Ухвала суду № 73887715, 08.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/475/18

Провадження № 1-кс/522/44/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого-судді Деруса А.В., при секретарі Брус Н.П., за участю прокурора Русу А.Л., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, зацікавленої особи ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні клопотання зацікавленої особи ОСОБА_4 про скасування арешту з майна по кримінальному провадження стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зацікавлена особа – ОСОБА_4 в судовому засіданні заявила клопотання про скасування арешту з майна, посилаючись на те, що 24 жовтня 2017 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси за результатами розгляду клопотання було накладено на автобус «Богдан А-09201», державний реєстраційний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, із правом вилучення його у власників, подальшого зберігання на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів СП № 1 (м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 89-а), із забороною відчуження та розпорядження до закінчення необхідних органу досудового розслідування експертних досліджень.

На цей час, всі призначені підчас досудового розслідування експертизи проведені, а обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 спрямовано до суду для розгляду по суті, у зв’язку з чим необхідність в подальшому застосуванні цього заходу відпала.

При цьому, на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоду автобус «Богдан А-09201», державний реєстраційний знак НОМЕР_1, використовувався на законних підставах ПАТ «ПІВНІЧТРАНС», вказаний транспортний засіб не належить ані особі, якій пред’явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (ОСОБА_3І.), ані ПАТ «ПІВНІЧТРАНС», з яким обвинувачений перебував у трудових відносинах, а за таких обставин, згідно з положеннями чинного законодавства України на цей автомобіль не може бути накладений арешт з метою відшкодування заподіяної потерпілому шкоди.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Потерпілий та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання.

Обвинувачений підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Розглянувши клопотання, вислухавши сторони, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У кримінальному провадженні потерпілим заявлено цивільний позов, тому суд вважає необхідним відмовити у скасуванні арешту за для забезпечення цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 131, 170, 174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання зацікавленої особи ОСОБА_4 про скасування арешту з майна по кримінальному провадження стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.В. Дерус

08.05.2018