Рішення № 73877003, 10.05.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/240/18

Провадження № 2/226/272/2018

РІШЕННЯ

іменем України

03.05.2018 Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Мирноградської міської ради, третя особа департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області, про визнання права забудовника на будівельні матеріали і утворені з них конструктивні елементи, з яких складається нежитлова одноповерхова будівля,

встановив:

Адвокат ОСОБА_1, діючи в інтересах позивача ОСОБА_3, звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи заявлені вимоги таким.

27.10.2005 між позивачем та Димитровською міською радою Донецької області був укладений договір оренди земельної ділянки №010515900025 строком на 10 років, земельна ділянка площею 0,068га була надана для будівництва і обслуговування будівлі станції технічного обслуговування (СТО) автомобілів. 25.06.2005 ОСОБА_3 розробило проект землеустрою, земельній ділянці присвоєний кадастровий №1411300000:01:009:0153. Користувачем ділянки до теперішнього часу значиться позивач, який в повному обсязі виконував фінансові зобов’язання за договором оренди землі. Строк дії договору закінчився 27.10.2015 і його дія припинена відповідачем. У вересні 2017 року позивач звернувся до ради з проханням продовжити строк дії договору оренди землі чи в інший спосіб оформити земельні відносини, але отримав відмову через те, що на земельній ділянці збудований об’єкт нерухомості, за яким відсутні відомості про власника з Державного реєстру прав власності. Позивачеві запропоновано підтвердити, що саме він є власником будівлі, і лише потім звертатися за укладанням нового договору оренди землі.

ОСОБА_3 дійсно без відповідного дозвільного документу та без належно затвердженого проекту в період 2005-2006 років збудував одноповерхову нежилу будівлю СТО загальною площею 129м2 і з 2006 року по т.ч. використовує її як складське приміщення для власних потреб. У вересні 2017 року виготовлено технічний паспорт на будівлю із зазначенням про самовільне будівництво, в листопаді отримано висновок про можливу надійну і безпечну експлуатацію з класом наслідків СС1, в грудні виконана оцінка вартості збудованого об’єкту – 146949,06 гривень. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі на підставі будівельного паспорту, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, підставою для державної реєстрації прав є рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Таким чином, позивач має бути визнаний власником будівельних матеріалів та утворених з них конструкцій в судовому порядку, що дасть йому змогу вчиняти подальші дії по введенню в експлуатацію та державній реєстрації будівлі СТО. На звернення позивача до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області отримано відповідь, що цей об’єкт приймається в експлуатацію за результатами технічного обстеження у випадку визнання права власності на об’єкт в судовому порядку. Просить суд визнати за ОСОБА_3 права та обов’язки забудовника на будівельні матеріали і обладнання та утворені ними конструктивні елементи, з яких складається нежитлова одноповерхова будівля відповідно до технічного паспорту КП «БТІ» Мирноградської міської ради від 08.09.2017 №720 загальною площею 129м2, зазначена літерами А-1; Б-1, розташована по вул. Пугачова в м. Мирнограді Донецької області на земельній ділянці під кадастровим №1411300000:01:009:0153.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обґрунтувавши їх викладеними у позовній заяві відомостями, додав, що на момент зведення будівлі у позивача не було фінансової спроможності оформити всі належні документи, а зараз така можливість наявна. Договір оренди землі закінчився у 2015 році, але позивач вважав, що він лонгується автоматично. Гроші за оренду він сплатив у березні 2018 року. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача – Мирноградської міської ради ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що рада не заперечує проти задоволення позову. З позивачем дійсно у 2005 році був укладений договір оренди земельної ділянки. Після спливу його строку ОСОБА_3, якщо бажав його подовжити, протягом 30 днів мав звернутися до ради із заявою, його право було переважним, але ніяких звернень позивач не здійснив, на письмове повідомлення не відреагував, отже, договір припинив свою дію. Він звернувся до ради лише у вересні 2017 року, і на той час про продовження строку дії старого договору мова вже не могла йти, було необхідно укладати новий договір, для чого потрібно складання технічної документації. Обстеженням ділянки була виявлена наявність збудованої споруди, яка не зареєстрована, і це перешкоджає укладенню договору оренди землі. Позивачеві було запропоновано сплатити оренду за 2016-2017 роки як добросовісному користувачеві, що він і зробив у березні 2018 року, але на цей час договір оренди з ним не укладено. Міська рада не має жодного відношення до вирішення питань, пов’язаних із правом власності позивача на будівельні матеріали, оформленням права власності на споруду. Компетенцією відповідача у правовідносинах із ОСОБА_3 є виключно земельні питання щодо оренди.

Представник третьої особи – департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області до суду не з'явився, третя особа повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, жодних заяв, клопотань та пояснень не надала.

Вислухавши сторін і дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини і належні ним правовідносини.

З 27.10.2005 позивачем ОСОБА_3 на праві оренди використовувалася земельна ділянка площею 0,0680га по вул. Пугачова в м. Димитрові (нині – м. Мирноград) Донецької області відповідно до договору оренди земельної ділянки від 27.10.2005, укладеного між ним та Димитровською міською радою. Даний договір був укладений на строк 10 років і за п.8 договору не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну його дії орендар повинен був повідомити орендодавця письмово про намір продовжити дію договору.

