Постанова № 73875251, 10.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 156/128/18 Провадження №33/773/253/18 Суддя в 1 інстанції: Нєвєров І. М. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю особи, яку притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 приватного підприємця, на постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 21 березня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та судового збору в дохід держави у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_2 визнано винним за те, що він, 23 грудня 2017 року близько 00 год. 50 хв. керував автомобілем, марки «Opel Vectra-B» н.з. НОМЕР_1 на 79 кілометрі автодороги Н-22 Устилуг - Луцьк -Рівне, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 21.03.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та судового збору в дохід держави у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову районного суду. Вважає, що постанова суду є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийнята без врахування фактичних обставин справи. Стверджує, що справа розглядалась без його участі, в матеріалах справи відсутні дані про те, що він був належним чином повідомлений про час та дату розгляду. Постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав 06.04.2018р. в канцелярії суду. Таким чином, вважає, що порушено його право на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Просить рішення суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Апеляційний суд поновлює ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження, оскільки вважає, що пропущений ним з поважних причин, оскільки ОСОБА_2 не був присутній при розгляді справи, копію постанови отримав лише 06.04.2018р., що підтверджується розпискою про вручення (а.с.22).

Вчинення ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджено зібраними у справі і дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 135142 від 23.12.2017 року (а.с.1), з яким правопорушник був ознайомлений та власноручно написав, що з ним згідний та підписав його; висновком Волинського обласного наркологічного диспансеру щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3531 від 23.12.2017р. (а.с.2), який підтверджує, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, з результатом якого відмовився ознайомлюватись, матеріалами відео фіксації з нагрудної камери (відео реєстратора) поліцейського.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставними.

Апеляційним судом встановлено, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується вищевказаними зібраними та дослідженими судом першої інстанції доказами, яким суд дав належну оцінку.

За таких обставин, вважаю, висновки суду першої інстанції про порушення водієм п.п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, правильними.

Доводи апелянта про порушення його права на захист при розгляді протоколу про адмінправопорушення не заслуговують на увагу.

ОСОБА_2 неодноразово викликався в судове засідання. Знав про відкриття щодо нього судового провадження і зобов'язаний був, як вказує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», цікавитися результатом розгляду судового провадження. Зайнята стратегія захисту ОСОБА_2 направлена на уникнення відповідальності за спливом строків накладення адміністративного стягнення.

У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, нових доказів суду апеляційної інстанції не надала.

При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, його майновий та сімейний стан, ступінь його вини, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 21 березня 2018 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду П.П.Борсук