Ухвала суду № 73879365, 08.05.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/3582/15-к

Номер провадження 11-кп/775/435/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року місто Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шигірта Ф.С.,

суддів: Акуленка В.В., Стародуба О.Г.,

за участю:

секретаря Долі В.В.,

прокурора Сопіної А.О.,

захисника ОСОБА_1В,,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження №42015050000000105 за апеляційними скаргами обвинуваченого та прокурора на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

визнано винуватим та засуджено за ст.190 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок.

ВСТАНОВИВ:

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ст.190 ч.1 КК України.

З вироком не погодились обвинувачений та прокурор.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність його вини. Вказує, що докази надані стороною обвинувачення є недопустимими, про що під час розгляду справи заявляв захисник. Проте суд належну оцінку цим доказам не дав та у вироку не виклав своїх висновків з цього питання. Поза увагою суду залишився і факт надання стороною обвинувачення деяких доказів через два роки слухання справи, які не були відкриті наприкінці досудового розслідування. Просить вирок скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити.

В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржуваний вирок скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст.368 КК України доведеною. Проте, суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_2 на ст.190 КК України, залишивши поза увагою той факт, що речовий доказ, який витребував ОСОБА_2, мав надійти саме йому, а тому мав можливість його пошкодити. Крім того, судом першої інстанції не надано оцінки показанням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили, що першим розмову про можливість уникнення покарання шляхом знищення речових доказів розпочав саме ОСОБА_2 Умисел ОСОБА_2 був спрямований саме на отримання неправомірної вигоди. Окрім іншого, висновки суду, що обвинувачений не вчиняв будь-яких дій в інтересах ОСОБА_3 не виключають наявності складу інкримінованому йому злочину, а саме одержання неправомірної вигоди.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор наполягав на задоволенні апеляційної скарги сторони обвинувачення та заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Захисник та обвинувачений просили задовольнити апеляційну скаргу сторони захисту, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та промови учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновків, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.404 ч.1 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При цьому, приписами ст.404 ч.2 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Згідно вимог, ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Стаття 374 КПК України передбачає, що у мотивувальній частині обвинувального вироку зазначаються:

-формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення;

-докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів;

-мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необгрунтованою і т.і.

Крім того, п.п. 15-18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. У цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього.

Проте, суд першої інстанції, істотно порушив наведені вимоги кримінального процесуального законодавства і у мотивувальній частині вироку, замість викладення визнаного доведеним обвинувачення за ст.190 КК України, зазначив, що «ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення, яке викладено в обвинувальному акті» та переписав обставини встановлені органом досудового розслідування за ст.368 ч.3 КК України.

Зазначене порушення вимог кримінального процесуального законодавства є істотним і безумовно тягне скасування оскаржуваного вироку.

Із змісту рішень Європейського суду з прав людини ухвалених у справах: «Ващенко проти України», «Маттоціа проти Італії», «Абрамян проти Росії», вбачається, що однією з важливих передумов забезпечення права на захист та справедливого розгляду є доведення до відома обвинуваченого повної та детальної інформації про обставини обвинувачення та правової кваліфікації.

З огляду на наведені висновки ЄСПЛ, суд позбавив ОСОБА_2 можливості реалізувати право на захист від конкретного обвинувачення в суді апеляційної інстанції, оскільки змінив кваліфікацію його дій, не виклавши у вироку обвинувачення визнане доведеним.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду суд першої інстанції має дотриматись вимог Гл.28 КПК України, врахувати всі доводи сторін кримінального провадження, безпосередньо дослідити всі докази, дати їм оцінку відповідно до вимог Гл.4 КПК України та ухвалити судове рішення з дотриманням Гл.29 КПК України.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 412, 415 КПК України, суд апеляційної інстанції –

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора задовольнити частково.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42015050000000105 – скасувати.

Призначити новий розгляд у кримінальному провадженні №42015050000000105 за обвинуваченням ОСОБА_2 у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: