
Дата документу 10.05.2018 Справа № 554/1657/18
Провадження № 1-кс/554/4154/2018
УХВАЛА
Іменем України
10 травня 2018 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І.
при секретарі - Зайцевій Я.А.
за участю прокурора – Черчатий Є.О.
слідчого - Демідова І.М.
підозрюваного – ОСОБА_1
захисника – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого в ОВС відділу ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 16, кв. 27,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України,-
в с т а н о в и в:
10.05.2018 року слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що 23.01.2018 року СУ ГУНП в Полтавській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України №12018170000000088.
Під час досудового розслідування встановлено, що 19 лютого 2018 року, близько 15 години 35 хвилин, ОСОБА_1 в першому під’їзді будинку № 22 по вул. Панаса Мирного в м. Миргород Полтавської області, під час проведення працівниками поліції оперативної закупівлі, пов’язаної із виявленням факту незаконного збуту наркотичних засобів, діючі за попередньою змовою з ОСОБА_4 незаконно збув за 300 гривень громадянину під вигаданими біографічними даними: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, медичний шприц з рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № 408 від 21.02.2018 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – опій ацетильований. Маса опію ацетильованого, в перерахунку на суху речовину, становить 0,0747 г.
ОСОБА_5 того, 27 лютого 2018 року, близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Лугова, б. 58-а, під час проведення працівниками поліції оперативної закупівлі, пов’язаної із виявленням факту незаконного збуту наркотичних засобів, діючі повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, незаконно збули за 300 гривень громадянину під вигаданими біографічними даними: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 медичний шприц з рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № 505 від 02.03.2018 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – опій ацетильований. Маса опію ацетильованого, в перерахунку на суху речовину, становить 0,146 г.
За даним фактом 13.03.2018 року СУ ГУНП в Полтавській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України №12018170000000205.
14 березня 2018 року кримінальні провадження №12018170000000088 та №12018170000000205 об’єднані в одне провадження за номером 12018170000000088.
10.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Посилаючись на наявність ризиків, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню: під загрозою покарання та відсутності можливості бути від нього звільненим з випробуванням на підставі ст.75 КК України може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, які брали участь як поняті під час проведення оперативних закупок та обшуків, осіб які купували в нього наркотичні засоби, які в теперішній час встановлюються і свідчення яких в суді матимуть доказове значення; продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення та інші кримінальні правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий і прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити. Прокурор просив обрати заставу в максимальному розмірі, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити в його задоволенні та обрати запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Захисник просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту .
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
10.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України .
В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, в судовому засіданні доведено:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_5; проведеним 12.03.2018 року за участю свідка ОСОБА_5О, пред’явлення особи для впізнання особи за фотознімками; висновком судово-хімічної експертизи №408 від 21.02.2018 року; показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7; протоколами огляду грошових коштів, огляду покупця; висновком судово-хімічної експертизи №505 від 02.03.2018 року; показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9; протоколами огляду грошових коштів, огляду покупця, добровільної видачі складених 27.02.2018 року; показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1; протоколами розсекречених результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій – проведених 19.02.2018 року, 27.02.2018 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваного на виклики до відповідних органів; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення доказів; вчинити інше кримінальне правопорушення;
- жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.
Слідчий суддя, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров’я, відсутність міцних соціальних зв’язків, репутацію, майновий стан.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому суд не знаходить підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу враховуючи обставини справи та данні про особу підозрюваного.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Частинами 4,5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також що вказаний розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК Українипідозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, -
у х в а л и в :
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Полтавському слідчому ізоляторі на строк 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 10 травня 2018 року 17 год. 40 хв.
Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 09 липня 2018 року о 17. год. 40 хв.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити у межах 80 (вісімдесяти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО -26304855, МФО -820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава за ОСОБА_1, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент в продовж дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю Октябрського районного суду м. Полтави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя Октябрського
районного суду м.Полтави А.І. Троцька
Судове рішення № 73888129, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 10.05.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/1657/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: