Рішення № 73885869, 07.05.2018, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________

Справа №: 528/248/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 травня 2018 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Федорак Л.М., секретар судового засідання Коваленко О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 5718,11 грн.,

в с т а н о в и в:

29 березня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач) звернулося із вказаним вище позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі-відповідачі), мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 27.07.2010 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. 21.10.2014 року позичальник ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, які прийняли спадщину до складу якої, у тому числі, входять кредитні зобов’язання ОСОБА_4 29.10.2017 року до спадкоємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 було направлено лист – претензію, згідно якого позивач пред’явив свої вимоги, але ніяких дій виконано не було. Станом на дату смерті ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.07.2010 року становить – 5718,11 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 5689, 13 грн., заборгованості за відсотками – 28,98 грн. З огляду на вказане, просить суд стягнути з відповідачів вказану заборгованість, а також судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Відповідачі подали відзив на позовну заяву, згідно якого вони просять відмовити у позовних вимогах в повному обсязі у зв’язку з безпідставністю вимог та спливом строків позовної давності, мотивуючи зазначене наступним.

21.10.2014 року помер ОСОБА_4, після смерті якого спадщина не відкривалась через відсутність спадкового майна. Про існування боргу за кредитним договором № б/н від 27.07.2010 року відповідачі дізналися лише 20.12.2014 року, коли на адресу відповідача ОСОБА_1 надійшов лист від ПАТ КБ «ПриватБанк» з заявою про примусове виконання рішення суду та виконавчий лист. В січні 2015 року ОСОБА_1 було надіслано відповідь банку та нотаріально завірена копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 Пізніше банком на адресу ОСОБА_1 було направлено повторну вимогу від 06.02.2015 року, на яку останньою в березні 2015 року також було надано відповідь. Відповідно до умов кредитного договору № б/н від 27.07.2010 року кредитний ліміт по картці було встановлено в розмірі 500 грн., згідно наданого банком розрахунку неможливо встановити відповідність рівня заборгованості рівню отриманих кредитних коштів. Крім того, за кредитним договором, який був укладений між банком та ОСОБА_4 відповідачі не виступають поручителями, та не несуть жодних зобов’язань перед позивачем. Оскільки кредитні кошти були надані особисто ОСОБА_4, кредитні кошти були використані не в інтересах сім’ї, зобов’язання нерозривно пов’язано з його особою, а тому кредитний договір укладений між ОСОБА_4 та позивачем є припиненим у зв’язку зі смертю боржника. Крім того, відповідачі вказують на те, що строк позовної давності вже сплив, оскільки банку було відомо, що відповідачі не подавали заяву про прийняття спадщини ще на початку 2015 року, в свою чергу позивач звернувся до відповідачів лише 05.03.2018 року.

07.05.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне. 24.03.2015 року позивач у встановлений ст. 1281 ЦК України строк заявив претензійну вимогу до спадкоємців боржника шляхом направлення на адресу Гребінківської ДНК листа від 21.03.2015 року. Листом від 03.04.2017 року позивач повторно звернувся до Гребінківської ДНК із претензією кредитора. Листом від 06.10.2017 року позивач направив претензію до спадкоємців позичальника. Враховуючи вищевказане, позивач вважає, що шестимісячний строк пред’явлення кредитором вимог не пропущено. Щодо підтвердження наявності заборгованості позичальника позивач надав виписку по рахунку, яка має статус первинного документа. Зважаючи на те, що позивачу не надходили докази того, що спадщина визнана судом відумерлою, позивач діє в рамках чинного законодавства.

Учасники судового процесу у судове засідання не з’явились, подали заяви згідно яких вони просить розглядати справу без їх участі, представник позивача позовні вимоги просить задовольнити, відповідачі та представник відповідача ОСОБА_1 вважають позовні вимоги безпідставними, просять в їх задоволенні відмовити.

З’ясувавши обставини та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 27.07.2010 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір приєднання № б/н (далі - Договір) /а.с.6-30/.

Позивач на виконання умов Договору надав ОСОБА_4 кредит, яким він скористався, але станом на 21.10.2014 року (дату його смерті) не виконував належним чином свої зобов’язання згідно вказаного Договору, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 5718,11 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 5689, 13 грн., заборгованості за відсотками – 28,98 грн., що підтверджується умовами договору та розрахунком заборгованості /а.с.3-30/.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом на підставі копії свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 276673, встановлено, що ОСОБА_4 помер 21 жовтня 2014 року /а.с. 36/. Таким чином, в силу частин 1 та 2 статті 1220 ЦК України, 21 жовтня 2014 року на усі права та обов’язки, що належали йому на цей момент відкрилась спадщина.

Згідно відповіді в.о. Гребінківської ДНК за вих. № 156/01-16 від 12.04.2017 року на претензію ПАТ КБ «ПриватБанк» від 03.04.2017 року, на майно померлого 24.07.2014 року ОСОБА_4 спадкова справа відповідно алфавітної книги не заводилася, на даний час про спадкоємців, які могли б прийняти спадщину чи відмовитися від неї не відомо /а.с. 42/.

Як встановлено судом із копій паспортів відповідачів і спадкодавця, а також довідок про реєстрацію місця проживання відповідачів на час смерті спадкодавця постійно проживали разом із ним /а.с. 31, 33-35, 64-66/.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

А тому відповідачі є такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4

Згідно ст. ст. 1223, 1258 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Однак суду відповідно до принципів змагальності та диспозитивності не надано доказів існування заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_4, а також доказів того, що правонаступники відповідача мають право на отримання спадщини за законом.

Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Позивач із вимогою кредитора до спадкоємців звернувся до Гребінківської державної нотаріальної контори 24.03.2015 року /а.с. 120-122/, тобто в межах строку, визначеного ст. 1281 ЦК України, а тому посилання відповідачів на пропуск позивачем строку на пред’явлення вимог до спадкоємців є безпідставними.

Однак згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

В силу ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на засадах змагальності та диспозитивності, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Натомість, позивач не надав суду не тільки доказів вартості майна, одержаного у спадщину відповідачами, але й доказів існування такого майна, а суд за своєю ініціативою не вправі збирати докази.

За таких обставин за недоведеності позовних вимог, у задоволені позову належить відмовити повністю.

На підставі ст. ст. 526, 1054, 1281, 1282 ЦК України, керуючись 1, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

в задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 5718,11 грн. відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, р/р № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570).

Представник позивача – ОСОБА_5 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії АН№954701).

Відповідач – ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт КО№336286).

Відповідач – ОСОБА_2 (вул. Миру, буд. 12, м. Гребінка, Полтавська область, паспорт КО№848460).

Відповідач - ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер та паспортні дані невідомі).

Суддя ОСОБА_6