Ухвала суду № 73884626, 03.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/2700/17 Головуючий у 1 інстанції: Карнасевич Г.І.

Провадження № 11-кп/783/36/18 Доповідач: Белена А. В.

Категорія: ст. 185 ч.3 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді - Белени А.В.,

суддів - Головатого В.Я., Партики І.В.,

секретаря судового засідання - Проворної Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12016140290001498 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2017 року у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 10.10.2017 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора – Марушія А.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

встановила:

Обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області 08.12.2017 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано ОСОБА_1 невідбуте за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.10.2017 року покарання за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі, і остаточно визначити до відбуття покарання 4 роки 10 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислюється з 20.05.2017 року, оскільки зараховано у строк покарання строк попереднього ув’язнення за вироком Самбірського міськрайонного суду від 22.06.2017 року з урахуванням Закону України «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, в період з 20.05.2017 року по 20.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі: з 21.06.2017 року по 26.06.2017 року та строк попереднього ув’язнення у період з 27.06.2017 року по день набрання вироку законної сили з урахування Закону України «Про внесення змін до КК України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» від 18.05.2017 року з розрахунку день попереднього ув’язнення за день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

Долю речового доказу вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить перерахувати йому строк перебування під вартою з 20.05.2017 року по день набуття вироку законної сили із розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі у відповідності до ч.5 ст. 72 КК України

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, 22 листопада 2016 року, приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи в м. Самборі Львівської області по вул. Заміській, 140-а, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, зайшов у підвал вказаного будинку, де за допомогою металевої фомки, зірвавши навісний замок з вхідних дверей підвального приміщення, яке належить громадянину ОСОБА_2, що за адресою: м. Самбір Львівська область, вул. Заміська, 141а, проник у вказане приміщення, звідки повторно викрав дві сокири вартістю 75 гривень кожна загальною вартістю 150 грн., кувалду за 150 грн., металеву розкладну драбину вартістю 650 грн. та дитячий велосипед за 550 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1 500 гривень.

Крім цього, ОСОБА_1, 28 січня 2017 року, у нічний період часу, перебуваючи в м. Самборі Львівської області по вул. І.Франка, поблизу будинку № 94, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань підійшов до господарського приміщення ОСОБА_3, аналогічним способом проник всередину приміщення, звідки повторно викрав перфоратор марки «Штурм» вартістю 1 575 грн., дискову електричну пилу 1 450 грн., електричний дисковий наждак марки «Прокрафт» за 360 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 3 385 гривень.

Крім цього, він, 25 лютого 2017 року, у нічний період часу, перебуваючи у цьому ж населеному пункті вул. Степана Бандери поблизу будинку № 40, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань підійшов до гаражного приміщення, яке належить ОСОБА_4, де виліз на дах вказаного приміщення, розбивши шифер, зайшов всередину, звідки повторно викрав саморобне електричне точило потужністю 300 кВ вартістю 1200 грн., 4 металеві каністри вартістю 250 грн. кожна, загальною вартістю 1000 грн., зварювальний дріт довжиною 20 м загальною вартістю 360 грн., металевий напильник за 60 грн., набір рожкових ключів вартістю 160 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 2 780 гривень.

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_1, який просив задоволити його апеляційну скаргу, міркування прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого, а вирок суду першої інстанції - без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що судом першої інстанції були належним чином досліджені обставини справи, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження та, у зв’язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини по ч.3 ст.185 КК України, обрано покарання в межах санкцій статті обвинувачення.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, а саме вчинення тяжкого кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які пом'якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно, вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, неодноразово судимий, останній раз 10.10.2017 року, а тому покарання обвинуваченому обрано в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.

Дане покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, підстав для його пом’якшення або призначення більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.

Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді даного кримінального провадження в суді першої інстанції, які б вплинули на правильність прийнятого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Згідно вимог Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року №838-7, який набрав чинності 24.12.2015 року, до частини 5 ст.72 КК України внесено зміни.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, з врахуванням внесених змін, визначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Як вбачається з вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2017 року обвинуваченому ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення з 20.05.2017 року по 20.06.2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, час попереднього ув'язнення з 21.06.2017 року по день набрання вироком законної сили за правилами ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Такий висновок суд першої інстанції зробив у зв’язку з тим, що з 21 червня 2017 року набрав чинності Закон від 18.05.2017 року за № 2046-VIII, згідно якого ч. 5 ст.72 КК України викладено в новій редакції, що передбачає зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Станом на 03.05.2018 року вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2017 року не набув законної сили.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно застосовано Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року №838-7, який набрав чинності 24.12.2015 року, у межах якого особі, яка засуджена до позбавлення волі, зараховується строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, так і Закон від 18.05.2017 року за № 2046-VIII, який набув законної сили 21.06.2017 року, згідно якого ч. 5 ст.72 КК України викладено в новій редакції, що передбачає зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Відповідно до вимог ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

На думку колегії суддів зворотна дія закону в часі означає, що новий закон застосовується як до тих фактів і правовідносин, які виникли чи продовжують існувати після набрання цим актом законної сили, та і тих, що існували до цього. Водночас цей принцип не може тлумачитися як такий, що забороняє пряму дію закону, тобто дію або застосування цього закону до фактів і правовідносин, які виникли або тривають після набрання законної чинності. Попереднє ув’язнення має триваючий у часі характер.

Зарахування строку попереднього ув’язнення в строк відбування покарання, залежить не від властивостей діяння, вчиненого засудженим, а від інших чинників. Цей строк не є безпосереднім правовим наслідком вчиненого діяння (на відміну від строку призначення покарання), а залежить від інших факторів - необхідності попередження ризиків, що виправдовують затримання або тримання під вартою, строку досудового розслідування та судового розгляду. Таким чином, закон про зміну порядку зарахування строку попереднього ув’язнення в строк покарання, не можна вважати «законом про кримінальну відповідальність», оскільки це необґрунтовано розширює це поняття.

Так, як попереднє ув’язнення має триваючий характер у часі і було застосовано щодо ОСОБА_1 як до 20.06.2017 року включно ( тобто під час дії ч.5 ст.72 КК України у Закону від 26.11.2015 року №838-VII, який визначав правило зарахування попереднього ув’язнення у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі), так і після того, починаючи з 21.06.2017 року (коли набув законної сили Закон України від 18.05.2017 року за № 2046-VIII, згідно якого ч. 5 ст.72 КК України викладено в новій редакції, що передбачає зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі), то судом першої інстанції, з урахуванням положення ч.2 ст.5 КК України, було прийнято рішення про зарахування обвинуваченому період попереднього ув’язнення, який мав місце до 20.06.2017 року включно, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України № 838-VII ( з урахуванням принципу заборони зворотної дії закону, який «іншим чином погіршує становище особи»), а період попереднього ув’язнення, який триває з 21.06.2017 року по день набуття вироку законної сили - за правилом ч.5 ст.72 КК України в редакції Закон України від 18.05.2017 року за № 2046-VIII (за принципом прямої дії).

Дане питання було предметом розгляду Верховного Суду та їх позиція по цьому питанню висловлена в справі № 759/19973/15-к (провадження № 51-577км18) від 01.03.2018 року в постанові Верховного Суду колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 судом першої інстанції правильно зараховано строк попереднього ув'язнення в строк покарання, а тому апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2017 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який перебуває під вартою – в той же строк, з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий:

Судді: