Вирок № 73886726, 07.05.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/224/2018

Справа № 428/4484/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Луганського В.І.,

при секретарі - Голуб Т.М.,

за участю прокурора - Єлісєєвої М.Я.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Гаврилюка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сумгаїт, Азербайджан, громадянин України, має середню освіту, одружений, не працює, має ІІ групу інвалідності, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

- 28.04.1999 року Свердловським міським судом Луганської області за ч. 2 ст.141, ч. 2 ст.229-6, ст.42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з конфіскацією майна;

- 31.05.2002 року Свердловським міським судом Луганської області за ст.15 ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, відповідно до ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Свердловського міського суду Луганської області від 28.04.1999 року, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- 23.01.2006 року Ровеньківським міським судом Луганської області за ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. Згідно ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Свердловського міського суду Луганської області від 03.05.2002 року, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців. Постановою Апеляційного суду Луганської області від 28.04.2006 року вирок скасовано. 30.08.2006 року засуджений Ровеньківським міським судом Луганської області за ч.2 ст.309 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, відповідно до ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Свердловського міського суду від 31.05.2002 року, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці, згідно ч.2 ст.84 КК України звільнений від покарання у залі суду за хворобою;

- 19.12.2007 року Свердловським міським судом Луганської області за ч.2 ст. 307, ч.2 ст.309, ст. 69,70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. Звільнений 27.10.2009 року з Алчевської ВК Луганської області умовно-достроково на невідбутий термін покарання строком 10 (десять) місяців 25 (двадцять п'ять) днів;

- 25.06.2011 року Свердловським міським судом Луганської області за ч.3 ст.307 ч.2 ст.311, ч.1 ст.70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна. Ухвалою Суворівського районного суду м. Херсон від 28.01.2016 року вирок переглянуто, відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього тримання під вартою 6 (шість) місяців 3 (три) дні. Звільнений 11.08.2017 року з Херсонської ВК умовно-достроково на невідбутий термін покарання строком 11(одинадцять) місяців 22 (двадцять два) дні;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2018 року у денний час доби ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, повторно, знайшовши під лавкою біля під'їзду будинку №17 по вул. Маяковського м. Сєвєродонецька градуйований медичний шприц об'ємом 5 мл., заповнений речовиною коричневого кольору, схожою на наркотичний засіб - опій, об'ємом приблизно 1 мл., зберігав його у кишені одягненої на ньому куртки для подальшого особистого вживання, та який в нього був вилучений 02.03.2018 року у період часу з 14.25 годин до 14.45 годин працівниками поліції в ході огляду місця події біля під'їзду №2 будинку №17 по вул. Маяковського м. Сєвєродонецька Луганської області.

Згідно висновку експерта № 19/113/8-2/212е від 09.11.2017 року рідина у медичному шприці та у пластиковому флаконі містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, ацетильований опій, загальною масою у перерахунку на суху речовину 0,04 грама.

Обвинувачений ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, свою вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, не відмовився від дачі показів суду.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Від учасників процесу та обвинуваченого особисто, отримана позитивна відповідь про правильне розуміння вказаних позицій і їх добровільність.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що в обвинувальному акті всі обставини скоєного ним злочину вказані правильно. Фактичні обставини й докази, які зібрані по кримінальному провадженню, він не оспорює. Наркотичні засоби дійсно знайшов і зберігав без мети збуту для власного вживання. У скоєному щиро розкаюється, просить суд не карати його суворо та не позбавляти свободи.

Окрім визнання обвинуваченим своєї вини в повному обсязі, його провина підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження і не оспорюються обвинуваченим та відповідно не досліджувались в судовому засіданні. Судом досліджено матеріали, які характеризують особу ОСОБА_1

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною та його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.307 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, що віднесений законом до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів та кримінальне правопорушення вчинив у період умовно-дострокового звільнення від покарання, або невідбутого покарання у вигляді 11 місяців 22 дні, стан здоров'я ОСОБА_1, який є інвалідом ІІ групи, та з 15.11.2017 року по теперішній час перебуває на стаціонарному лікуванні у Луганському обласному протитуберкульозному диспансері, відомостей суду про неможливість тримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі або відбування покарання у місцях позбавлення волі, суду ні стороною захисту ні обвинувачення не надано, суспільно корисною працею ОСОБА_1 не займається, не навчається, вину визнав та щиро розкаявся.

Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно із ст.67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи з приведених вище обставин, позиції державного обвинувача у судовому процесі та сторони захисту, особи обвинуваченого ОСОБА_1 та його відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання за ч.2 ст.309 КК України у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що даного покарання буде достатньо і воно є необхідним для його виправлення та перевиховання, попередження нових правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України обвинуваченому призначається покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частину покарання за вироком Свердловського міського суду Луганської області від 25.06.2011 року.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Цивільний позов у справі не заявлено. Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до вимог ст. 124 КПК України, а доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч.3. ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Свердловського міського суду Луганської області від 25.06.2011 року та остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведену експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів в розмірі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Речові докази, а саме наркотичний засіб, обіг якого заборонено, ацетильований опій, загальна маса якого у перерахунку на суху речовину склала 0,04 грама - знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: В. І. Луганський