Вирок № 73878691, 04.05.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 185/3434/17

1-кп/185/57/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року. м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської

області у складі:

головуючого - судді Тимченка С.О.,

секретаря - Шанька С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12016040370001024 від 19.04.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з вищою юридичною освітою, маючого на утриманні сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Широкорада В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого - Киричка Г.О.,

потерпілого - ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2016 року, приблизно о 12.30 годині, ОСОБА_1, у денний час доби, перебував за кермом належного йому, на підставі запису в свідоцтві про реєстрацію, транспортного засобу НОМЕР_10, технічно справного легкового автомобілю НОМЕР_1, який знаходився в нерухомому положенні своєю передньою частиною до воріт будинку АДРЕСА_2, а задньою частиною до головної дороги вул. Будинського міста Павлограда. У зазначений час з подвір'я будинку АДРЕСА_2 вийшов пішохід ОСОБА_5, і зупинився навпроти передньої частини автомобіля НОМЕР_1, а саме на відстані близько 1 метра до нього, ближче до лівої фари вказаного автомобіля. ОСОБА_1 завів двигун автомобіля НОМЕР_1 та розпочав рух вперед у напрямку воріт будинку АДРЕСА_2, однак під час руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив наїзд передньою лівою частиною автомобіля НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_5, який в результаті наїзду отримав тілесні ушкодження у вигляді механічної травми у вигляді закритого черезмищелкового перелому верхньої третини кісток лівої гомілки.

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 5/10.1-643 від 11.08.2016 року в даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, в якому вказано: п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та іншою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху». В даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути наїзду на пішохода для водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлювалась виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України та для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволяли би йому їх виконати. При заданому механізмові події дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав, та суду пояснив, що напередодні він зустрів свою колишню тещу- ОСОБА_7, яка йому скаржилася, на те, що не може користуватися АДРЕСА_2, оскільки друга половина будинку належить іншому чоловіку, який постійно вживає спиртні напої разом з друзями, тому вона попросила, щоб він поговорив з цим чоловіком. 19.04.2016 року, перебуваючи в магазині, він зустрів друга - ОСОБА_8, який попросив його підвести до дому, на що він погодився. Вони сіли до його автомобіля, та проїжджаючи будинок АДРЕСА_2він зупинився біля зазначеного будинку, оскільки побачив, що відкрита хвіртка, та хтось ходить по двору. ОСОБА_9 залишився в автомобілі, а він пішов до будинку де побачив раніше невідомих йому чоловіків, та спросив господаря, щоб поговорити. Потім він пішов з двору до свого автомобіля, сів за кермо, та почав рухатися назад. В цей час він бачив потерпілого в дзеркало заднього виду з лівої сторони. Потім він бачив як потерпілий впав, зачепившись ногою об предмет, який лежав біля двору. Він зупинився на узбіччі, вийшов з автомобіля спитати, чи потрібна допомога, підняв потерпілого, та відчув від останнього запах алкоголю. Той ставав на ноги, а потім знову впав, та говорив, що йому не потрібна допомога. В цей час він бачив як проїжджав автомобіль зеленого кольору, водій якого посигналив, на що він відповів, що все гаразд. Їхав ще велосипедист. Потім він сів в автомобіль, поїхав додому, де автомобіль поставив у гараж, та пішов в центр м. Павлограда. Біля 15.00 години йому на телефон подзвонив представник державної інспекції, та повідомив, що його автомобіль причетний до ДТП. З інспектором вони приїхали до АДРЕСА_2, де був слідчий ОСОБА_26., та йому було запропоновано проїхати огляд на стан сп'яніння, але він відмовився, оскільки пройшло більше чотирьох годин. Ввечері подзвонила сестра потерпілого та сказала, що необхідно домовитися, але він відмовився. З ранку вона знову подзвонила та сказала, що необхідно зустрітися, однак вона не може, може зустрітися її донька та надала номер телефону. Він подзвонив на зазначений номер та зустрівся з дівчиною біля лікарні, яка просила гроші на лікування потерпілого. Він погодився дати гроші з людського спонукання, тільки вимагав надати розписки, на що вона відмовилася. Через місяць з ним був проведений слідчий експеримент, та очна ставка із свідком ОСОБА_11

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 19 квітня 2016 року, близько 13.00 години, він був в гостях у ОСОБА_27 по АДРЕСА_2, де вживали спиртні напої. Він був обутий в кросівки білого кольору, та одягнутий в штани чорного кольору, олімпійку та футболку. В цей час на автомобілі до двору під'їхав ОСОБА_1 Автомобіль від хвіртки стояв на відстані 2,5-3 м. Обвинувачений говорив з ОСОБА_27. Він закрив хвіртку пішов в сторону дому. В цей час ОСОБА_1 тронувся на автомобілі та передньою лівою фарою штовхнув його, від чого він впав під автомобіль. Удар прийшовся на ліву ногу. Він присів, та схватився за коліно. ОСОБА_1 підійшов до нього, разом з чоловіком, який знаходився у нього в автомобілі. Він сказав ОСОБА_1, що той покалічив йому ногу. ОСОБА_1 в цей час почав дзвонити ОСОБА_7 Потім запропонував йому гроші, але він відмовився їх взяти. З свого мобільного телефону він подзвонив сестрі, яка викликала швидку медичну допомогу та поліцію. Неподалік стояв автомобіль червоного кольору, з якого вийшов чоловік та запитав, чи непотрібна допомога, на що він відповів, що чекає швидку медичну допомогу. ОСОБА_27 наїзду не бачив. З 19.04.2016 року по 14.05.2016 року він перебував в лікарні, де йому зробили операцію. Обвинувачений ОСОБА_1 приходив до нього в лікарню, але допомоги на лікування не надавав. До цього випадку він ОСОБА_1 не знав, конфлікту між ними не було. В день ДТП біля двору була трава, але ніяких залізобетонних конструкцій та інших перешкод, не було. Просить задовольнити його позов про відшкодування шкоди, та призначити обвинуваченому сурове покарання.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що потерпілий її рідний брат, з обвинуваченим не перебуває ні в яких відносинах. 19.04.2016 року після 13.00 години їй зателефонував її брат - ОСОБА_5, та повідомив, що на нього наїхав автомобіль, під керуванням ОСОБА_1, та пошкодив ногу. Вона зателефонувала в швидку медичну допомогу, та в поліцію. Того ж дня, близько 18.00 годині, вона приїхала до лікарні, де побачила, що у брата була нога в гіпсі. Ввечері вона зателефонувала ОСОБА_1 та домовилась про зустріч. Оскільки вона не могла особисто зустрітися, то на зустріч пішла її донька. ОСОБА_1 не відмовлявся допомагати матеріально потерпілому на лікування. Однак, коли лікар сказав, що потрібна операція і кошти, то вона неодноразово дзвонила ОСОБА_1, але той не брав слухавки. Лікар, який лікував брата, казав, що така травма не може трапитися із-за падіння з власного росту, та те, що він бачив на штанах її брата слід коліс від автомобіля. Потім вона дала оголошення в газету про ДТП, в якому просила знайти свідків, зазначивши свій номер телефону. Знайшовся один свідок - ОСОБА_11, який в той день проїжджав по вулиці на якій сталося ДТП, та бачив факт наїзду на потерпілого. Був ще один свідок, який підходив до брата, та пропонував допомогу. На досудовому слідстві вона надала слідчому оригінал газети, де було надруковано оголошення про ДТП. Брат розповів про всі події того дня, а саме, що ОСОБА_1 говорив з ОСОБА_27, вийшов за хвіртку домоволодіння, і сів в свій автомобіль. Замість того, щоб здати назад, ОСОБА_1 поїхав вперед та наїхав йому на ногу. Потім ОСОБА_1, та ще якийсь чоловік в стані алкогольного сп'яніння вийшли з автомобіля, та ОСОБА_1 сказав брату, щоб той не вигадував нічого, та вставав з землі, а самі поїхали в невідомому напрямку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працював на той час в в фірмі «Асканії», чи «Золоте Зерно», точно не пам'ятає. В квітні місяці 2016 року, у обідню перерву він їхав по вул. Цілиній м. Павлограда на своєму автомобілі марки "мерседес" до магазину, та зупинився перед перехрестям на вул. Будинська, щоб переконатися чи немає перешкоди. В цей час він побачив на відстані 40-50 метрів, автомобіль марки «Шевролет Лачеті» синього кольору, який збив чоловіка. Передня частина автомобіля стояла від забору на відстані 4-5 метри. Потім з зазначеного автомобіля вийшов чоловік та підійшов до потерпілого, більше нічого він не бачив. Чоловік, який збив потерпілого автомобілем, був одягнутий у темну одежу, інші ознаки не пам'ятає. Потерпілого він не може описати. Він не прийшов на допомогу, оскільки бачив, що з автомобіля «Шеврале» вийшов чоловік. В газеті він знайшов оголошення про те, що відшукують свідків ДТП, яке сталося 19.04.2016 року, свідком якого він був. Він подзвонив за вказаним номером та домовився про зустріч. В центрі м. Павлограда він зустрівся з жінкою ім'я ОСОБА_12, та під час розмови вона попросила з'явитися до слідчого, та надати покази про ДТП. Пам'ятає, що був присутнім на слідчому експерименті. Особистий номер телефону змінює часто, тому не пам'ятає який був у нього на той час. Зацікавленості давати не вірні покази, він не має. Раніше ні обвинуваченого, ні сестру потерпілого він не знав.