Постанова № 73886095, 02.05.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2658/18

Провадження №3/428/738/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря Рочевої М.О.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції в Луганській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчення водія ВВТ 256058 від 04.09.2013 року ВРЕР м. Сєвєродонецька, який працює торговим представником, проживає за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2018 року о 00 годині 40 хвилин в м. Сєвєродонецьку по вул. Сметаніна, біля буд. 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводився в Багатопрофільній лікарні м. Сєвєродонецька за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 2-б лікарем ОСОБА_3, висновок № 205.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 10.03.2018 року приблизно о 00 годині 40 хвилин, він керував транспортним засобом - Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності та був зупинений працівниками патрульної поліції. Причиною зупинки було те, що він проігнорував вимоги дорожнього знаку «проїзд без зупинки заборонено», чим порушив ПДР України. Внаслідок чого, у відношенні нього винесено постанову по вчинення адміністративного правопорушення за ст. 122-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу, який ним було сплачено. Під час спілкування працівники поліції йому повідомили, що у них виникла підозра щодо його перебування у стані алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, проте він відмовився. Після чого працівники поліції йому запропонували пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, на що він погодився. Працівники поліції доставили його в лікарню, де жінка, яка була одягнута у формений одяг лікаря, провела його огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння. Він не питав хто це був, оскільки розгубився та був наляканий. Вищевказана жінка запропонувала йому продути «Драгер», при цьому йому не показували результат. Через 20 хвилин, він знову продув «Драгер», проте результати йому знову не показали. Він не просив показати йому результат тесту, оскільки був розгублений. При цьому, йому ніхто не погрожував. Після чого, жінка – напевно лікар, заповнювала якісь документи, може це був висновок, копію якого йому було вручено, але він не пам'ятає, що саме він отримав. Потім працівниками поліції у відношенні нього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому він розписався. В той день у нього вилучили посвідчення водія та видали тимчасове посвідчення. Він був відсторонений від керування транспортним засобом та того дня за кермо більше не сідав. 09.03.2018 року ввечері він вживав безалкогольне пиво, про що він повідомляв у лікарні. Йому не відомо, чому в акті лікар не написав, що він вживав безалкогольне пиво. Того дня він пропонував працівникам поліції неправомірну вигоду, на підставі чого у відношенні нього було порушено кримінальне провадження за ст. 369 КК України. Між ним та прокурором було укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої він погодився на призначення йому покарання у вигляді штрафу. Просив закрити провадження у даній адміністративній справі за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_2 до суду надав письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи, та пояснив, що в медичній установі огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою алкотестеру «Драгер», проте в акті медичного огляду не зазначено модель пристрою, його серійний номер, дати проведення перевірки, порядковий номер проведеного тесту. Крім того, пристрій алкотестер «Драгер», не є вимірювальною технікою в розумінні Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і який дозволено використовувати медичними установами, а є спеціальним технічним засобом, який дозволено використовувати лише підрозділами поліції для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Проте, в порушення вимог вищевказаної інструкції в медичній установі, огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився без проведення огляду і відібрання біологічних зразків. Також, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння було проведено за допомогою технічного засобу не дозволеного МОЗ та Держстандартом і такий результат тесту не може вважатися допустимим доказом. Тоді як інші докази в матеріалах справи відсутні. Копії свідоцтва про державну реєстрацію, а також сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки, надані на запит суду КУ СМБЛ, не можуть бути прийняті судом як належний доказ, оскільки вказані документи втратили чинність, а свідоцтво про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки видане ДП «Луганськстандартметрологія», проте, на його думку, вказана установа не має повноважень на видачу подібних свідоцтв. В медичному закладі ОСОБА_1 не показали результат тесту, проведеного на пристрої «Драгер», в зв'язку з чим, порушено процедуру огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння. Просив суд закрити провадження у даній адміністративній справі за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Інспектор 2 роти УПП в Луганській області сержант поліції ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 10.03.2018 року, приблизно о 00 годині 40 хвилин він в складі екіпажу патрульної поліції здійснював патрулювання в м. Сєвєродонецьку, та рухався по пр. Центральному. Під час руху, вони побачили транспортний засіб - Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, який проігнорував вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено». В подальшому ними було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб, після чого був увімкнений сигнал сирени та проблискові маячки синього та червоного кольору, проте водій довгий час не зупинявся. Їм вдалося зупинити водія, як пізніше було встановлено – ОСОБА_1, лише на вул. Сметаніна. Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте водій відмовився. Після чого водію було запропоновано пройти медичний огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, на що він погодився. ОСОБА_1 було доставлено до лікарні, де лікарем було проведено його медичний огляд та встановлено перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння. Після чого у відношенні нього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. Того дня Парій пропонував їм неправомірну вигоду, за не складення відносно нього адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП, з цього приводу ними було викликано слідчо-оперативну групу. Він був присутній під час проведення медичного огляду Парія в лікарні, чи показували останньому результат тесту, він не пам'ятає.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, інспектора Мельника М.І. дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов’язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 ОСОБА_5 про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ОСОБА_5) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 244866 від 10.03.2018 року, 10.03.2018 року о 00 годині 40 хвилин в м. Сєвєродонецьку по вул. Сметаніна, біля буд. 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводився в Багатопрофільній лікарні м. Сєвєродонецька за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 2-б лікарем ОСОБА_3, висновок № 205.