За витягом від 06.09.2017 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий №1411300000:01:009:0153, вона перебуває у комунальній власності, використовується під будівництво станції технічного обслуговування автомобілів і її орендарем є ОСОБА_3, державна реєстрація речового права здійснена 27.10.2005 зі строком дії речового права 10 років.

Таке повідомлення ОСОБА_3 здійснено своєчасно не було і тому на підставі ст.31 Закону України «Про оренду землі» та п.35 договору договір припинив свою дію.

25.09.2017 ОСОБА_3 звернувся до Мирноградської міської ради з приводу складення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, але листом №02-47в-3107 від 09.10.2017 йому було роз’яснено, що строк продовження договору сплинув. У зв’язку з тим, що на земельній ділянці збудовано об’єкт нерухомого майна, для отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою з метою укладення нового договору є необхідним підтвердити право власності ОСОБА_3 на вказаний об’єкт нерухомого майна.

08.09.2017 позивачем отримано технічний паспорт на будівлі станції технічного обслуговування по вул. Пугачова біля павільйону «Шиномонтаж» в м. Мирнограді, згідно з яким будівлі А-1 та Б-1 є такими, що збудовані самовільно.

Згідно з висновком від 29.11.2017 про технічний стан за наслідками обстеження будівельних конструкцій будівель станції технічного обслуговування (А-1, Б-1), розташованих по вул. Пугачова в м. Мирнограді Донецької області, будівельні конструктиви будівель А-1 та Б-1 в цілому перебувають у нормальному та задовільному стані.

Звітом про оцінку майна від 08.12.2017 визначена ринкова вартість будівлі станції технічного обслуговування /без врахування земельної ділянки/ по вул. Пугачова біля павільйону «Шиномонтаж» в м. Мирнограді як 146949,06 гривень.

За роз’ясненням департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області, викладеним у листі №П/261 від 06.10.2017, на теперішній час діючим законодавством не передбачене прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об’єктів будівництва. В разі визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкта.

Позивачем ставиться питання про визнання за ним прав та обов’язків забудовника на будівельні матеріали і обладнання та утворені ними конструктивні елементи, з яких складається збудована ним нежитлова одноповерхова будівля.

На підтвердження придбання ним будівельних матеріалів і металевих виробів у 2005-2006 роках, які використовувалися для будування об’єкту, надано лист №п-23 від 04.04.2018 концерну «Тріон» та лист б/н від 05.04.2018 ФОП ОСОБА_4, якими підтверджене таке придбання, разом з тим, продавцями повідомлено про неможливість надати бухгалтерські документи про це з огляду на закінчення встановленого строку їх зберігання.

Так само опитані судом свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що у 2005 році вони допомагали ОСОБА_3 зводити будівлю по вул. Пугачова з будівельних матеріалів та виробів, які ОСОБА_3 придбавав у концерні «Тріон» і у ФОП ОСОБА_4.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України,?ст.4 ЦПК України? кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

При цьому під захистом цивільних прав слід розуміти передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення, а під способами захисту суб’єктивних цивільних прав треба розуміти закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів вказаний у?ст. 16 ЦК України та не є вичерпним, застосовується судом залежно від змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушено, а також наслідків, що спричиненні цим порушенням.

Зважаючи на позицію Верховного Суду України, викладену в?постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

В силу статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, який засвідчує його право.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб’єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Як зазначено у ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала, але зауважила, що міська рада не має повноважень щодо здійснення будь-яких дій, пов’язаних із наданням законного статусу самочинному будівництву. У правовідносинах із позивачем міська рада діє виключно в площині питань, пов’язаних із використанням ним земельної ділянки.

Отже, виходячи з пояснень представника відповідача, права позивача як забудовника на будівельні матеріали і обладнання та утворені ними конструктивні елементи, з яких складається збудована нежитлова одноповерхова будівля, міською радою визнаються і не оспорюються, з боку відповідача існує лише умова про підтвердження права власності на самочинно збудований об’єкт нерухомості для подальшого розгляду питання про укладення договору оренди земельної ділянки, в той час як таке право власності не є предметом судового розгляду в цій справі.

ОСОБА_3 не надано судові жодних доказів, які б підтверджували порушення його прав з боку відповідача, як само й не вбачається, яким чином відповідачем були порушені права позивача та які саме права були порушені.

Враховуючи те, що суд не вбачає у викладених позивачем обставинах ознак порушення його права, і, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10-13 ,81,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, Донецька область, м. Мирноград, м-н Світлий, 38/7) до Мирноградської міської ради (код за ЄДРПОУ 04052956, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 9), третя особа департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області (код за ЄДРПОУ 37471912, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Машинобудівельників, 37), про визнання права забудовника на будівельні матеріали і утворені з них конструктивні елементи, з яких складається нежитлова одноповерхова будівля, – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 10.05.2018.

Суддя: В.С. Салькова