Постанова № 73873964, 07.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1860/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Носа С.П., Кухтея Р.В.

за участю секретаря судового засідання Торкот Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року прийняте суддею Микитюк Р.В. в місті Івано-Франківськ у справі № 809/1912/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо відмови нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії виплаченої згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015;

- зобов'язати провести йому нарахування та виплату компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії виплаченої в травні 2016 згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року в задоволені позовних вимог відмовлено. Суд виходив з того, що аналізуючи ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159 (надалі - Порядок № 159), компенсація можлива лише в тому разі, коли пенсія нарахована, але не виплачена.

Разом з тим, відповідачем подібних нарахувань у спірному періоді не проводилось, натомість нарахування здійснені на виконання судових рішень у травні 2016 року в розмірі 4148,40 грн. та виплачені позивачу.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, стороною позивача подано апеляційну скаргу, де вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що лише в травні 2016 року заборгованість за період з 22.10.2012 року по 30.04.2016 року позивачу виплачено, з порушенням строків їх виплати.

Основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати такого доходу та проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, посилання маються на позицію Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі № 21-518а14 та від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16.

Також апелянт вважає за необхідне зазначити, що при прийняті рішення по даній справі слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини викладену у рішенні «Кечко проти України» від 08.01.2005.

03.04.2018 на адресу суду надійшов відзив сторони відповідача по справі на апеляційну скаргу. Основні мотиви даного відзиву полягають в тому, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Основною умовою є порушення пенсійними органом строків виплати нарахованої пенсії.

Перерахунок та виплату пенсії згідно з рішенням суду від 09.12.2015 проведено у травні 2016 року. Оскільки відповідачем не порушено порядку і строків виплати пенсії відповідачу, правові підстави для зобов'язання нарахувати та виплати компенсації відсутні.

Крім того, позивачем пропущено строк на звернення до суду.

04.04.2018 апелянтом скеровано відповідь на відзив апеляційної скарги, з якого твердження пенсійного органу про не порушення порядку і строків виплати пенсії позивачу є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи.

Компенсація проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою, організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи і дані обставини не заперечуються сторонами, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено частково. Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.10.2013 року в адміністративній справі №346/2357/13-а скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з підвищенням розміру надбавки за вислугу років відповідної категорії військовослужбовців. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести майору запасу ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, починаючи з 22.10.2012, з урахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, надбавки за вислугу років в розмірі 40 відсотків, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та здійснити відповідні виплати з урахуванням проведених виплат. Позовні вимоги ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії за вислугу років, з урахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, надбавки за вислугу років в розмірі 40 відсотків, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, за період з 01 січня 2008 року по 21 жовтня 2012 року - залишено без розгляду (а.с.10-13).

В травні 2016 вищевказану заборгованість за період з 22.10.2012 по 30.04.2016 позивачу виплачено, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.05.2016 №376/Г-15 та розрахунком (а.с. 14-15).

05.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати недоплаченої пенсії виплаченої згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 (а.с. 8).

12.12.2017 відповідач листом №1270/Г-15 в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів позивачу відмовив з посиланням на своєчасну, без порушення строків чи затримки на один і більше календарних місяців виплату пенсії (а.с. 9).

Що стосується суті позовних вимог, то суд абсолютно погоджується із доводами позивача, які підкріплені висновками Верховного Суду, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Однак, в даній справі звернення до суду за захистом свої прав, свобод та інтересів мається лише в грудні 2017 року.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Враховуючи, що пенсійним органом виплачено кошти позивачу у травні 2016 року, виплата компенсації мала б здійснюватись у відповідні місяці.

Отримавши на виконання судових рішень суми коштів (пенсії) та не отримавши сум компенсації у відповідні місяці, позивач дізнався, або принаймні повинен був дізнатись (мав таку можливість) про порушення його прав.

Отже, звернувшись у грудні 2017 року з позовом про захист прав, порушених у травні 2016 року, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Частиною 3 статті 123 КАС передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги частково являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 319, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року у справі № 809/1912/17.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді С. П. Нос Р. В. Кухтей Повне судове рішення складено 10.05.2018 року.