Рішення № 73873534, 08.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року справа № 823/1040/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого - судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач" ПАТ "Сівач" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

встановив:

01 березня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000), в якому просить стягнути з ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач" ПАТ "Сівач" (уроч. Сівач, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2017 - лютий 2018 року в сумі 35274,09 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідач, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на їх виплату та доставку. Розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначається у розрахунках пенсійних витрат, які надаються позивачем відповідачеві щомісячно. В порушення вказаного обов'язку, відповідач не відшкодував позивачеві фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених його колишнім працівникам відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за грудень 2017 року - лютий 2018 року в сумі 35274 грн 09 коп.

Ухвалою суду від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №823/1040/18, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Дочірнє підприємство Корсунь-Шевченківський Гранкар'єр "Сівач" приватного акціонерного товариства "Сівач", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 31440826, зареєстроване 26.03.2001.

Судом встановлено, що на обліку в органах Пенсійного фонду України перебувають: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які працювали у відповідача, і яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991.

Позивач сформував та направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. (а.с.17-23)

Заборгованість з відшкодування пільгових пенсій у сумі 35274 грн. 09 коп. на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

Оцінюючи встановлені обставини справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 Прикінцевих положень 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне страхування".

Категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначені статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991.

Згідно пункту б) частини першої статті 13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Обов'язок відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до Списку №2, передбачений пунктом 2 Прикінцевих положень 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003, яким передбачено збереження порядку покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (абзац третій підпункту 1 пункту 2).

Умови відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003, визначаються Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997.

Вказаним Законом передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (пункт 1 частини першої статті 1); для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (абзац 4 частини першої статті 2); для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац 3 пункту 1 частини першої статті 4).

Згідно з вказаними приписами відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених його колишнім працівникам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2 у повному обсязі до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 вказаної Інструкції передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно наданих відповідачеві розрахунків фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за грудень 2017 року - лютий 2018 року склали 35274 грн 09 коп., які відповідачем не відшкодовані.

Статтею 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач довів наявність боргу позивача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 487 грн. 83 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач" ПАТ "Сівач" (19400, Черкаська область, місто Корсунь-Шевченківський, Урочище Сівач, ідентифікаційний код 31440826) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2017 - лютий 2018 року в сумі 35274 (тридцять п'ять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 09 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд.

Суддя В.П. Тимошенко