Ухвала суду № 73875745, 10.05.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/8328/18

провадження 1-кс/200/5451/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., при секретарі: Санжаровській Я.В., за участю прокурора Єрохіної А.О. слідчого Вешницької А.О., підозрюваного ОСОБА_1, адвоката Пугача А.В. розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Музики М.С. у кримінальному проваджені №12018040030001115 від 07.05.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ехакнадзор Вірменія, вірменина, громадянина Вірменії, освіта середня, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2018 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12018040030001115 від 07.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

У клопотанні органу досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про підозру у кримінальному провадженні №12018040030000763 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та відносно якого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська від 04.05.2018 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, належних висновків для себе не зробив та 07.05.2018р. маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вступив у злочинну змову з ОСОБА_5

Так, 07.05.2018 року у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, прибули до будинку АДРЕСА_2.

Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, 07.05.2018 року в період часу з 08:00 год. по 14:00 год. діючи повторно, за попередньою змовою, групою осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленого металевого предмету пошкодили вхідні двері квартири АДРЕСА_2, таким чином забезпечили собі доступ до даного жилого приміщення та проникли через вхідні двері.

Далі, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_5, діючи таємно, умисно, повторно, с корисливих мотивів, групою осіб, почали складати до заздалегіть підготовленої чорної сумки, речі, які знаходились у приміщенні квартири, а саме: 2 телефона марки «Nokia», 1 планшет, 1 ноутбук марки Acer, 15 медалей, та 2 ікони, а всього майна на загальну суму 7 тис.грн., тим самим викрали вищевказані речі, проте розпорядитись викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5, не змогли, оскільки не виконали всі дії, які вони вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані в приміщенні квартири співробітниками патрульної поліції.

07 травня 2018 року відомості щодо кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_1 та ОСОБА_5 кваліфікованого за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

08.05.2018 року о 17:15 год. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та наполягали на його задоволенні, вважають що не можливо застосовувати більш м'який запобіжний захист оскільки присутні ризики передбачені ст.. 177 КПК України та підозрюваний на шлях виправлення не став, а продовжив свою злочинну діяльність, що унеможливлює застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що вина його у вчиненні даного кримінального правопорушення не доведена, у зв'язку з чим просив суд не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та повністю погодився з думкою свого захисника адвоката, який наполягав на необґрунтованості підозри, на підставі чого просив застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, так як вважає, що у підозрюваного наявне постійне місце мешкання, в якому він проживає вже на протязі року, має міцні соціальні зв'язки, а саме отримує підтримку від вірменської спільноти. Крім того,вважає, що ані слідчим ані прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, а пред'явлена підозра ґрунтується на припущеннях, що виключає застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час судового засідання було викликано швидку допомогу та відповідно до довідки наданої лікарем КЗ ЦЕМД та МК ДОР Центральної підстанції ОСОБА_6 підозрюваний ОСОБА_1 може приймати участь у судовому процесі, його стан адекватний та правильно орієнтований, при необхідності може бути обстежений в плановому порядку в будь-якій лікарській установі.

Вивчивши клопотання слідчого, вислухавши думку учасників кримінального провадження прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2.Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3.Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В діях підозрюваного ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, що карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років, тобто є тяжким злочином.

Крім того, судом встановлено з матеріалів клопотання та у судовому засіданні наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить те, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, а отже у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки, тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

До того ж, встановлена наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, про те що ОСОБА_1 усвідомлюючи, що підозра, яка йому була повідомлена базується на свідченнях свідків, потерпілого може перебуваючи на свободі, вмовляннями, чи іншим способом незаконно впливати на даних свідків, потерпілого щодо зміни в подальшому ними свідчень по вищевказаному кримінальному провадженню.

А також враховуючи те, що ОСОБА_1 не маючи постійного місця доходу, офіційно не працюючи може знов вчинити кримінальні правопорушення в тому числі з метою наживи.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вчиненню іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі обставини перелічені у зазначеній статті.

Враховуючи вище викладені обставини та ризики, які випливають з даних обставин суд вважає, що відсутні підстави для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу та приходить до висновку, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки є всі підстави вважати, що не вжиття запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дасть можливість підозрюваному переховуватися від слідства та суду, чинити тиск на свідків та потерпілого, а також вчинити інший злочин з метою наживи.

В той же час, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається застава у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Таким чином, суд вважає за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 визначити розмір застави, а саме: 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 70480 гривень, оскільки, внесення застави, саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 надав заяву в порядку ст.. 214 КПК України про те, що в ході затримання його було побито кулаками в обличчя, одним з працівників поліції. В результаті чого він став гірше бачити. На його повідомлення прокуророві про дані обставини, остання не відреагувала, а тому він звертається до суду для прийняття міри юридичного реагування щодо його побиття співробітником поліції.

Відповідно до ч.6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Частиною 8 ст. 206 КПК України встановлено, що слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

В судовому засіданні прокурором та слідчим зазначено, що будь яких звернень з боку підозрюваного не надходило, а тому про факти викладені в заяві підозрюваного їм не відомо у зв'язку з чим ніяких перевірок щодо даних обставин не проводиться.

На підставі викладеного у зв'язку з заявою підозрюваного про застосування до ньоого під час затримання насильства, суд вважає необхідним доручити органу досудового розслідування провести дослідження фактів вказаних ОСОБА_1

Відповідно до вимог ч.1 ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст.. 208 КПК України з 07 травня 2018 року о 14 год. 00 хв. до 10 травня 2018 року 14 год. 00 хв.

Суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту,з урахуванням часу тримання під вартою з 07 травня 2018 року о 14 год. 00 хв. до 10 травня 2018 року 14 год. 00 хв.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 202, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Музики М.С. у кримінальному проваджені №12018040030001115 від 07.05.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 із урахуванням строку затримання в порядку 208 КПК України з 07 травня 2018 року о 14 год. 00 хв. до 10 травня 2018 року 14 год. 00 хв. на термін 56 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з 10 травня 2018 року.

Дата закінчення дії ухвали - 04 липня 2018 року.

Встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 70480 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на наступний депозитний рахунок: Отримувач - ТУ ДСА України в Дніпропетровській області; Код отримувача ( ЄДРПОУ) - 26239738; Банк отримувача - ГУДКСУ в м. Київ; МФО - 820172; № рахунку 37312066017442 Призначення: вказувати хто платить і за що платить, № справи, суд що виносить рішення.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення з-під варти ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

1.прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2.не відлучатися із населенного пункту, в якому він зареєстрований проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Доручити СВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області провести дослідження фактів вказаних підозрюваним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в заяві про застосування до нього насильства під час затримання.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області в термін 5 днів з моменту її проголошення.

Суддя Е.В. Женеску