Ухвала суду № 73882462, 10.05.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1140/18

Провадження № 1-кс/344/492/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Присяжнюка В.Я., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12017090150000159 від 17.07.2017, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017090150000159 від 17.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Протягом квітня – червня 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив на особисте збагачення, попередньо вступивши в злочинну змову між собою, групою осіб, вирішили вчинити крадіжку майна ОСОБА_5 у великих розмірах, поєднаного з проникненням у його житло, що за адресою с. Тишківці, вул. Незалежності, 9/1, Городенківського району.

12-13 липня 2017 року ОСОБА_2 дізнався, що в ніч з 15 на 16 липня 2017 ОСОБА_6 та члени його сім'ї їдуть на весілля в м. Львів та не будуть вдома, про що по мобільному телефону сповістив ОСОБА_3, а той в свою чергу ОСОБА_4

ОСОБА_4 по мобільному телефону повідомив ОСОБА_1 про день вчинення крадіжки із житла ОСОБА_6

15 липня 2017 року ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки з квартири ОСОБА_6В, прибув у с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області

В ніч з 15 на 16 липня 2017 року ОСОБА_1 усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, підійшов до будинку № 9, по вул. Незалежності, що в с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області, де з метою таємного викрадення чужого майна, знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом віджиму металопластикового вікна, проник в приміщення квартири № 1, яка належить ОСОБА_6, звідки таємно викрав полотняну сумку чорного кольору вартістю 100 грн., із грошима в сумі 8150 доларів США, які згідно курсу НБУ становлять 211639,2 грн. та 4000 Євро, які згідно курсу НБУ становлять 118592 грн., а також гроші в сумі 12 000 грн., золоті кульчики (сережки) у формі грона винограду, вагою 3 грами, 585 проби, вартістю 4500 грн., золотий жіночий перстень із зигзагоподібними полосами, вагою 2 грами, 585 проби, вартістю 3200 грн., жіночий перстень (печатку) вагою 3 грами, 585 проби, вартістю 4300 грн., золотий ланцюжок із кулоном у вигляді Божої Матері, загальною вагою 10 грам, 585 проби, загальною вартістю 13 000 грн., чоловічий золотий перстень вагою 5 грам, 585 проби, вартістю 6100 грн. та чоловічий золотий перстень із камінчиком білого кольору, вагою 6 грам, 585 проби, вартістю 7000 грн.

Після вчинення злочину, ОСОБА_1 з викраденими грошима та золотими виробами покинув приміщення квартири, якими в подальшому спільно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розпорядилися на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4Я спричинили потерпілому ОСОБА_6, матеріальні збитки у великих розмірах на загальну суму 380 331, 2 грн.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, одружений, не працює, раніше судимий 09.01.1998 року Калуським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі із відстрочкою виконання вироку 1 рік, штраф 680 грн.; 10.08.1998 року Калуським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 81 КК України ( в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі із відстрочкою виконання вироку 2 роки, штраф 680 грн.; 29.02.2000 року Калуським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 81 КК України ( в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі із іспитовим терміном 1 рік; 31.01.2001 року Калуським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 81, ч. 3 ст. 81 КК України ( в редакції 1960 року) на 3 роки 1 місяць позбавлення волі; 11.06.2009 року Калуським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

У клопотанні вказано, що 24 січня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З викладеного вище вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, а також враховуючи, що він неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, що вказує на його стійку злочинну спрямованість, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що говорить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу.

31 січня 2018 року Івано-Франківським міським судом надано дозвіл на затримання ОСОБА_1, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні підозрюваний в судовому засіданні заперечив з приводу даного клопотання.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до 8 років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчиняти інше кримінальне правопорушення.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 05 липня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140 960 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 05 липня 2018 року включно обов’язки:

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_7

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Є.Островський

Повний текст ухвали складено 10 травня 2018 року.