Ухвала суду № 73887875, 24.04.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/728/18

Справа № 522/15352/16-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бондар В.Я.

при секретарі Грищук В.О.

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Одесі клопотання 3-х осіб на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю 3-х осіб Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСББ «Люстодрф 139/1» про скасування рішення ВК ОМР № 328 від 24.09.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду міста Одеси знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету ОМР за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог – Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету ОМР № 328 від 24.09.2015 року.

23 квітня 2018 року до канцелярії Приморського районного суду міста Одеси було подано клопотання від ОСОБА_4, ОСОБА_2 про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду мотивовану тим, що на думку заявників твердження позивача про те, що він дізнався про рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2015 року № 328, яким скасовано містобудівні умови та обмеження видані 27.11.2014 року після ознайомлення з матеріалами справи № 520/3156/16 за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_3 за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 не відповідають дійсності, оскільки зазначену копію Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2015 року № 328, разом з позовом було направлено на адресу ОСОБА_3

Окрім того, спірне рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради було предметом досліджень у наступних справах:

-№ 815/6834/15 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_3, за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, про зобов’язання знести за власний рахунок самочинно збудованої будівлі. Постановою Одеського окружного адміністративного суду міста Одеси від 29.01.2016 року позов задоволено та зобов’язано ОСОБА_3 знести за власний рахунок самочинно збудований будинок по вул.. Костанді, 127 у місті Одесі. Судове рішення по вказаній справі обґрунтовано, зокрема, і рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2015 року № 328. Заявники звертають увагу на те, що позовна заява у вказаній справі також містила посилання на рішення Виконавчого комітету ОМР від 24.09.2015 року, дану позовну заяву з додатками було направлено ДАБІ України ОСОБА_3 поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення, крім того ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2016 року у справі було відкрито провадження, копію даної ухвали ОСОБА_3 отримав особисто, що, на думку, заявників свідчить про те, що ОСОБА_3 отримав копію рішення Виконавчого комітету ОМР від 24.09.2015 року, ще наприкінці 2015 року.

-№ 520/3572/16-ц за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_3, 3 особа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про зобов’язання ОСОБА_3, знести об’єкт самочинного будівництва по вулиці Костанді. 127 у місті Одесі. Справа перебувала в провадженні Київського районного суду міста Одеси та рішенням від 10.01.2017 року позов було задоволено;

-№ 815/611/16 за позовом ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу від 04.09.2015 року № 64СК «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»;

-№ 520/17078/14-ц за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ТОВ «Будівельна компанія «Фамільний Дім», ОСОБА_3 про визнання будівництва об’єкта по вулиці Костанді, 127, в місті Одесі самочинним, зобов’язання привести земельну ділянку у попередній стан.

-№ 815/4673/15 за позовом ОСОБА_9 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 визнано неправомірним та скасовано наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 10.08.2015 року № 55 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт». У вказаній справі у судовому засіданні 01.12.2015 року представником Департаменту ДАБІ в Одеській області повідомлено, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2015 року № 328 скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул.. Костанді, 127, надані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 27.11.2014 року. В судовому засіданні був присутній представник ОСОБА_3 – ОСОБА_10. В цьому ж судовому засіданні заявниками було надано копію зазначеного рішення Виконавчого комітету для ознайомлення стороні та суду для долучення до матеріалів справи.

З вищенаведеного заявники роблять висновок про те, що позивачу було відомо про наявність оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради починаючи з 01.12.2015 року, а з відповідним позовом про скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2015 року № 328 він звернувся лише 22.08.2016 року, з пропуском звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1,2 статті 99 КАС України (чинної на дату звернення з позовом до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісчний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. Коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об’єктивно непереборними обставинами, і які пов’язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права звернення до суду в межах строку, визначеного статтею 99 КАС (в редакції, що діяла на момент звернення із позовом), то такий позов має бути залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на такі обставини.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №328 від 24.09.2015 року скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 127, надані управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради листом від 27.11.2014 року для будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну із знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд на підставі їх невідповідності вимогам чинного законодавства та проведення забудовником будівельних робіт, які не відповідають вихідним даним на проектування.

При зверненні з адміністративним позовом до Приморського районного суду міста Одеси 18.08.2016 року позивач – ОСОБА_3 зазначив, що про прийняте рішення йому стало відомо лише 05.08.2016 року в результаті ознайомлення з матеріалами цивільної справи №520/3156/16-ц, за позовом виконавчого комітету ОМР до ОСОБА_3 про знесення об’єкту самочинного будівництва, що знаходиться у провадженні Київського районного суду міста Одеси.

06.10.2016 року у судовому засіданні по справі № 522/15352/16-а представником виконавчого комітету Одеської міської ради було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду. Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 06.10.2016 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

08.02.2017 року у судовому зсіданні третьою особою ОСОБА_1 за вказаною адміністративною справою було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, зазначаючи, що позивачем подано позов з пропущенням строку на звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України (в редакції КАС України чинному на момент розгляду справи). За наслідком розгляду вказаного клопотання судом було постановлено Ухвалу, якою клопотання ОСОБА_1 було задоволено та закрито провадження по справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 08.02.2017 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

17.05.2017 року Одеським апеляційним адміністративним судом було розглянуто матеріали адміністративної справи № 522/15352/16-а та скасовано ухвалу приморського районного суду від 08.02.2017 року, мотивувавши своє рішення тим, що судом першої інстанції при постановленні зазначеної ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду грубо порушено права позивача на звернення до суду за захистом його прав, свобод та інтересів, передбачених ст. 2 КАС України, а також ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Суд бере до уваги, що питання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду встановленого ст. 99 КАС України (в редакції чинній на день звернення із позовом ОСОБА_3А.) вже розглядалось судом апеляційної інстанції та було вирішено Ухвалою від 17.05.2017 року.

А також враховуючи, висновки рішення Європейського суду з прав людини у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України», заява № 20347/03, рішення від 12.03.2009 року Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким гарантовано кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства"

( 980_086 ) (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57). Суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 242 243, 250 КАС України суд,

ПОСТАНОВЛЯЄ:

У задоволенні клопотання 3-х осіб на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Одеської міської ради відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом п‘ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.Я. Бондар

24.04.2018