Постанова № 73873981, 03.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1934/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Ковальчук В.Д., м. Луцьк) у справі №803/40/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РИТЕЙЛ" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РИТЕЙЛ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2017 року №0009981405.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 12.10.2017 року №0009981405.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РИТЕЙЛ" (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, ідентифікаційний код 38740702) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що перевіркою встановлено факт не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 19059,10 грн.

На момент перевірки в реалізації знаходилися алкогольні напої згідно відомості зняття фактичних залишків товарних запасів, а саме алкогольні напої на загальну суму 19059,10 грн.

Відомістю станом на 29.09.2017р. зняття фактичних залишків товарних запасів алкогольних напоїв на загальну суму 19059,10 грн. зазначено, що накладні та будь-які документи на походження товару відсутні на момент перевірки.

З акту перевірки та додатка до нього (Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 29.09.2017 року при перевірці господарської одиниці, яка була підписана 29.09.2017 року з боку господарської одиниці операторами АЗС ОСОБА_2, ОСОБА_3 вбачається, що на момент перевірки були відсутні первинні документи щодо обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 19059,10 грн. у магазині позивача.

Згідно з статтею 20 Закону №265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу товарів господарського об'єкту АЗС з магазином ТОВ "ВОГ РИТЕЙЛ", що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Визволення, 11, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 29.09.2017 року №0268/06/25/РРО/38740702.

За результатами перевірки встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме факт неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 19059,10 грн.

На підставі акта перевірки від 29.09.2017 року №0268/06/25/РРО/38740702 ГУ ДФС у Волинській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.10.2017 року №0009981405, яким застосовано до ТОВ "ВОГ РИТЕЙЛ" штраф у розмірі 38118,20 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до вимог статті 20 цього Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно з вимогами ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 р. №996-XIV (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Положеннями частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5 ст.9 цього Закону).

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24 травня 1995 року, передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2 цього Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до вимог п.6.1, 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські та інші звітності підлягають обов'язковій передачі до архіву. Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські та інші звітності до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських та інших звітностей з бухгалтерської служби і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (пункт 6.8 Положення).

Облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій. При цьому, сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Перелік названих товарів зазначено у додатку до акта перевірки від 29.09.2017 року №0268/06/25/РРО/38740702 "Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 29.09.2017 року господарської одиниці АЗС з магазином за адресою: м. Житомир, вул. Визволення, 11, суб'єкта господарювання ТОВ "ВОГ РИТЕЙЛ".

З пояснення до акта перевірки від 29 вересня 2017 року, оператор АЗС з магазином ОСОБА_2 встановлено, що на момент перевірки 29.09.2017 року в реалізації знаходилися алкогольні напої згідно відомості зняття фактичних залишків товарних запасів на загальну суму 19059,10 грн., первинні документи на які знаходяться в офісі та будуть пред'явлені за вимогою.

На підтвердження обліку названих товарів позивачем було надано суду документи, підтверджують облік зазначених в них товарів.

Враховуючи положення частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", позивач вправі самостійно визначати облікову політику підприємства, в тому числі і порядок зберігання первинних документів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження письмового витребування від позивача документів, на підтвердження обліку товарів у встановленому порядку за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 19059,10 грн.

Судом першої інстанції враховано те, що позивачем надано суду документи, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, та які в повній мірі підтверджують належне ведення ТОВ "ВОГ РИТЕЙЛ" обліку товарних запасів, що є підставою для їх оприбуткування та внесенню записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Суд апеляційної інстанції взявши до уваги викладене вище, дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.10.2017 року №0009981405 Головним управлінням ДФС у Волинській області винесено протиправно.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі №803/40/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді О. О. Большакова І. В. Глушко Повний текст постанови складений 10 травня 2018 року.