Ухвала суду № 73888570, 10.05.2018, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1360/17

Провадження № 2/617/29/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Глоби М.М.,

при секретарі судового засідання – Борщ Л.В.,

за участю відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вовчанську Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, через свого представника ОСОБА_3 у жовтні 2017 року звернувся у суд із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 23.10.2011 року отримала в борг від ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 5000 доларів США зі строком повернення до 31.12.2014 року. В обумовлений борговою розпискою строк, борг повернутий не був.

28.11.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір про відступлення права вказаної вимоги.

28.08.2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого, окрім іншого, ОСОБА_5 відступив свої права кредитора по відношенню до ОСОБА_1 щодо виконання нею обов’язків, передбачених борговою розпискою, про що останній було 27.09.2017 року направлено відповідне повідомлення.

За час користування позикою ОСОБА_1 сплатила 4000 доларів США, а залишок основної частини боргу став дорівнювати 1000 доларів США, що згідно курсу обміну валют (станом на 12.06.2017 року) НБУ становило 26124 грн. 76 коп.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1002 грн. 05 коп., інфляційні витрати в розмірі 444 грн. 49 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 240 грн. 49 коп. та 3% річних від прострочених сум сплати за проценти в розмірі 4 грн. 27 коп.

До початку розгляду справи по суті, позивач збільшив позовні вимоги, зазначивши, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.06.2017 року стягнуто з ОСОБА_1 розмір основної заборгованості у сумі 26124 грн. 75 коп., проценти за користування грошовими коштами у сумі 76053 грн. 87 коп. та 3 % річних з простроченої суми в розмірі 3078 грн. 80 коп. станом на 12.06.2017 року, а всього 105257 грн. 43 коп. Просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь за період з 13.06.2017 року по 10.12.2017 року проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1619 грн. 53 коп., інфляційні витрати в розмірі 1044 грн. 99 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 388 грн. 69 коп. та 3% річних від прострочених сум сплати за проценти в розмірі 12 грн. 63 коп.

Ухвалою суду від 05.04.2018 року вказану цивільну справу об’єднано в одне провадження із цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за якою ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь за період з 11.12.2017 року по 27.03.2018 року проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1191 грн. 72 коп., інфляційні витрати в розмірі 1149 грн. 49 коп. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 229 грн. 78 коп.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп. 9 п. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов’язків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явились, сповіщались судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надали суду заяви про підтримання позовних вимог та розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач подала суду письмову заяву про зупинення провадження по справі, в якій вона посилається на необхідність зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Верховним Судом у справі № 641/4823/16-ц.

Суд, вислухавши відповідача та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до поданої відповідачем фотокопії ухвали Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 641/4823/16-ц було відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 12 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 07 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_6 про стягнення боргу

Суд враховує, що зупинення провадження із передбаченої заявою підстав є правом, а не обов’язком суду.

Згідно ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Справа не знаходить свого вирішення з жовтня 2017 року, в тому числі, через процесуальну поведінку відповідача, чим порушуються розумні строки її розгляду.

За таких умов подальше затягування розгляду справи не має достатніх правових підстав, тому оцінивши всі доводи, дослідивши подані на обґрунтування заяви докази, суд вважає, що достатніх правових і фактичних підстав для зупинення провадження у справі немає, а справа може бути вирішена без її зупинення, а тому вимоги заяви відповідача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 222, 252 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -