Ухвала суду № 73873737, 10.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 травня 2018 року справа №805/4554/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 805/4554/17-а (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за поданням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ,-

В С Т А Н О В И В :

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/4554/17-а з апеляційною Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

За приписами ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року), апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до підпунктом 13 п. 1 Розділу VII Перехідні Положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), судові рішення, ухвалені до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

З матеріалів справи встановлено, що апелянт оскаржує ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року про відмову в прийнятті подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, прийняту в порядку ст. 183-3 КАС України (в редакції яка діяла до 15.12.2017 року).

Відповідно до ч. 7 ст. 183-3 КАС України (в редакції яка діяла до 15.12.2017 року) ухвалу про відмову в прийнятті подання може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.

З апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції податковий орган звернувся 28.04.2018 року, що підтверджено копією конверту (а.с. 72).

Тобто, апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження ухвали про відмову в прийнятті подання, встановленим КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року).

Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

В обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначив, що первинно з апеляційною скаргою апелянт звернувся вчасно 15.12.2017 року, проте листом Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.12.2017 року апеляційну скаргу повернуто апелянту без розгляду у зв'язку із порушенням порядку подання апеляційної скарги.

11.01.2018 року податковий орган повторно звернувся з апеляційною скаргою, проте ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2018 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику через несплату судового збору.

Апелянт зазначив, що в Офісі великих платників податків ДФС склалась критична ситуація із фінансуванням на сплату судового збору, були арештовані рахунки Офісу, що в свою чергу унеможливлювало здійснення оскарження судових рішень тощо.

Крім того, апелянта було полишено права самостійної сплати судового збору, судовий збір сплачується Центральним офісом у м. Києві відповідно до поданих доповідних записок та наявних бюджетних асигнувань. Зазначив, що сплата судового збору знаходиться поза межами контролю та волі апелянта.

З приводу вищезазначених підстав, на які посилається Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне фінансування суб'єктів владних повноважень з Державного бюджету України не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбачене для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року К/9901/2670/17 у справі № 804/3801/16.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що апелянт, при подачі апеляційної скарги пропустив строк, передбачений на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а причини вказані ним у клопотанні про поновлення строку визнано судом неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є, керуючись, при цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції , -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 805/4554/17-а - залишити без руху.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до Донецького апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому зазначити причини пропуску строку, якщо такі є.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць