Ухвала суду № 73877012, 10.05.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1989/17-к

Провадження № 1-кп/175/128/17

Ухвала

Іменем України

10 травня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Кальчика М.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040000000674 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви для повторного виклику свідка сторони обвинувачення, прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 діб, яке обґрунтовує наявністю ризиків переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, які не допитані. У зв’язку з цим і обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину, вважає, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

Захисник заперечувала проти клопотання прокурора і просила застосувати до ОСОБА_2 домашній арешт, вказуючи, що такий запобіжний захід, який є менш суворим, забезпечить у достатній мірі виконання процесуальних обов’язків її підзахисним, який зможе допомогти потерпілій матеріально, про що остання зазначала у своїй письмовій заяві, в якій просила звільнити ОСОБА_2 з-під варти. Крім того, вважає, що прокурор не надав доказів того, що її підзахисний може переховуватися від суду чи впливати на вказаних прокурором осіб, які уже допитані.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Обсудивши клопотання сторін судового провадження у нарадчій кімнаті, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд … до спливу продовженого строку, зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов’язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі:

тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров’я… обвинуваченого; його репутацію та наявність у нього судимостей.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що при вирішенні питання дії запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, висновки про ступінь ризиків і неможливість запобігання їм більш м’яким запобіжним заходом, мають бути зроблені судом за результатами з’ясування обставин злочину та особи… обвинуваченого.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» зазначено, що п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. Зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення особи свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою.

Судом установлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, й зокрема можливість обвинуваченим перетину зони АТО. Ці ризики неодноразово враховувалися судом під час судового розгляду кримінального провадження і дію вказаного запобіжного заходу останній раз продовжено 14 березня до 12 травня 2018 року.

Наразі, виходячи з мети та підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що розгляд справи з об’єктивних причин не може бути закінчений до спливу цього строку, суд вважає реальною наявність існування одного ризику - переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), який не дозволяє застосувати альтернативні (інші) види запобіжних заходів, оскільки ступінь цього ризику, з урахуванням особи ОСОБА_2 і обставин вчинення інкримінованого злочину у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння, що призвело до смерті людини, суворості покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі доведеності вини за його вчинення, і є достатнім для продовження строку тримання під вартою ще на 60 днів. З огляду на наведені обставини, запропонований захисником запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на думку суду, не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Таке судове рішення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Таким чином, клопотання прокурора обґрунтоване, а клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні

№ 12017040000000674 прокурора Кальчика М.С. – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком до 12 травня 2018 року, - продовжити на час судового розгляду кримінального провадження на 60 днів, тобто до 08 липня 2018 року.

Клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору, направити начальнику Дніпровської УВП № 4 УДПС України у Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко