Рішення № 73887456, 02.05.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1754/16-ц

провадження № 2/504/238/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2018смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі :

головуючого судді Доброва П.В.,

при секретарі Данько Т.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Комінтернівської районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, усунення від права на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.10.2010 року за реєстром № 1-971, видане державним нотаріусом Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, за яким ОСОБА_4 отримав у спадщину після смерті ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 житловою площею 40,8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами;визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.10.2010 року за реєстром № 1-974, видане державним нотаріусом Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, за яким ОСОБА_4 отримав у спадщину після смерті ОСОБА_5 земельну ділянку площею 7,2 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на землях Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області; усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1 житловою площею 40,8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5;визнати за ОСОБА_1 право власностіземельну ділянку площею 7,2 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на землях Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської областів порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5;визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1 житловою площею 40,8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила наступне. У лютому 2016 року помер її дядько - ОСОБА_4 Перед смертю він захворів, знаходився у безпорадному стані та оскільки інших родичів у нього не має, а відповідачі відмовились допомагати, вона домовилась про його госпіталізацію до лікарні, несла усі витрати на лікування, після смерті- витрати на поховання. Відповідачка ОСОБА_2, враховуючи витрати позивачки, відмовилась від спадщини на її користь. Вважає, що відповідач 2 ОСОБА_3, підлягає усуненню від спадкування за законом, оскільки відмовився від надання допомоги своєму дядькові - ОСОБА_4

Крім того, вважає, що отримання померлим ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 порушує її права на вступ до спадщини за заповітом, оскільки остання залишила на випадок своєї смерті заповіт від 06.08.2009 р., за умови його вступу в силу після смерті ОСОБА_4, яким заповідала позивачці житловий будинок в АДРЕСА_2 земельну ділянку (державний Акт НОМЕР_4 від 12.02.2004 р.) та збереження в Ощадбанку. Вважає, що ОСОБА_4 приховав від нотаріуса наявність заповіту ОСОБА_5, та вступив у спадщину за законом, встановивши факт проживання з ОСОБА_5 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на їх необґрунтованість, надуманість та не підтвердження жодними доказами.

Третя особа - Комінтернівська районна державна нотаріальна контора Одеської області не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.38)

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, відмовляє в задоволенні позову з наступних підстав.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4, який приходився рідним дядьком позивачці, помер ІНФОРМАЦІЯ_2. у віці 74 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5, актовий запис №150, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області 23.02.2016 р.

Щодо майна померлого Комінтернівською районною державною нотаріальною конторою 20.04.2016 р. відкрита спадкова справа № 115/2016, з матеріалів якої вбачається, що 20.04.2016 р. відповідач ОСОБА_3 звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим секретарем Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області 06.08.2009 року, яким заповідав земельну ділянку Державний Акт на право приватної власності на землю НОМЕР_6 від 12.02.2004 року, кошти згідно ощадним книжкам, зареєстрованим в Ощадбанку, Автомобіль ВАЗ № 2101 «Жигулі» паспорт № НОМЕР_1, автомобіль «Нива» № 2121 паспорт № НОМЕР_2.

28 квітня 2016 р. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулась позивачка (а.с.48).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 був спадкоємцем майна, яке залишилось після смерті його дружини, ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3. Після її смерті залишилось майно, що складалось з житлового будинку АДРЕСА_1 (свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.10.2010 р, реєстр № 1-971)земельної ділянки площею 7,20 га яка знаходиться на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області,(свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.10.2010 р, реєстр № 1-974 ) вклади, які зберігались у ВАТ «Державний ощадний банк України»(свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.10.2010 р, реєстр № 1-969 ).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.05.2010року, справа № 2-о-65/10р, встановлений факт проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу з жовтня 10963 року по ІНФОРМАЦІЯ_3.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 06.08.2009 року складено заповіт, посвідченим секретарем Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, яким вона заповіла позивачці ОСОБА_1 цілий житловий будинок з погосподарськими будівлями та присадибною земельною ділянкою, розташований в АДРЕСА_2, всі кошти згідно ощадним книжкам, зареєстрованим в Ощадбанку, земельну ділянку, згідно державного Акта на право приватної власності на землю /пай/ НОМЕР_4 від 12.02.2004 р. Також заповіт містить певну умову, а саме право спадщини по заповіту вступає в силу після смерті чоловіка ОСОБА_5 -ОСОБА_4, 1941 року народження, з яким, як зазначено, вона прожила все життя, як подружжя, вели разом спільне господарство, на спільні кошти будували житло.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява до Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 15.07.2016 року, якою відповідачка ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини на користь позивачки ОСОБА_1 ( а. с.53).

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивачки, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 та 1220 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) та здійснюється за заповітом, або за законом та відкривається внаслідок смерті цієї особи.

Пунктом 5 ст. 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, поданих судом у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", правило ч. 5 ст. 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Виходячи з вищевикладеного, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.12,ст.81 ЦПК, України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ні позивачем ні її представником не надано переконливих доказів того, що відповідач ОСОБА_3 свідомо ухилявся від надання допомоги спадкодавцю та спадкодавець потребував допомоги саме відповідача. Не наведено таких беззаперечних і достовірних доказів і в поясненнях свідків з боку позивачки,які у своїй сукупності та взаємозв'язку безспірно не підтверджують факт умисного ухилення відповідача від обов'язку надання спадкодавцеві допомоги.

З пояснень представника відповідача, серед іншого, вбачається, що останній не зміг приїхати до хворого ОСОБА_4 через складні погодні умови, однак до цього завжди надавав йому допомогу та піклувався.

Свідок з боку відповідача, а саме ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що відповідач допомагав своєму дядькові, постійно возив дрова, олію, відносини у них були нормальні.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що у відповідача були дружні стосунки зі спадкодавцем ОСОБА_4, він приїжджав до останнього, привозив дрова. Позивачку ж навпаки, не хтів бачити, не хтів з нею їхати до лікарні. Тривалий час племінниця не їздила до дядька.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачкою не доведено обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, тому позовні вимоги в частині усунення ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України в судовому порядку вирішується питання про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 27 постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Вказаних підстав визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, за яким ОСОБА_4 отримав у спадщину після смерті ОСОБА_5 судом не встановлено.

Згідно статті 1242 ЦК України заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо). Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства. Особа, призначена у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.

Як вбачається із заповіту ОСОБА_5, він містить певну умову, а саме право спадщини по заповіту вступає в силу після смерті її чоловіка -ОСОБА_4

Таким чином, суд вважає, що позивачка як спадкоємниця за заповітом ОСОБА_5 має реалізувати своє право на спадкування майна після смерті ОСОБА_4

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки в матеріалах справи не міститься відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, позов у цій частині також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.3, 215, 203, 1233, 1234, 1235, 1241, 1243, 1245, 1247, 1248, 1251, 1252, 1253, 1257, 1307 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п.п. 9, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Комінтернівської районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, усунення від права на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області у відповідності до ст.355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Добров П.В.