Рішення № 73887354, 04.05.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1425/18

Провадження № 2/500/1778/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Сирбу Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарським будівлями, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, село Матроска, вул. Мирна, 61, свої вимоги мотивує тим, що вищевказаний житловий будинок належить ОСОБА_2. 12.01.2017 року ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить житловий будинок з надвірними спорудами та господарським будівлями, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, село Матроска, вул. Мирна, 61.26.11.2014 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно умов якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і в загалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом вона матиме право, заповіла – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач прийняла спадщину шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено, у зв’язку із відсутністю необхідних документів для проведення реєстрації права власності на підставі п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій, п. 1, підп. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Позивач в судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить житловий будинок з надвірними спорудами та господарським будівлями, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, село Матроска, вул. Мирна, 61, що підтверджено довідкою № 473 від 02.04.18 року, наданої комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» та довідкою № 02/11-125 від 02.02.2018 року, наданою Матроською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 477186 від 17.01.2017 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 померла 12.01.2017 року.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить житловий будинок з надвірними спорудами та господарським будівлями, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, село Матроска, вул. Мирна, 61.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 26.11.2014 року секретарем Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 86, ОСОБА_2, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і в загалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом вона матиме право, заповіла – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 50850042 від 0802.2018 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_4, заповіт ОСОБА_2 від 26.11.2014 року, зареєстрований за № 86 не змінювався та не скасовувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України – малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, село Матроска, вул. Мирна, 61, що підтверджено довідкою № 02/11-125 від 02.02.2018 року, наданою Матроською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_4 від 08.02.2018 року за № 48/02-14 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку із відсутністю необхідних документів для проведення реєстрації права власності на підставі п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій, п. 1, підп. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв’язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1241, 1268, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 майно (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23206394, місцезнаходження: 68664, Одеська область, Ізмаїльський район, село Матроска, вул. Пушкіна, 32-а) про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2)в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2, померлої 12.01.2017 року, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарським будівлями, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, село Матроска, вул. Мирна, 61.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2018 року.

Суддя: ОСОБА_5