОБА_2 перебував поряд із будівлею відділення «Нової пошти», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 92, де побачив біля входу залишений без нагляду велосипед «GUDEREIT Trekking», належний раніше йому незнайомому ОСОБА_3

Саме в той час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на таємне викрадення вказаного велосипеда.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 підійшов до вказаного велосипеда та, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігає і не зможе завадити доведенню його злочинного умислу до кінця, шляхом вільного доступу заволодів вказаним велосипедом.

Після цього, ОСОБА_2, звернувши на свою користь викрадений велосипед, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

В результаті злочинного діяння ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 5700 гривень, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №20855-20859 від 30.10.2017 року.

Крім цього, 17.09.2017 року приблизно о 16 годині 40 хвилин ОСОБА_2 знаходився поблизу багатоповерхового будинку №24 по вул. Селянській м. Харкова, де помітив раніше йому незнайомого ОСОБА_4, у якого в руках був мобільний телефон.

Саме в той час у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення поміченого ним телефону, належного ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, ОСОБА_2, спочатку підійшов до нічого не підозрюючого ОСОБА_4, та, відчуваючи безкарність за раніше вчинену крадіжку, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, зненацька для останнього ривком вирвав у потерпілого мобільний телефон «Meizu M3 Note 16 Gb gray», який був в чохлі та на якому знаходилось захисне скло.

Після цього, ОСОБА_2, звернувши на свою користь відкрито викрадене майно, з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті злочинного діяння ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 3159 грн. 25 коп., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №20855-20859 від 30.10.2017 року.

Крім того, ОСОБА_2 28.09.2017 року в денний час, але не пізніше 13 години дня, перебував поблизу кімнати АДРЕСА_3, де проживає раніше йому незнайома ОСОБА_5

Саме в той час у нього виник злочинний умисел на вчинення крадіжки будь-якого майна з вказаної кімнати.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, скориставшись тим, що вхідні двері квартири були необачно залишені не замкненими на ключ, шляхом вільного доступу проник до вказаної кімнати, де біля вікна помітив системний блок «АCER» Aspire АХ 3400, яким і вирішив заволодіти. Потім ОСОБА_2, відчуваючи безкарність за раніше вчинені крадіжку чужого майна та грабіж, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігає і не зможе завадити доведенню його злочинного умислу до кінця, таємно заволодів вказаним системним блоком.

Після цього ОСОБА_2, звернувши на свою користь викрадений системний блок, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

В результаті злочинного діяння ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 2450 гривень, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №20855-20859 від 30.10.2017 року.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів за ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочинів, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення кримінальних правопорушень так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 надав показання, що в серпні 2017 року у денний час ним було вчинено крадіжку велосипеду, який знаходився поблизу приміщення відділення «Нова пошта», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 92. Він йшов по вулиці та побачив велосипед, потім впевнився, що його власника поряд не має та за його діями ніхто не спостерігає. Після цього він сів на велосипед та на ньому поїхав з цього місця. В подальшому викрадений велосипед продав за 600 гривень на пункт приймання металобрухту, який розташований поблизу Нового цирку, грошові кошти витратив на власні потреби.

Крім цього, 17.09.2017 році у денний час він знаходився поблизу будинку №24 по вул. Селянській у м. Харкові, де побачив раніше не знайомого хлопця, який стояв із мобільним телефоном. Далі він підійшов до цього хлопця та вихватив з його рук мобільний телефон «Meizu M3 Note», а потім із місця вчинення злочину втік. Викрадений мобільний телефон він продав раніше незнайомому хлопцю за 600 гривень, грошові кошти витратив на власний розсуд.

Також, у вересні 2017 року (точної дати не пам'ятає) він проходив по коридору гуртожитку, розташованого в будинку АДРЕСА_3, та знайшов ключі від однієї із кімнат. Після цього йому стало відомо, що ці ключі належать мешканці цього гуртожитку ОСОБА_5, яка проживає в кімнаті АДРЕСА_3. 28.09.2017 року в денний час він прийшов до вказаної кімнати, потім відчинив двері та із приміщення кімнати вчинив крадіжку системного блоку комп'ютера, який в подальшому продав невідомому чоловіку в «Дитячому світі».

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового засідання підтвердив, що вину у вчиненні інкримінованих злочинів він визнає добровільно, без фізичного чи психологічного примусу зі сторони працівників поліції, на стадії досудового розслідування за його участю проводився слідчий експеримент, під час якого на місці події він розповів про обставини вчинення цих злочинів.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєних злочинах та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Під час допиту у судовому засідання потерпілий ОСОБА_3 надав показання, що 12.08.2017 року за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 92, поблизу відділення «Нової пошти», було вчинено крадіжку належного йому велосипеда «GUDEREIT Trekking». Викрадене майно на даний час йому не повернуто. Потерпілий ОСОБА_3 підтримує у повному обсязі заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 8792 грн. Розмір матеріальних збитків він розраховував як вартість комплектуючих деталей велосипеда.

Допитана у судовому засідання законний представник потерпілого - ОСОБА_6 надала показання, що ОСОБА_4 є її неповнолітнім сином. 17.09.2017 року після 16 години син вийшов на вулицю, щоб погуляти. Через деякий час син зателефонував їй та розповів, що на вулиці раніше незнайомий хлопець вихватив у нього з рук мобільний телефон «Meizu M3» та втік у невідомому напрямку. Далі вона звернулась до відділу поліції із заявою про вчинення злочину. На даний час викрадений мобільний телефону їм не повернули, заявлений цивільний позов на суму 5049 грн. просить задовольнити у повному обсязі.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом потерпілого ОСОБА_3 та допитом законного представника ОСОБА_6, а також дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.

На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів та кваліфікує його дії:

- ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно;

- ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникнення до житла, вчинене повторно.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, неодружений, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, раніше судимий (к/п а.с.90-105).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Згідно статті 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вимогами ч.2 ст.65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочином середньої тяжкості та тяжкими злочинами, наявність пом'якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, його відношенні до скоєних злочинів, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції, передбаченої ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України, яке є необхідним й достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі ч.1 ст.70 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, із застосуванням принципу повного поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Згідно роз'яснень, наданих в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судам кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив 3 (три) епізоди злочинів, два із яких за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України є тяжкими умисними злочинами, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який неодружений, офіційно не працевлаштований, на даний час шкода, спричинена внаслідок вчинення злочинів, потерпілим не відшкодована, тому суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливо без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим не має достатніх підстав для застосування у відношенні обвинуваченого вимог ст.75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням).

Згідно роз'яснень, наданих в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Таким чином, вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.11.2017 року відносно ОСОБА_2, за яким він засуджений за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, необхідно звернути до окремого виконання.

Цивільні позови потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 8792 грн., а також цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6 на суму 5049 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позовні вимоги в цій частині є документально підтвердженими та у повному обсязі визнаються обвинуваченим ОСОБА_2

В порядку ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

Речових доказів по кримінальному провадженню не має.

До набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 до відбування покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.11.2017 року, за яким ОСОБА_2 засуджений за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік - виконувати самостійно.

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, а саме: заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.

Після набрання вироком суду законної сили ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримати та через Державну установу «Харківська установа виконання покарань №27» направити до місць відбування покарання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведену судову товарознавчу експертизу на суму 495,00 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 00 коп.), перерахувавши їх на користь держави, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова (к/п а.с.61).

Цивільні позови потерпілого ОСОБА_3 та законного представника малолітнього потерпілого - ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої кримінальними правопорушеннями - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, матеріальну шкоду у розмірі 8792,00 грн. (вісім тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, в особі законного представника потерпілого - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, матеріальну шкоду у розмірі 5049,00 грн. (п'ять тисяч сорок дев'ять гривень 00 коп.).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило