Рішення № 73873444, 07.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1471/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Шевченко А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Мірошниченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1815 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А1815, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.12.2017; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.12.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не нараховувалася та не виплачувалася у період з 01.01.2016 по 20.12.2017 індексація грошового забезпечення відповідно до законодавства.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки військова частина є бюджетною організацією, матеріальні цінності якої перебувають у державній власності, а тому джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів є Державний бюджет України, яким у 2016-2017 роках не закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення. Зазначає, що грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України по особовому складу від 12.12.2017 № 483 позивача звільнено з військової служби у зв'язку закінченням строку контракту, а наказом командира військової частини від 20.12.2017 № 165 позивача виключено зі списків особового складу Військової частини А1815 та знято з усіх видів забезпечення (а.с. 9, 37).

05.02.2018 позивач звернувся до командира Військової частини А1815 з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу (20.12.2017).

Відповідач, листом від 22.02.2018 № 375, повідомив позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по день виключення зі списків особового складу у зв'язку з відсутністю механізму нарахування індексації після підвищення грошового забезпечення за рахунок збільшення розміру премії з 90 до 450 відсотків та відсутністю кошторису у військової частини на здійснення вказаної виплати (а.с. 13-14).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закону № 1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Статтями 2 та 4 Закону № 1282-ХІІ, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-ХІІ).

Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотків. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Отже, посилання відповідача на відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації, судом не приймається до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Як вбачається з розрахунку індексації, наданого позивачем, за період з 01.01.2016 по 20.12.2017, йому не була виплачена індексація грошового забезпечення в розмірі 11462,58 грн. (а.с. 38).

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив порядок та правильність обчислення позивачем індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Частиною другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Керуючись вказаною процесуальною нормою, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.12.2017; стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.12.2017 в розмірі 11462,58 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини А1815 (вул. Танкістів, с. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558, код ЄДРПОУ 07880688) щодо невиплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 15558, РНОКПП НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.12.2017.

Стягнути з Військової частини А1815 (вул. Танкістів, с. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558, код ЄДРПОУ 07880688) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 15558, РНОКПП НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.12.2017 в розмірі 11462,58 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 травня 2018 року.

Суддя В.О. Непочатих