В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечень з приводу огляду саме в медичному закладі, а не на місці зупинки його транспортного засобу, не надавав. З чого слідує, що огляд водія ОСОБА_1 в медичному закладі проведено за його згоди, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та його поясненнями, наданими в судовому засіданні.

Як вбачається з акту медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння № 206 від 10.03.2018 року, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 було проведено 10.03.2018 року о 01 годині 05 хвилин лікарем ОСОБА_6, за допомогою ALCOTEST, двічі, з проміжком в 20 хвилин, для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, результати якого показав - 0,57 ‰ та 0,68 ‰. Крім того, в медичному закладі ОСОБА_1 пояснив, що «годину тому випив 0,5 пива», що вказано у відповідній графі вищевказаного акту. В акті висновок за результатами огляду: алкогольне сп'яніння.

Висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 міститься в матеріалах провадження та виданий на підставі акту медичного огляду ОСОБА_1 № 206 від 10.03.2018 року.

Таким чином, огляд на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 проведено відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, про що складено необхідні медичні документи.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин зупинення 10.03.2018 року працівниками поліції транспортного засобу Daewoo Lanos, під керуванням водія ОСОБА_1 та складення щодо нього протоколу про адміністративні правопорушення. Так, з відеозапису вбачається, що на пропозицію працівника поліції пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці ОСОБА_1 відмовився, при цьому почав пропонувати працівникам поліції неправомірну вигоду. Потім ОСОБА_1 повідомив, що випив пиво та погодився пройти медичний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, куди він був доставлений працівниками патрульної поліції.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1, вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9 «а» ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 медичний огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а оскільки останній відмовився від проходження такого огляду ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння у найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на проведення такого огляду, що відповідає вимогам п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, на що ОСОБА_1 погодився та пройшов відповідний медичний огляд, яким було встановлено перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9, та відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Вимоги ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не можуть бути задоволеними, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

У своїх доводах захисник ОСОБА_2 посилається на те, що прилад, яким було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 Drager Alcotest не дозволено до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, відтак висновки такого приладу вважаються недійсними, а покази приладу не можна вважати належним доказом.

Проте суд вважає вищевказані посилання безпідставними з огляду на наступне.

Так, згідно відповіді на запит головного лікаря КУ СМБЛ ОСОБА_7 від 20.04.2018 року № 883, 10.03.2018 року ОСОБА_1 був обстежений Drager Alcotest 6510.

Згідно ч.3 чинного наказу МВС України від 01 березня 2010 року №33, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2010 року за №262/17557, до переліку спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння серед інших відноситься газоаналізатор «Alcotest 6510».

Відповідно до «Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09 листопада 2004 року №1497, ввезення на митну територію, реалізація та застосування в Україні медичних виробів дозволяється тільки після їх державної реєстрації. Таким чином, на момент продажу та введення у експлуатацію будь-який медичний виріб повинен мати чинне Свідоцтво про державну реєстрацію. Окремі, виключення щодо цієї вимоги можуть визначатись міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку.

Медичний виріб «Drager Alcotest 6510» був зареєстрований в Україні у встановленому порядку і внесений до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно Свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, Назва ВМ: Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com. Alcotest 6510, Alcotest 6810. Виробник: Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany. Свідоцтво дійсне до 10 лютого 2015 року.

Згідно Технічного регламенту щодо медичних виробів (Постанова Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753) введення в експлуатація «готовність медичного виробу до першого застосування за призначенням кінцевим користувачем та/або споживачем».

У випадку, коли медичний виріб вже введено у експлуатацію і він застосовується за прямим призначенням, а термін дії Свідоцтва про державну реєстрацію на нього закінчився, користувач має право використовувати цей виріб, як мінімум, протягом терміну, вказаного в експлуатаційній документації та забезпечення його характеристик вимогам.

Свідоцтва про державну реєстрацію можуть бути безстроковими, а можуть мати обмежений термін дії, а частина виробів має встановлений виробником термін експлуатації більший від цього терміну.

Таким чином, використання медичних виробів, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію, після закінчення дії такого Свідоцтва є можливим. Також процедура реєстрації та перереєстрації виробів медичних регламентується для виробника та/або його представника в Україні, а не користувача таких виробів. При втраті чинності свідоцтва про державну реєстрацію забороняється не взагалі використання раніше закупленої і введеної в експлуатацію медичної техніки, а лише її ввезення в Україну та розповсюдження (продаж) кінцевому споживачу за призначенням.

Використання медичних виробів Alcotest 6510 виробництва Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, після закінчення дії вказаного Свідоцтва (10 лютого 2015 року) є можливим за умови дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1849/46 від 14 листопада 2017 року газоаналізатор Alcotest 6510 №ARDL-0260 виробник Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany відповідає вимогам методики повірки МПУ 066/05-2003. Дане свідоцтво чинне до 14.11.2018 року.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 та становить 1 рік.

Отже, прилад «Drager Alcotest 6510», за допомогою якого лікар проводив огляд на стан алкогольного спяніння ОСОБА_1, було здійснено 10 березня 2018 року, тобто в межах міжповірочного інтервалу.

Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а його твердження, що під час керування транспортним засобом, був тверезий, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, доказів на підтвердження цього суду не надано.

Крім того, щодо твердження захисника ОСОБА_2 про те, що в порушення вимог вищевказаної інструкції в медичній установі, огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився не в результаті проведення огляду і відібрання біологічних зразків, а за допомогою спеціального технічного засобу ALCOTEST, суд звертає увагу на те, що Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).

В положеннях Інструкції зазначено, що використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

Тому, враховуючи правомірність доставки ОСОБА_1 інспектором патрульної поліції до КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» для огляду, відсутністю заперечень з боку ОСОБА_1 щодо результатів ALCOTEST 6510, підстави для проведення лабораторних досліджень шляхом забору біологічних зразків у лікаря були відсутні.

Відповідно до п. 7, 8 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, вбачається, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.

Згідно п.9 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Отже, як вбачається з викладеного, вказаною Інструкцією не передбачено обов'язкового лабораторного дослідження для визначення алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, доводи ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 про те, що у медичному закладі ОСОБА_1 не показали результати Drager Alcotest 6510, жодним чином не звільняє його від відповідальності за вчинене правопорушення та не свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки як встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи та пояснень самого ОСОБА_1, огляд останнього у медичному закладі проводився лікарем за його згодою приладом Drager Alcotest 6510, результат якого був позитивний, незгоду з чим ОСОБА_1 не висловлював, про що свідчать проставлені ним підписи у висновку, протоколі та відеозапис, досліджений судом. Крім того, як встановлено з пояснень самого ОСОБА_1, наданих у судовому засіданні, останній у медичному закладі ніяких заперечень щодо результатів алкотестеру Drager Alcotest 6510 не виказував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1, виходячи з того, що останній відповідно до довідки, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався, отримав посвідчення водія ВВТ №256058 кат «В».

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 працює, інвалідом не являється.

Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом’якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1, характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (р/р- №31111149700001, Одержувач – ГУДКСУ/Луг.обл./21081300, Код ЕДРПОУ- 37991110, Банк- ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО- 804013), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: вулиця Липська, 18/5, м.Київ, 01601): отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір) у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя Т. О. Комплєктова