Постанова № 73876966, 07.05.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 151/595/17

Провадження № 22-ц/772/903/2018

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Моцний В. С.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 рокуСправа № 151/595/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого : Копаничук С.Г.

Суддів: Оніщука В.В., Медвецького С.К.

при секретарі Агеєвій Г.В.,

за участю заявника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Чечельницького районного суду від 28.02.2018 року, постановлену в приміщенні Чечельницькогорайонного суду, суддею Моцним В.С., за матеріалами заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,,-

В с т а н о в и в :

28.07.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. 24.02.2018 року, збільшуючи позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь 64 574 грн. 18 коп.

27.02.2018 року ОСОБА_3 звернувся з заявою про забезпечення позову, мотивуючи заяву тим, що ОСОБА_4 вийшла заміж за громадянина Ізраїля, неодноразово виїжджала за кордон, має в цій країні зв'язки, вважає, що вона може в будь-який час виїхати до цієї країни, що може бути в подальшому ускладнити виконання рішення суду, тому просив тимчасово обмежити ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Чечельницького районного суду від 28.02.2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про тимчасове обмеження ОСОБА_4 , у праві виїзду за межі України відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати вказану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначив, що суд не врахував, що п. 8, ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено можливість обмеження виїзду обмеження виїзду з України громадян, щодо яких подано цивільний позов до суду, до закінчення провадження у справі.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що останнім не надано доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду.

Встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. 24.02.2018 року, збільшуючи позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь 64 574 грн. 18 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України до видів забезпечення позову, передбачених п.п. 1-9 частини 1 цієї статті не належить тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України, як захід забезпечення цивільного позову не передбачений чинним законодавством, а його застосування порушуватиме гарантовані ст. 33 Конституції України права і свободи людини і громадянина.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що п. 8, ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» не заслуговують на увагу, оскільки п. 8, ч. 1 ст.6 цього Закону втратив чинність на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» N 888-VIII ( 888-19 ) від 10.12.2015 року.

Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, та висновків суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3залишити без задоволення.

Ухвалу Чечельницького районного суду від 28.02.2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня її проголошення. У випадку проголошення вступної і резолютивної частини судового рішення, остання може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Копаничук С.Г.

Судді: Оніщук В.В.

Медвецький С.К.

Згідно з оригіналом:

Суддя: Копаничук С.Г.