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що з потерпілим та обвинуваченим він не перебуває ні в яких відносинах. Коли саме сталася подія ДТП він не пам`ятає. В цей день, близько обіду, він косив траву у дворі свого товариша по АДРЕСА_7 та почув крик. Його автомобіль вишневого кольору стояв біля воріт. Відстань від будинку в якому він перебував до будинку, де був потерпілий близько 20 метрів. Він підійшов до потерпілого, який сидів на траві в 5 метрах від хвіртки, та повідомив, що його збила машина. Він запропонував викликати швидку медичну допомогу, та хотів підняти потерпілого, але той скаржився на біль в нозі. Біля потерпілого він нікого не бачив, та автомобіля поруч не було. Чи був потерпілий в стані алкогольного сп'яніння не може відповісти, так як не пам' ятає.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що з потерпілим в ніяких відносинах не перебуває. 18 років назад обвинувачений був її зятем, та на даний час з останнім стосунки не підтримує. Вона володіє ? АДРЕСА_2. В іншій частині будинку жив ОСОБА_27, який часто влаштовував гулянки з невідомими їй чоловіками. Знає, що потерпілий часто приходив за вказаною адресою, та вживав спиртні напої. За подвір'ям, менше ніж метр від хвіртки лежав стовп в траві. З трави його не було видно. Не пам'ятає коли це було ОСОБА_27 їй розповів, що потерпілий упав та поламав ногу. Більше їй по справі нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим та потерпілим не перебуває у відносинах. В квітні-травні 2016 року після 12.00 години, він на велосипеді їхав по вул. Будинського м. Павлограда, та бачив автомобіль марки «Шеврале» синього кольору, який зупинився біля будинку на вул. Будинського м. Павлограда. Відстань від нього до автомобіля марки «Шевроле» була приблизно 15-20 метрів. Він бачив, як біля хвіртки будинку хтось перечепився та впав. Автомобіль марки «Шеврале» стояв неподалік, та з нього вийшов чоловік. Через деякий час обвинувачений побачив його, та попросив дати покази в суді.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що потерпілого не знає, а з обвинуваченим перебуває в дружніх стосунках. 19 квітня 2016 року, близько 12.00 години, він зустрів ОСОБА_1, та попросив останнього підвезти його додому. ОСОБА_1 був тверезим. Коли вони проїжджали по вул. Будинського м. Павлограда, то обвинувачений зупинився біля одного із будинків, пояснивши, що це будинок його колишньої тещі, та в ньому завжди перебувають люди в нетверезому стані. Автомобіль зупинився біля воріт, в метрі від хвіртки. Обвинувачений вийшов з автомобіля та пішов до подвір'я, а через п'ять хвилин вийшов. В цей час вийшов потерпілий в стані алкогольного сп'яніння та пішов вправу сторону від будинку, де були кущі, дерева, та лежав бетонний стовп. Обвинувачений почав рух автомобілем заднім ходом, і в цей же час потерпілий впав. ОСОБА_1 зупинився, підійшов до потерпілого, запитав, що сталося, та хотів підняти, на що останній відповів, що не потрібно йому допомагати. Потім ОСОБА_1 сів до автомобіля і вони поїхали до ОСОБА_1 додому. Крім ОСОБА_1 біля потерпілого нікого він не бачив. Про що обвинувачений та потерпілий говорили не чув, оскільки перебував в автомобілі та слухав музику. ОСОБА_14 він знає, так як той його сусід по домоволодінню.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим та потерпілим не перебуває у відносинах. В середині квітня 2016 року, більш точної дати він не пам'ятає, він їхав на автомобілі марки «ВАЗ-21144», зеленого кольору по вул. Будинського в сторону вул. Цілиної м. Павлограда. Він бачив як з одного із дворів заднім ходом виїжджав автомобіль марки «Шевроле». Біля хвіртки, від якої виїжджав автомобіль стояв чоловік в стані алкогольного сп'яніння. Траєкторії руху автомобіля та чоловіка, який стояв біля хвіртки, не пересікалися. Свідком падіння чоловіка, та наїзду автомобіля на чоловіка, він не був. Пізніше ОСОБА_1 приходив до нього, та запитував, чи не бачив він події, які відбулися в травні 2016 року. ОСОБА_17 його сусід по домоволодінню.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 він знає, так як раніше працювали разом у міліції. Точної дати він не пам'ятає, ОСОБА_1 попросив його прийняти участь у слідчому експерименті. Під час слідчого експерименту слідчий робив заміри. Обвинувачений та його захисник ОСОБА_18 також брали учать в слідчому експерименті. Протокол слідчого експерименту він підписував, зауважень не було. Йому хтось розповів, що потерпілий перечепився через бордюр, а потім написав заяву на ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим ВП ГУНП в м. Павлограді, та проводив слідчий експеримент ДТП, в якому приймали участь: начальник сектору ДПС ВП ГУНП в Дніпропетровській областіОСОБА_20, обвинувачений та двоє понятих. Був складений протокол, зроблені фотознімки, та зауважень не було. Потерпілий йому розповів, що відпочивав з товаришем, вживали алкогольні напої. До них додому зайшов ОСОБА_1, який почав робити зауваження, та їх розганяти. Коли потерпілий вийшов з двору, то в цей час на нього наїхав автомобіль марки «Шевроле». Сторона потерпілого дали оголошення в газету про те, що шукають свідків ДТП, яке сталося 19.04.2016 року, після чого зателефонував

ОСОБА_11 та повідомив, що він бачив ДТП.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що він працює начальником сектору ДПС ВП ГУНП в Дніпропетровській області. 19.04.2016 року поступив викликав про ДТП, та що є потерпілий з переломом ноги. Потерпілий йому розповів, що на нього наїхав автомобіль марки «Шеврале» та назвав адресу, де це сталося. Він разом зі слідчим поїхали до будинку АДРЕСА_3, де знайшли чоловіка, який їм повідомив про ДТП, та знав, хто це зробив. При вході до будинку трава була звичайна, не висока, можна було пройти. Вони знайшли автомобіль який стояв у дворі. Обвинувачений розповів, що дійсно був біля будинку по вул. Будинського м. Павлограда. та спочатку погоджувався, що скоїв наїзд на чоловіка, а потім міняв покази. Від обвинуваченого він чув запах алкоголю, та останній не заперечував, говорив, що випив пізніше пиво, однак відмовився їхати на огляд до медичного закладу.

Експерт ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що на підставі слідчого експерименту ним була проведена судово-медична експертиза, результати якої він підтримує повністю. Він не був присутній при слідчому експерименті. З урахуванням отриманих потерпілим тілесний ушкоджень він може зробити висновок, що останньому була нанесена механічна травма внаслідок наїзду автомобіля. Тілесні ушкодження, які виявлені у потерпілого, отримані не від падіння з висоти власного зросту. При ударі дерев'яною палицею буде інший механізм нанесення тілесних ушкоджень.

Аналіз показань потерпілого, свідків та експерта, викладених вище, які попереджалися про кримінальну відповідальність, на думку суду спростовують показання обвинуваченого про непричетність до скоєного злочину, та є допустимими та об'єктивними. Відсутність будь-яких протиріч між ними, дають підстави дійти висновку щодо їх логічності, послідовності та правдивості, підтверджують обставин, що підлягають доказуванню і впливають на оцінку дій обвинуваченого та підтверджують вину обвинуваченого в інкримінованому йому злочину.

Окрім показань, допитаних в судовому засіданні потерпілого, свідків, експерта вина ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 19.04.2016 року, близько 12 годині, напроти будинку АДРЕСА_2, невстановлений легковий автомобіль під керуванням невстановленого водія здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої стопи. Після наїзду невстановлений легковий автомобіль та водій зникли з місця дорожньо-транспортної пригоди;

- висновком із медичної карти стаціонарного хворого № 2492, відповідно до якого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, знаходився у стаціонарі травматологічного відділення КЗ «ПМЛ№4» ДОР з 19.04.2016 року по 11.05.2016 року з діагнозом - закритий черезмищелковий перелом верхньої третини кісток лівої гомілки;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.04.2016 року з доданою схемою та фототаблицею, відповідно до яких було оглянуто ділянку від вул. Цілина. Місцем ДТП є АДРЕСА_2. Огляд проводився в ясну погоду, вид покриття - асфальтобетонне. Грунтова дорога, нерівність та пошкодження дорожнього покриття - відсутні, смуга для руху одна, дорожня розмітка-відсутня, до проїзної частини примикає узбіччя. За тротуаром праворуч та ліворуч - будинки, рух не регулюється. Дорожні знаки відсутні. Прилади відео спостереження відсутні. Видимість та оглядовість для водія необмежена. Об'єкти, що обмежують оглядовість на місці ДТП -відсутні. Сліди, що свідчать про переміщення об'єктів - відсутні. Огляд транспортного засобу не проводився, оскільки автомобіль залишив місце ДТП. Слідів шин, інших слідів на дорожньому покритті, слідів контактної взаємодії ТЗ з навколишніми об'єктами не виявлено;

- висновком експерта 162 від 30.06.2016 року, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_5 була нанесена механічна травма, - закритий черезмищелковий перелом верхньої третини кісток лівої гомілки. Час травми може відповідати терміну вказаному як в постанові так і в медичній документації, тобто 19.04.2016 року. Такого характеру травма за критерієм тривалого розладу здоров'я (тривалого розладу функції кінцівки) понад три тижні, тобто більше 21 дня відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Потерпілий на момент наїзду міг знаходитися в вертикальному положенні та звернений лівою передньо - боковою поверхнею. Даних за падіння ОСОБА_5 з висоти власного зросту немає. З урахуванням вищевикладеного - травма лівої нижньої кінцівки (ноги) утворилася внаслідок автотравми типу наїзду при ударі виступаючою частиною (частинами) рухаючогося автомобіля. Згідно хіміко - таксилогічного аналізу крові на вміст алкоголю № 3812 від 19.04.2016 року - 0,56 проміле, що орієнтовно відповідає легкому ступеню сп'яніння;

- висновком експерта № 5 /10.1-643 від 11.08.2016 року, відповідно до якого для вирішення питань стосовно пішоходів не потрібні застосування спеціальних авто технічних пізнань, тому встановити як повинен діяти пішохід та чи відповідали (не відповідали) дії пішохода ОСОБА_5 вимогам ПДР, органи розслідування можуть самостійно стосовно до п.4 ПДР України. В даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_3 - ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху. Технічна можливість уникнути наїзду на пішохода для водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 встановлювалася виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, та для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволяли би йому їх виконати. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1, не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. З причин зазначених в дослідницькій частині це питання може бути вирішене лише слідчим (судом) на основі оцінки сукупності доказів, у тому числі висновку експерта - автотехника;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.09.2016 року та фото таблицею до протоколу, відповідно до якого на місці ДТП на вул. Будинського м. Павлограда, свідок ОСОБА_11 розповів та показав про події, свідком яких він був 19.04.2016 року. Пояснив, в той день, близько 12.00 години, рухаючись на автомобілі марки «Марседес» по вул. Цілина з боку

вул.Ст. Фронту у напрямку вул. Пролетарська м. Павлограда на перехресті він здійснив зупинку автомобіля, та побачив, як автомобіль темного кольору під час руху вперед здійснив наїзд на чоловіка пішохода, який відходив від подвір'я. Далі водій заднім ходом розпочав рух назад і здійснив зупинку на дорозі передньою частиною у напрямку вул. Горобіновій у напрямку вул. Цілина. Потім з автомобіля вийшов водій і підійшов до чоловіка. Свідок ОСОБА_22 виставив свій автомобіль так, як він стояв в день ДТП, показав, де стояв автомобіль марки «Шевроле » та пішохід в момент наїзду. Це місце було зафіксовано та проведено заміри. Відстань від забору подвір'я № 36 до чоловіка становить 3,70 м. Далі було здійснено замір від автомобіля марки «Мерседес» до автомобіля марки «Шевроле», відстань становить 60 м.;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.10.2016 року, відповідно до якого тимчасово вилучено технічну інформацію про з'єднання споживачів телекомунікаційних послугу зоні дії покриття базових станцій ПрАТ «Водафон» абонентських номерів НОМЕР_4, НОМЕР_5;

- описом речей і документів, які були вилучені від 26.10.2016 року, відповідно до яких оптичний диск CD-R з технічною інформацією про з'єднання споживачів телекомунікаційних послугу зоні дії покриття базових станцій ПрАТ «Водафон» абонентських номерів НОМЕР_4, НОМЕР_5;

- довідкою щодо відпрацювання технічної інформації, відповідно до якої абонентський номер НОМЕР_4, 19.04.2016 року у період часу з 11.00 год. до 13.00 год. реєструвався в зоні дії базових станцій за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 334 ;

- довідкою щодо відпрацювання технічної інформації, відповідно до якої абонентський номер НОМЕР_5, 19.04.2016 року у період часу з 11.00 год. до 13.00 год. реєструвався в зоні дії базових станцій за адресою: м. Павлоград, вул. Гагаріна, 12 (корпорація АТБ) в 11.02 год. м. Павлоград, вул. Іскровська, 3а в 11.31 год.; м. Павлоград, вул. Нова2(4) в 11.36 год.; м. Павлоград, вул. Дніпровська, 172 в 11.45 год.; м. Павлоград, вул. Полтавська, 129 в 12.06 год. та в 12.19 год.; м. Павлоград, вул. К.Маркса, 61 (кінотеатр мир) в 13.06 год.;

- рапортом начальника сектору ДПС ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_20 від 19.04.2016 року, відповідно до якого 19.04.2016 року о 12.50 годин від чергового Павлоградського ВП надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілим, яка сталася на АДРЕСА_2. Під час виїзду на місці пригоди встановлено, що 19.04.2016 року о 12.45 годин по АДРЕСА_2, невідомий водій, керуючи невідомим автомобілем, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, що мешкає АДРЕСА_4, пенсіонер, який стояв біля буд. № 36. В наслідок наїзду ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої великої берцової кістки, головки зліва малої берцової кістки та з місця ДТП автомобілем швидкої медичної допомоги був доставлений до ЦМЛ № 4 м. Павлограда, лікування стаціонарне, взято кров на аналіз. Водій та автомобіль з місця ДТП зникли. Проведеними розшуковими заходами, було встановлено, що керував автомобілем НОМЕР_6, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_11, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_12 ОСОБА_1, зареєстрований АДРЕСА_5, страховий поліс АЕ № 8074553, код 037, дійсний до 06.04.2017, ПФАТ "УПСК", водій власник ТЗ - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер, мешкає АДРЕСА_6, посвідчення водія категорії "А1,А,В1,В,С1,С" НОМЕР_13, видане 05.09.2013 року Павлоградським ВРЕР. Під час опитування ОСОБА_1 вина останнього підтверджується особистим зізнанням, але він категорично відмовився від проходження медичного огляду в Павлоградському наркологічному диспансері для визначення стану сп'яніння, посилаючись, що з часу скоєння даної пригоди минуло 4 години;

- рапортом інспектора-чергового Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до якого медичною сестрою лікарні № 4 було повідомлено, про те, що за допомогою звернувся ОСОБА_5 з тілесними пошкодженнями, які отримав в наслідок наїзду невідомого автомобіля по АДРЕСА_2;

- газетою «ТН - Експрес» від 14.06.2016 року, в якій надруковано оголошення з проханням знайти свідків наїзду на чоловіка, 1962 року народження, 19.04.2016 року о 13.00 годині водієм автомобіля марки «Шеврале - Лачеті» темно-синього кольору, та надані два номера телефону;

- копією довідкищодо відпрацювання технічної інформації, відповідно до якої дані про абонентський номер НОМЕР_7 року у період часу з 00.00 год. до 23.00 год. відсутні.

Суд оцінює висновки експертів за проведеними по справі судовими експертизами об'єктивними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, які належним чином мотивовані, аргументовані та науково обґрунтовані, тому сумнівів у суду не викликають.

Однак, суд, не приймає до уваги висновок трасологічної експертизи № 7/4.2-370 від 14.06.2016 року, відповідно до якого на штанах, кросівках вилучених 19.04.2016 року у потерпілого ОСОБА_5, будь яких пошкоджень не виявлено, оскільки цей висновок не підтверджує та не спростовує вину обвинуваченого, а саме наїзду на потерпілого.

Протокол огляду предметів від 19.04.2016 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого в присутності понятих були оглянуті чоловічі штани темного кольору та кросівки білого кольору, зовнішніх пошкоджень не виявлено, суд також не приймає до уваги, оскільки ці докази не підтверджують та не спростовують вину обвинуваченого.

Суд також не приймає до уваги протокол тимчасового доступу та можливості вилучення речей від 10 травня 2016 року та фототаблиці до нього, відповідно до якого був оглянутий автомобіль НОМЕР_8. На момент огляду автомобіль покритий пилом, механічних пошкоджень на кузові не виявлено, оскільки він не доводить причетності обвинуваченого до інкримінованого йому злочину, а лише є процесуальним документом досудового розслідування по організації та здійсненню кримінального провадження.

Інших протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування обвинуваченому та його захиснику були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 07.11.2016 року та від 08.12.2016 року.

Щодо твердження сторони захисту про грубе порушення оформлення ходу слідчої дії, а саме слідчого експерименту, то суд не знаходить підстав для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, як на тому наполягав захисник, виходячи з наступного.

В протоколі слідчого експерименту від 28.09.2016 року (за участю понятих ОСОБА_23, ОСОБА_24, та у присутності ОСОБА_5.), викладені обставини, пов'язані з відтвореними діями за участі підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_18, свідка ОСОБА_11 Послідовність дій в протоколі зафіксована. Пояснення - коментарі осіб не надходили. Зроблені фотокартки від 28.09.2016 року, які долучені до протоколу слідчого експерименту як фототаблиця та прокоментовані самим слідчим з зазначенням способу вчинення наїзду автомобілем марки «Шеврале» на пішохода ОСОБА_5 В протоколі є відомості про ознайомлення учасників з змістом протоколу. Тобто зі змісту протоколу слідчого експерименту вбачається, що він відповідає вимогам ст. 104 КПК України. Описані слідчим обставини наїзду, відтворені та підтверджені діями учасників цього експерименту, та відповідають положенням ч.1 ст. 240 КПК України, де вказано, що слідчий експеримент проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних, дослідів чи випробувань.

Твердження сторони захисту про те, що біля двору знаходився залізобетонний стовбур, за який начебто перечепився потерпілий, отримавши тілесні ушкодження зазначені в експертизі № 162 від 30.06.2016 року, та те що слідчий не зробив запис в протоколі слідчого експерименту про наявність зазначеного стовбуру та відсутність його на знімках до протоколу, не знайшло свого підтвердження в ході судового засідання, оскільки стороною захисту до суду не надані докази, які б спростували докази сторони обвинувачення, а саме покази потерпілого, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та інших письмових доказів.

Доводи сторони захисту щодо неправдивих показів свідка ОСОБА_11, з посиланням на відповідь ПРАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів», відповідно до якого трудовий договір між ПРАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (торгова марка «Золоте зерно») та громадянином ОСОБА_11 (торговим представником) на реалізацію в м. Павлограді продукції торгівельної марки «Золоте зерно» ніколи не укладався та не є укладеним на сьогоднішній день, будь-яке майно підприємства, в тому разі й службовий номер мобільного телефону НОМЕР_7, ОСОБА_11 ніколи не видавались, суд вважає безпідставними, оскільки допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, наголошував, що не пам'ятає, де саме працював в день скоєння ДТП, а саме 19.04.2016 року, оскільки в цей період часу декілька разів змінював роботу,з «Асканії» на «Золоте Зерно» або навпаки. Крім того, покази ним надавались під присягою, та останній був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів.

Доводи сторони захисту щодо копії довідки відпрацювання технічної інформації, а не оригіналу, відповідно до якої дані про абонентський номер НОМЕР_7, який наданий на досудовому слідстві свідком ОСОБА_11, за 19.04.2016 року у період часу з 00.00 год. до 23.00 год. відсутні, суд не бере до уваги, оскільки зазначена довідка несе інформаційний характер і жодним чином не спростовує будь які факти.

Щодо посилання сторони захисту на покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_25, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, в підтвердження достовірності показів обвинуваченого про невинуватість, то суд відноситься до них критично, вважає їх надуманими, які не відповідають об'єктивним обставинам справи, та спростовуються показами потерпілого, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами.

У відповідності до ст.95 КПК України особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто.

Покази свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_25, надані в судовому засіданні, спростовуються інформацією наданою оператором мобільного звґязку ПрАТ «МТС Україна», згідно якої їх мобільні телефони здійснюючи дзвінки знаходилися далеко від місця ДТП.

Так мобільний телефон ОСОБА_14 - НОМЕР_5, 19.04.2016 року у період часу з 11.00 год. до 13.00 год. реєструвався в зоні дії базових станцій за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 334. Крім того, з пояснень вказаного свідка обвинувачений запросив його до суду для надання пояснень, тому на думку суду свідок зацікавлений, щоб обвинувачений не був притягнутий до кримінальної відповідальності.

Крім того, аналізом даних доступу до номеру НОМЕР_5, який належить ОСОБА_14, встановлено, що між останнім та ОСОБА_28., номер телефону, який він надав слідчому, а саме НОМЕР_9, 19.04.2016 року о 11.03 годині здійснювалося нетривале з`єднання. Твердження свідка ОСОБА_28, що телефон належить його матері, ні чим не підтверджується.

Мобільний телефон ОСОБА_25 - НОМЕР_4, 19.04.2016 року у період часу з 11.00 год. до 13.00 год. реєструвався в зоні дії базових станцій за адресою: м. Павлоград, вул. Гагаріна, 12 (корпорація АТБ) в 11.02 год.; м. Павлоград, вул. Іскровська, 3а в 11.31 год.; м. Павлоград, вул. Нова2(4) в 11.36 год.; м. Павлоград, вул. Дніпровська, 172 в 11.45 год.; м. Павлоград, вул. Полтавська, 129 в 12.06 год. та в 12.19 год.; м. Павлоград, вул. К.Маркса, 61 (кінотеатр мир) в 13.06 годин. Крім того, з пояснень свідка в судовому засіданні, він бачив траєкторії руху автомобіля та потерпілого, а не бачив падіння потерпілого чи наїзду на нього, що суперечить одне одному.

Зазначені довідки щодо відпрацювання технічної інформації спростовують покази свідків сторони захисту ОСОБА_14 та ОСОБА_25 надані ними в судовому засіданні, згідно яких їх мобільні телефони здійснювали дзвінки не в межах місця ДТП.

Щодо показів свідка ОСОБА_15, суд також відноситься до них критично, оскільки останні є товаришем обвинуваченого ще з армії, на час ДТП перебував в автомобілі обвинуваченого. З показів даного свідка він чув як обвинувачений говорив с потерпілим, а саме що сталося, та чи потрібна допомога. Надалі в своїх поясненнях стверджує, що знаходився в автомобілі, слухав музику, та не чув про що йшла розмова. Тому на думку суду свідок зацікавлений, щоб обвинувачений не був притягнутий до кримінальної відповідальності.

Щодо показів свідка ОСОБА_7, а саме, що на час ДТП за подвір'ям, менше ніж метр від хвіртки лежав стовп в траві, та з трави його не було видно, суд також відноситься до них критично, оскільки її покази спростовуються протоколом огляду місця події, показами потерпілого, свідківОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами. Крім того, на думку суду свідок зацікавлена, щоб обвинувачений не був притягнутий до кримінальної відповідальності, так як тещею останнього.

Судом достовірно встановлено, що допущені обвинуваченим ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, а саме п. 10.1 з'явилися безпосередньою причиною події дорожньо-транспортної пригоди, а також в результаті цього настали наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому. Суд констатує наявність прямого причинного зв'язку між допущеними ОСОБА_1 порушеннями Правил дорожнього руху і вказаними наслідками.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутні склади злочину передбачені ч.1 ст. 286 КК України, оскільки вказані пояснення є, на думку суду, непереконливими, і повністю спростовуються зібраними і дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності доказами у даній кримінальній справі, і суд розцінює їх як спробу обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності і покарання.

Суд також приходить до переконання, що будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_1, в судовому засіданні не добуто.

Обвинуваченим та його захисником не зазначені підстави, за якими потерпілий, свідки можуть його обмовити, не встановлено підстав для обмови з боку зазначених осіб і судом, в зв'язку з чим, суд, з урахуванням наведеного вище аналізу їх показань, вважає їх достовірними, а враховуючи, що будь-яких порушень норм КПК України при допитах допущено не було, визнає їх допустимими доказами, які можуть бути покладені в основу вироку.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Суд за внутрішнім переконанням приходить висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_1

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, позицію обвинувачення, суд приходить висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортними засобами, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до категорії невеликої тяжкості злочину, раніше не судимий, вину не визнав, має місце проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого не встановлено.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винної та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому

ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі.

З урахуванням вище зазначеного, а також те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є пенсіонером, має на утриманні малолітню дитину, з метою захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави, з урахуванням вимог справедливості і цілей правосуддя, суд приходить висновку, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого він не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України.

Розглядаючи питання про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами, та враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 зі змінами "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" де йдеться про те, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Враховуючи ставлення обвинуваченного до скоєного, те що він зник з місця події, не вжив можливих заходів для надання первинної медичної допомоги потерпілому, не викликав швидкої медичної допомоги, поліції, що значно обтяжує покарання,тому суд вважає, доцільним застосувати до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що призначення ОСОБА_1 такого покарання є справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання скоєння ним правопорушень у сфері безпеки руху в майбутньому.

Потерпілим був заявлений цивільний позов про стягнення майнової шкоди в сумі 10335 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 70000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що з обвинуваченого на користь потерпілого слід стягнути матеріальну шкоду, що складається із витрат на медикаменти для лікування в сумі 10335 грн., та підтверджуються призначенням лікаря і чеками аптек. Між витратами та отриманою травмою потерпілим, на думку суду є прямий причинний зв'язок, а тому ці витрати мають бути відшкодовані обвинуваченим в повному обсязі.

Також потерпілим заявлено вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, яку він оцінив в 70000 грн., мотивуючи це тим, що внаслідок ДТП він пережив фізичний біль як під час отримання травми та і потім, не міг працювати, переніс операцію, постійні нервові навантаження.

Щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, суд враховує наступне.

Так, згідно із положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Пунктом 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року передбачено,що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Судові витрати це передбачені законом витрати сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе з вирішенням конкретної справи.

Виходячи з наведеного, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року, зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи із наведеного суд вважає, що безумовно потерпілий зазнав певних моральних страждань внаслідок вчинення відносно нього злочину, та має право на відшкодування такої шкоди. Однак, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що потерпілим моральна шкода завищена, та оцінює її в 15000 грн.

Процесуальні витрати за проведення судово трасологічної експертизи в сумі 703 (сімсот три) грн.68 коп., судово авто-технічної в сумі 527 (п'ятсот двадцять сім) 76 коп., слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Речові докази слід розподілити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 ( два ) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основоного покарання з іспитовим строком на два роки, з виконанням обов'язків, передбачених п. 1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 10335 (десять тисяч триста тридцять п ять) грн., та моральну шкоду в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 1231 (одна тисяча двісті тридцять одна) грн. 44 коп.

Речові докази по справі, а саме: автомобіль марки «Chevrolet lacetti», який переданий на зберігання ОСОБА_1 - залишити за належністю;

- кросівки та штани чорного кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_5.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.О. Тимченко.