Ухвала суду № 73878068, 07.05.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6318/18

Провадження № 1-кс/234/2240/18

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

07 травня 2018 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Чернобай А.О., секретар судового засідання Куцик Н.Є., за участю прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБ України та державної прикордонної служби управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянув у судовому засіданні клопотання старшого слідчого 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4, яке погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБ України та державної прикордонної служби управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_1,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2018 року старший слідчий 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4, звернувся до суду із клопотанням, яке погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБ України та державної прикордонної служби управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч. 1 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_2 07.05.2018 року о 08.35 годині затриманий в порядку ст. 207 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

07.05.2018року ОСОБА_2 було письмово повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч. 1 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник отримали копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання – 07.05.2018року об 11 годині 00 хвилин, про що свідчить розписки про отримання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_2, будучи членом терористичної, у відповідності до ст.1 п.16 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» організації т.зв. «Донецька народна республіка», утвореної 07 квітня 2014 року у м. Донецьку, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України - тобто стійкого об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, здійснював участь у терористичній організації.

А саме, 10 жовтня 2016 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, окремими керівниками терористичної організації ДНР, для активної участі у діяльності зазначеної терористичної організації в Донецькій області, діючи з ідейних переконань звернувся до представників терористичної організації «Донецька народна республіка» (в подальшому - «ДНР»), для зарахування його до «ДНР» як учасника (члена), на що отримав згоду та був зарахований для здійснення терористичної діяльності до не передбаченого законом збройного формування – структурного підрозділу зазначеної терористичної організації – 3-го мотострілкового батальйону 7-ї окремої мотострілкової бригади, в/ч 08807 Міністерства оборони «ДНР», на посаду оператора ПТУР, після чого йому був наданий умовний позивний «Бурий». При цьому, ОСОБА_2 іншими учасниками злочину було доведено, що в ході здійснення злочинної діяльності він буде підпорядкований безпосередньо командиру взводу 3-го мотострілкового батальйону 7-ї окремої мотострілкової бригади, в/ч 08807 Міністерства оборони «ДНР», на ім’я ОСОБА_5, позивний «Татарін».

Так, відповідно до доведеного ОСОБА_2 плану спільних злочинних дій, розробленого керівниками терористичної організації, на останнього покладалось:

-ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов’язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України з метою унеможливлення припинення спільної злочинної діяльності;

-участь у захопленнях населених пунктів, будівель та інших об’єктів на території Донецької області;

-з метою унеможливлення припинення злочинної діяльності терористичної організації – спорудження і укріплення блок-постів, обладнання вогневих позицій та інших інженерних споруджень;

-охорона блок-постів терористичної організації та інших об’єктів, захоплених її учасників на випадок спроб припинення злочинної діяльності співробітниками правоохоронних органів України та військовослужбовцями Збройних Сил України;

-здійснення виїздів у складі так званих «груп швидкого реагування» з метою перевірки інформації щодо переміщення українських військових формувань;

-участь у складі створених не передбачених законом воєнізованих формувань, що є одним із елементів силового блоку терористичної організації «ДНР»;

-виконання інших вказівок керівників силового блоку даної терористичної організації.

Відповідно до відведеної йому ролі у плані спільних злочинних дій та на виконання функцій покладених на нього, ОСОБА_2 брав участь у веденні збройного опору, незаконної протидії та перешкоджанні виконанню службових обов’язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України з метою унеможливлення припинення спільної злочинної діяльності; захопленнях населених пунктів, будівель та інших об’єктів на території Донецької області; спорудження і укріплення блок-постів, обладнання вогневих позицій та інших інженерних споруджень; охороні блок-постів терористичної організації та інших об’єктів, захоплених її учасників на випадок спроб припинення злочинної діяльності співробітниками правоохоронних органів України та військовослужбовцями Збройних Сил України; здійснення виїздів у складі так званих «груп швидкого реагування» з метою перевірки інформації щодо переміщення українських військових формувань.

При цьому ОСОБА_2 усвідомлював, що терористична організація, учасником якої він є, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров’я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацій воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконання службових обов’язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовців Збройних сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.

Проте, 05 травня 2018 року приблизно о 10:00 годині співробітниками ОГ ГУ ВКР ДКР СБ України ОКП ООС спільно з військовослужбовцями 25 омпб 54 омбр (в/ч А 2457, місце тимчасової дислокації с. Світлодарськ Бахмутського району Донецької області) під час проведення заходів контртерористичного характеру на лінії розмежування з позиціями, зайнятими незаконними збройними формуваннями терористичної організації «ДНР», біля смт. Луганське Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_2 був затриманий та його незаконна діяльність припинена.

Таким чином, своїми умисними діями - участю у терористичній організації – ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.

07 травня 2018 року о 08 годині 35 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 207 КПК України.

07 травня 2018 року ОСОБА_2 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного особливо тяжкого злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема:

- матеріалами, зібраними співробітниками ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО

- протоколом приймання майна тимчасового вилученого у особи, затриманої в порядку ст. 207 КПК України.

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_2;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2;

- протоколом огляду вилучених предметів від 07.05.2018 року;

Обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, приховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_2вчинив особливо тяжкий злочин проти громадської безпеки, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, підтримуючи ідею створення так званої «Донецької народної республіки» та для уникнення відповідальності за скоєний ним злочин може переховуватись від органів досудового розслідування, в тому числі шляхом виїзду на окуповану територію України або до Російської Федерації, шляхом перетину кордону України в місцях, які не підконтрольні українській владі.

На даний час органом досудового слідства не встановлені всі особи з числа учасників терористичної організації «Донецька народна республіка», з якими ОСОБА_2співпрацював, а також інші причетні до вчинення даного злочину особи, що у випадку не застосування до ОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з вказаними особами та впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного ОСОБА_2спроможний:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);

-незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

-вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ст. 177 КПК України).

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити.

ОСОБА_2 у судовому засіданні суду пояснив, що він дійсно вступив до ДНР до 3-го мотострілкового батальйону 7-ї окремої мотострілкової бригади, в/ч 08807 Міністерства оборони "ДНР". Затриманий він був 05.05.2018 року приблизно о 10 годині 00 хвилин. Просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що обґрунтованість підозри не доведена.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу та думку підозрюваного, який просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч. 1 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: - матеріалами, зібраними співробітниками ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО

- протоколом приймання майна тимчасового вилученого у особи, затриманої в порядку ст.

207 КПК України;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_2;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2;

- протоколом огляду вилучених предметів від 07.05.2018 року;матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182)

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В судовому засіданні прокурор обґрунтовував наступні ризики:

1) Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

2) Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3) Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

3) Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 КПК України – підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свої злочинні дії.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Що стосується ризиків того, що існує ризик переховування підозрюваного ОСОБА_2 від органу досудового розслідування та суду, то, слідчий суддя зазначає, що станом на 07.05.2018 року так звані «ДНР» та «ЛНР» продовжують окупувати деякі райони Донецької та Луганської областей України, що дає об’єктивні підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися на тимчасово непідконтрольній державній владі України території з метою уникнення кримінальної відповідальності. Прокурором доведене, що ОСОБА_2 є членом "ДНР", підтримує зв’язки з представниками терористичної організації «ДНР», діяльність якої спрямована на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту тощо, а тому, перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності може перетнути лінію розмежування. Крім того, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 зареєстрований та проживає на території м. Єнакієве Донецької області, яка на теперішній час є непідконтрольною Україні.

Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено у судовому засіданні про існування ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні) та п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), оскільки такі ризики ґрунтується лише на припущеннях та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Що стосується існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 КПК України (підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свої злочинні дії), то, слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_2підтримує ідею створення так званої "ДНР", є членом ДНР, а тому може продовжити свої злочинні дії.

Таким чином, достатньо підстав вважати, що існує ризик продовження підозрюваним своїх злочинних дій та ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, який відповідно до ч. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 років до 15 років.

Під час розслідування було встановлено, що ОСОБА_2 хронічними захворюваннями не страждає, стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора не потребує, групи інвалідності не має.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років; вік та стан здоров’я підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; підозрюваний за сімейним станом не одружений, не має стійких соціальних зв’язків, не працює, проживає та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2, на території, яка не підконтрольна державній владі України, у зв’язку з чим до нього відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Тому з урахуванням обставин справи, недостатнє застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи всі обставини, а також враховуючи, що існують ризики, передбачені ч. 1 п. 5 та п. 1 ст. 177 КПК України та більш м’які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цим ризикам, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

На підставі викладеного і керуючись 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4, яке погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБ України та державної прикордонної служби управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6»підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на строк 60 (шістдесят) днів, а саме: з 05 травня 2018 року до 03 липня 2018 року включно.

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, відраховувати з 05.05.2018 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 03 липня 2018 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: