
Справа № 362/6714/17
Провадження № 1-кп/362/163/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кравченко Л.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Кострубіцької Т.М.,
прокурора - Черниша Я.О.,
підозрюваного - ОСОБА_1,
захисника підозрюваного - Вовчука М.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12017110140001710 від 05.12.2017 р. відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вінницькі Стави, Васильківського р-ну, Київської обл., українця, громадянина України, маючого базову середню освіту, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
02.10.2017 р., близько 18 год. 00 хв., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи біля ставу в с. Вінницькі Стави, Васильківського району, Київської області, побачив на березі паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, в середині якого містився особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, після чого ОСОБА_1, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення, всупереч положенням ст.ст.12,15,19,20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, знаючи, що обіг якого заборонено - «канабісу» незаконно придбав шляхом привласнення та поклав згорток собі до кишені, тим самим розпочав незаконно зберігати наркотичний засіб - «канабіс», для власного вживання без мети збуту, після чого пішов до місця свого проживання.
Так, 04.10.2017 р. близько о 17 год. 00 хв., навпроти будинку № 3, по вул. 1-го Травня, в смт. Гребінках, Васильківського району, Київської області, працівниками Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, було зупинено громадянина ОСОБА_1, в ході проведення поверхневого огляду останнього, у задній лівій кишені штанів виявлено та вилучено паперовий згорток з подрібненою речовиною зеленого кольору.
Згідно висновку експерта № 19/11-2/405-СЕ/17 від 06.11.2017 р., надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) складає 5,4393 г.
Канабіс, згідно списку №1 «Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 р. за №770, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 664 від 13.12.2017 р. (відділення амбулаторних судово-психіатричних експертиз КЗ КОР «ОПНМО»): ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій страждав та страждає в даний час на легку розумову відсталість (олігофренія в ступеню помірно вираженої дебільності).
Ступінь психічного недорозвинення у нього такий, що він в період інкримінованих дій діянь і в даний час міг і може, але не повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_1 потребує примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
На наркоманію ОСОБА_1 не страждає. Вживання ним коноплі носить епізодичний характер, лікування з цього приводу не потребує.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно підозрюваного ОСОБА_1, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив проти застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.
Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - Вовчук М.В. в судовому засіданні не заперечив проти застосування відносно його підзахисного примусових заходів медичного характеру з наданням амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
З урахуванням положень статей 3, 25 Закону України №1489-ІІІ, а також п. 5 принципу 18 додатка до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 18.02.1992 р. №46/110 «Захист осіб із психічним захворюванням та поліпшення психіатричної допомоги», якими передбачено, що пацієнт і його представник мають право бути присутнім на будь-якому слуханні, брати в ньому участь та бути вислуханими.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03.06.2005 р. суди повинні забезпечувати участь у судовому засіданні захисника та особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру (за винятком випадків, коли цьому перешкоджає характер її захворювання), або ж отримувати письмову відмову в разі її небажання бути присутньою. У разі участі особи в судовому засіданні при розгляді справи суду належить опитувати її про обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння та давати відповідну оцінку цим показанням з урахуванням інших зібраних у справі доказів.
Зі змістом положень КК України, законів від 22 лютого 2000 р. №1489-ІІІ «Про психіатричну допомогу» та від 19 листопада 1992 р. №2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» метою застосування примусових заходів медичного характеру і примусового лікування є:
1)вилікування чи поліпшення стану здоров'я осіб, названих у статтях 19, 20, 76, 93 та 96 КК України;
2)запобігання вчиненню зазначеними особами нових суспільно-небезпечних діянь (злочинів), відповідальність за які передбачена нормами КК України.
Виходячи з принципу презумпції невинуватості у вчиненні злочину, закріпленого у ст. 62 Конституції України, ст. 2 КК України, ч. 2 ст. 15 КПК України, а також із сформульованого у ст. 3 Закону України №1489-ІІІ принципу презумпції психічного здоров'я людини (згідно з яким кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених зазначеним та іншими законами) судам слід мати на увазі, що до набрання законної сили судовим рішенням про неосудність особи і застосування до неї примусових заходів медичного характеру вона не обмежується в правах, якими наділена згідно з Конституцією і законами України.
З огляду на вимоги статтей 19, 94 КК України, ст. 19 Закону України №1489-ІІІ до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в період інкримінованих йому дій та в теперішній час не міг і не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому є неосудним.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Враховуючи вищевикладене, та ту обставину, що суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, яке передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, мали місце і вчинені ОСОБА_1 в стані неосудності, який за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечних діянь потребує застосування примусових заходів медичного характеру, в зв'язку з чим, з метою обов'язкового лікування та запобігання вчинення останнім суспільно - небезпечних діянь, слід застосувати до нього примусові заходи медичного характеру.
Визначаючи, відповідно до ст. 94 КК України та п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 р. №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати ОСОБА_1, суд враховує характер та тяжкість його захворювання, тяжкість вчиненого ним діяння, ступінь небезпечності особи ОСОБА_1 для себе та інших осіб, характер та обставин вчиненого ним діяння, висновок КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» відділення амбулаторних судово-психіатричних експертиз №664 від 13.12.2017 року, відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що він потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Стягнення процесуальних витрат при застосуванні примусових заходів медичного зарактеру КПК України не передбачено. Тому процесуальні витрати у сумі 395,48 грн. підлягають компенсації за рахунок коштів державного бюджету.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.2, ч.2 ст. 19, ст.93-94 КК України, п.1 ч.1 ст. 503, ст. 512, ч.2 ст. 513 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вінницькі Стави, Васильківського р-ну, Київської обл., українця, громадянина України, маючого базову середню освіту, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Судові витрати за проведення в ДНДЕКЦ судової експертизи №19/11-2/405-СЕ/17 від 06.11.2017 р., в кримінальному провадженні №12017110140001710 від 05.10.2017 р., у розмірі 395,48 грн. - компенсувати за рахунок державного бюджету.
Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме: канабіс вагою 5,4393 г, упакований до спецпакету «Експертна служба» №0401724, що знаходиться у камері схову Васильківського ВП ГУНП в Київській області - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Кравченко Л.М.
Судове рішення № 73881582, Васильківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 07.05.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 362/6714/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: